Про це свідчать дані моніторингу “Інституту масової інформації”.

Дослідження проводилося в 10 регіонах України у червні  цього року. В рамках дослідження було проаналізовано 9320 новин, із них 87 новин з ознаками мови ворожнечі, 58 новин про етнічні групи / нацменшини з 50 регіональних онлайн-медіа в 10 регіонах України (Волинь, Дніпро, Донецьк (Маріуполь), Львів, Миколаїв, Одеса, Полтава, Харків, Херсон, Черкаси).

Згідно з дослідженням, у середньому на новини про національні меншини чи етнічні групи припало 0,6% загальної кількості новин у регіональних онлайн-медіа. Водночас у кожній сьомій новині, або в 14% публікацій, про національні меншини були присутні ознаки мови ворожнечі.

Вияви мови ворожнечі та дискримінації найчастіше стосувалися гендерної тематики та дискримінації представників ЛГБТ-спільноти (46% загальної кількості публікацій з ознаками мови ворожнечі та дискримінації). На мову ворожнечі щодо етнічних груп та національних меншин припало 14% із загальної кількості публікації з ознаками мови ворожнечі та дискримінації. На третьому місці – вияви мови ворожнечі щодо представників соціально незахищених груп населення (7% усіх публікацій з мовою ворожнечі). Водночас було зафіксовано 30% новин, які містили мову ворожнечі щодо інших тематичних напрямів, зокрема дискримінацію за географічною або віковою ознакою.

За даними моніторингу, щодо основних типів порушень у новинах із виявами мови ворожнечі, то найчастіше була присутня негативно забарвлена лексика / оціночні судження (36% публікацій із загальної кількості новин з виявами мови ворожнечі й дискримінації), некоректна лексика / терміни (29% новин), розбіжність заголовка і тексту (5% новин) та відсутність коментарів, що балансують (1% загальної кількості новин з виявами мови ворожнечі й дискримінації). Водночас 29% новин з ознаками мови ворожнечі містили, зокрема, сексистський контекст, а також невиправдано акцентували на належності до певної групи / національності тощо.