Про це розповідає кореспондент #Букв.

До акції долучилися представники “Національного корпусу”, “Свободи”, “Правого сектора”, блогери, громадські діячі.

Мітинг проходить спокійно, люди по черзі виголошують промови, а саме закликають українців боротися проти “квотування української мови”.

Прийшли на мітинг близько сотні людей.

закон про мову_КСУ_пікет закон про мову_КСУ_пікет закон про мову_КСУ_пікет

Кілька учасників акції запалили фаєри та хотіли передати голові Конституційного Суду Олександру Тупицькому “квиток на потяг” до російського Ростова-на-Дону. Та всередину мітингувальників не пустили і вони прикріпили “квиток” на паркан суду.

закон про мову_КСУ_пікет

закон про мову_КСУ_пікет

Фото: #Букви

Раніше повідомлялося, що Конституційний суд України планує розглянути у вівторок, 3 листопада, справу про конституційність закону про українську мову.

Варто зазначити, що КСУ почав розглядати цю справу 7 липня поточного року.

Зазначене подання було направлене в КСУ 51 народним депутатом у червні 2019 року. Його ініціатори – нардепи попереднього скликання Верховної Ради (більшість ініціаторів – депутати від фракції “Опозиційного блоку”).

Уповноваженими депутатами за поданням є Олександр Долженков і Вадим Новинський.

У своєму поданні депутати наполягали, що закон про українську мову нібито порушує конституційне право громадян на використання рідної мови, створює атмосферу нетерпимості до мовного різноманіття в багатонаціональній Україні. На думку ініціаторів подання, закон нібито створює умови для дискримінації російськомовних громадян. Вони заявили, що була порушена процедура розгляду законопроєкту про мову, зокрема, зафіксовані факти неперсонального голосування депутатів.

  • Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” 16 травня минулого року був офіційно оприлюднений у парламентському виданні “Голос України”. Важливо відзначити, що в законі йдеться не про примусову українізацію, а про те, що саме українська мова є державною. Закон не поширюється на мову проведення релігійних обрядів і побутове спілкування. Українська мова є обов’язковою для чиновників, вищого керівництва країни, народних депутатів і так далі.
  • Наприкінці травня цього року голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив, що закон про мову необхідно змінювати, проте єдиної позиції у фракція “Слуги народу” щодо цього – немає. 1 червня біля стін Верховної Ради активісти зібралися на мітинг через такі заяви спікера ВР.
  • Українські письменники, дипломати, культурні діячі, журналісти та політики звернулися до народних депутатів з вимогою зняти з розгляду проєкти законів, якими вносяться зміни до законів про мову і освіту.