Джерело: #Букви.

У такий спосіб цьогоріч Музей Голодомору вирішив поєднати традицію і сучасність для залучення широкої громадськості до популяризації та вивчення української ідентичності.

“У роки Голодомору українські діти були позбавлені не лише шматка хліба, а й щасливого дитинства – розваг, красивого одягу, безтурботних буднів і свят. У День вишиванки цією символічною акцією ми хочемо згадати про їхнє втрачене дитинство та нагадати, що його і сьогодні, просто в цей самий час, крадуть у сучасних дітей, позбавляючи права на безпеку, освіту, а часто – і на життя”, – розповіли у Музеї Голодомору.

Зазначимо, що сьогодні, 18 травня, відзначається День вишиванки. Свято є символом підтримки української культури, національної самосвідомості та єдності, а також сприянням збереженню та популяризації традиційної української вишивки.

Святкування щороку відбувається в Україні та серед української діаспори у другий четвер травня. Цей день присвячено традиційному українському одягу, що відрізняється яскравими кольорами та різноманіттям вишитого орнаменту.

У нас свято започаткували у 2006 році, завдяки ініціативі Лесі Воронюк, студентки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Вона запропонувала одногрупникам обрати день і прийти на заняття в національному вбранні. Ця ідея знайшла підтримку серед студентів і викладачів університету, а з плином часу традиція розповсюдилася по всій території України.

Процес розвитку вишивання тривав протягом багатьох століть, однак точно встановити початок його виникнення важко. Наприклад, найдавнішими зразками називають вишиті сорочки, знайдені поблизу села Мізін у Чернігівській області.

Предки українців навчалися створювати унікальні відтінки ниток, розробляли нові орнаменти та техніки вишивки. Майже кожна жінка створювала візерунки. Під час процесу вишивання дівчата молилися та вірили, що це надасть вишиванці особливий захист. Активно вишивалися й сорочки для весільних обрядів, а також святкові та повсякденні вишиванки для чоловіків.

Якщо вишиванка буде прикрашена геометричними візерунками, це символізуватиме стихії природи та плідність землі. Такі візерунки характерні для Гуцульщини, де гори й ріки зображають у вишивці. Рослинні орнаменти й квіти є характерними для Чернігівського регіону й символізують материнську любов та сімейне щастя.

Варто зазначити, що в українських вишиванках часто зустрічаються зображення тварин та птахів. Згідно з віруваннями майстрів та майстринь, вони несуть в собі символіку вірності, достатку та довголіття.