Україна активізувала свої зусилля щодо приєднання до НАТО після російського повномасштабного вторгнення минулого року, адже гарантії безпеки, надані Москвою, Вашингтоном і Лондоном, коли країна відмовилася від свого ядерного арсеналу в 1994 році, були явно марними.
4 липня, напередодні саміту НАТО, чотири парламентські групи Народних зборів Болгарії - ГЕРБ, "Продовжуємо зміни – Демократична Болгарія", "Рух за права і свободи" і "Є такий народ" - подали спільний проєкт декларації на підтримку вступу України в Альянс.
Запрошення Україні вступити до НАТО має бути чітким і не може бути відкликане, вважає міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.
3 липня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус закликав Туреччину "якнайшвидше" схвалити вступ Швеції до НАТО – під час спільної заяви для преси з його польським колегою Маріушем Блащаком.
Глава Міноборони Великої Британії заявив, що НАТО має розглянути питання про те, щоб не враховувати конкретні вимоги стосовно шляху України до вступу в Альянс.
28 червня генсек НАТО Єнс Столтенберг після зустрічі з прем’єр-міністеркою Естонії Каєю Каллас у Брюсселі зазначив, що Альянс повинен дати потужний сигнал про те, що готовий захищати кожен дюйм своєї території на тлі повідомлень про переміщення російської групи найманців до РБ. Натомість глава естонського уряду переконана, що вступ України до НАТО забезпечить стабільний мир на континенті.
Міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі зазначив, що Сполучене Королівство "повністю підтримає", якщо Україна зможе пройти через спрощену процедуру вступу до НАТО.