#Букви розповідають про Різдво та пропонують ознайомитися із традиціями та прикметами свята.

Згідно із українською традицією, увечері 6 січня прийнято відвідувати своїх батьків і хрещених. Крім того, на Святвечір ходять колядувати.

Святвечір – це завершальний день Різдвяного посту. Свою назву він отримав, тому що в цей день прийнято їсти сочиво (кутю). Страву готують із макового або мигдального молока, яке змішують із медом, і каші з пшениці або ячменю, жита, гречки, гороху, сочевиці. Також сюди додають цілі або подрібнені ядра волоських горіхів, солодкого мигдалю, розтертий мак.

З куті починається трапеза як у Різдвяний, так і у Водохресний святвечір.

Раніше кутю називали “багатою”, бо окрім неї готували ще 11 пісних страв: борщ, рибу, гриби, пироги з квасолею та капустою, картоплю та узвар – на честь 12-ти учнів Христа.

Читайте також:

Рождество в разных странах мира: традиции и обычаи

Символом Різдва є ялинка, прикрашена Віфлеємською зіркою. Саму ялинку прикрашають солодощами для дітей, а під неї кладуть подарунки. Крім того, в деяких регіонах України є традиція прикрашати стіл дідухом.

Дідух – це автентичний український символ Різдва. Це сніп пшениці або вівса спеціальної форми: з трьома, п’ятьма або сімома ногами. Він є символом врожаю, злагоди, багатства, безсмертя предків, оберега роду.

Дідух, згідно з традиціями, заноситься до хати з появою на небі першої зірки 6 січня і ставиться в кутку.

У Різдвяний святвечір після ранкової служби багато віруючих не їдять зовсім “до першої зірки” – ця традиція пов’язана із переказом про появу на небі Віфлеємської зірки, що сповістила про народження Христа.

Їсти м’ясо, рибу та молочні продукти тим, хто дотримувався посту, можна з початком Різдва – 7 січня.

6 січня, згідно з повір’ями, існує ряд прикмет:

  • якщо в цей день попаритися в жаркій лазні – здоров’я додасться;
  • не можна йти з дому – інакше скотина по весні буде блукати по лісах;
  • на Святий вечір ткати – нещастю догоджати.

Крім того, за багатьма ознаками судили і про майбутній урожай:

  • ясний день обіцяв, що вродять і овочі на городі, і пшениця в полі;
  • зірки в небі віщували великий урожай чорниці;
  • іній і глибоко промерзла земля – ​​урожай хліба;
  • чорні стежки на снігу – урожай гречки.

Напередодні Різдва дівчата ворожать. Хоча з християнством це не має нічого спільного, бо ворожіння – це гріх.

Вважалося, що на Різдво небо розкривається землі, і сили небесні виконують все задумане. При цьому все, що загадали на Різдво, обов’язково має бути добрим.

Одне із найбільш популярних ворожінь в Різдвяний святвечір – це ворожіння на дзеркалах, коли з двох дзеркал, поставлених одне проти одного, роблять коридор. Дівчина, що ворожить у повній темряві, запалює дві свічки по краях дзеркального коридору і уважно вдивляється у відображення, в якому вона має побачити свого судженого.

Також дівчата кидають за паркан взуття і дивляться, куди спрямований носок. В який бік він дивиться, звідти й чекати нареченого.

А ще дівчата виходили на вулицю, аби дізнатися ім’я судженого. Для цього вони запитували першого, кого зустрінуть, як його звуть. Вважається, що таке ж ім’я носитиме і майбутній чоловік дівчини.