#Букви
Дорогі костюми та сонні обличчя. 2020 рік у Верховній Раді - фото Богдана Бортакова
Дорогі костюми, сонні обличчя... Як депутати працювали в Раді не покладаючи рук – згадуємо завдяки фотографіям Богдана Бортакова.
Найсмішніше, що я бачив у Раді, – це коли, зачитавши присягу з трибуни ВР, міністр оборони Гелетей "підписав" її, не знявши з ручки ковпачка. Воно ж і найсумніше".
Фото за 2020, яким я найбільше пишаюсь - це повідомлення від голови партії "Слуга Народу" Корнієнка, де він пише: "Чат тече". Вони розуміють, що рано чи пізно аудиторія усе побачить. Маю надію, це огранізовує їх до плідної законодавчої роботи".
Найбожевільніший аутфіт, який я бачив в Раді - гірськолижні комбінезони, в яких приходили депутати до зали під час Революції Гідності. У цьому скликанні вирізняються Дмітрієва та Дубінський, але до "найбожевільнішого" їм ще далеко".
Коли в Раді починають битись, я відчуваю занепокоєння, щоб раптом у цій стусанині не зачепили якусь жінку. Можливо, зараз це може розцінюватись як сексизм, але нічого не можу зробити з собою".
Головна складність зйомок в Раді полягає - і смішно, і грішно - у необхідності зайняти місце на балконі. Це при тому, що поруч з ложею преси зараз через пандемію ще дві повністю вільні. Необхідні зміни до регламенту, згідно яких фотокорів та відеооператорів мають пустити на них, погоджені усіма комітетами ради ще за минулого скликання. Втім, Разумкову чогось не вистачає, щоб винести їх на голосування до зали. Можливо, відсутність "більшості"; можливо, політичної волі".
Вважаю, що цілком етично фотографувати ті листування, які мають суспільне значення та новинне наповнення. Фото немовлят, прохання заплатити за комуналку (не собакою) або купити щось на вечерю, амурні справи - це приклад тих листувань, які не мають значення для суспільства та оприлюднення їх не покращить життя пересічного українця аж ніяк. Саме тому такі уривки з розмов я видаляю. Крім того, іноді прошу колег не знімати телефони політиків під час перерви, оскільки це не робочий час. Іноді дослухаються".
Повідомлення в телефоні, яке я запам'ятав на все життя - фото тіл український військових, яких повернули з котла в Дебальцево".
Кадр, який я хотів зробити, але не встиг... Не існує. Життя циклічне, тож що не встиг зараз, зроблю на наступному оберті "політичної каруселі".
Цей рік в плані фотографії видався для мене занадто коротким через пандемію та карантин в Раді. Фото мало бути набагато більше".