#Букви розбиралися, чим же відрізняються ці два святкування Різдва.
За переказами, в Віфлеємі Діва Марія народила Ісуса Христа – Сина Божого. Звістку про народження пастухам принесли ангели. Потім поклонитися і принести свої дари прийшли волхви-мудреці зі Сходу – дорогу їм вказала яскрава зірка. У Біблії говориться, що народження Ісуса Христа дало усім людям можливість для порятунку душі і вічного життя.
25 грудня Різдво святкує Римо-католицька церква, більшість протестантських церков, а також частина православних – включаючи Константинопольську (крім Афону), Антіохійську, Олександрійську, Кіпрську, Болгарську, Румунську, Албанської, Грецьку (які дотримуються Новоюліанського календаря), пише портал Релігійно-інформаційної служби України.
В ніч з 24 на 25 грудня в римо-католицьких храмах України відбуваються урочисті богослужіння. Головна церемонія проходить у Ватиканському соборі Святого Петра. Цю службу очолює Папа Римський Франциск і транслюється вона по всьому світу.
Папа Римський з лоджії базиліки святого Петра у Ватикані за традицією звертається з різдвяним посланням до всіх вірних і всіх людей доброї волі світу. Привітання звучить на 65-ти мовах, в тому числі і на українському.
Історія виникнення Різдва
Свято Різдва Христового зародилося через кілька століть після народження Ісуса – у Римській імперії в перших поколіннях християн, як реакція на святкування язичницьких свят.
“Кесар Авреліан 25 грудня 274 року проголосив сонце-бога головним опікуном Римської імперії і присвятив йому святиню на Марсовому Полі в Римі. Свято бога-сонця святкували 25 грудня тому, що тоді настає зимовий оборот сонця, дні стають довшими і сонце більше гріє. Цей день вважався як народженням сонця і його перемогою над темрявою ночі. Отже, християнський Рим, щоб протидіяти язичницькому Риму, на місце бога-сонця ставить своє християнське Сонце – Богочоловіка і його народження також святкує 25 грудня”, – йдеться в книзі отця Юліана Катрія “Пізнай свій обряд”.
Таким чином в перших століттях не існувало Різдва.
Римо-католицькі традиції святкування Різдва
Напередодні Різдва люди дотримуються Адвенту – часу в очікуванні свята, коли особливо важливо приділяти увагу духовному життю; хтось, за бажанням, дотримується посту.
Читайте також:
Свято об’єднує всю сім’ю: прийнято прикрашати будинок, наряджати ялинку. Також символами Різдва західного обряду є різдвяний вінок, омела, солома – символ ясел. На Різдво прийнято дарувати подарунки.
Увечері 24 грудня за столом збирається вся родина, але при цьому одне місце залишають порожнім.
Звичай ставити і прикрашати святкову ялинку прийшов з язичницьких часів. У древньогерманских народів існувала традиція: час, коли дні ставали довшими, а ночі коротшими – розвішували під стелею в своїх будинках гілки хвойних дерев – це було символом перемоги життя над смертю, дня над ніччю, світла над темрявою.
Святкову ялинку раніше прикрашали свічками, а нині електричними гірляндами – оскільки Христос часто сам себе називав світлом.
Вігилійна вечеря
Увечері 24 грудня вся родина збирається за столом. Вігилія з латинської означає чування.
В Україні традиційною різдвяною стравою стала кутя – варена пшениця з медом. Пшениця є символом вічності, бо її зерно щороку оживає. А мед – символ вічного щастя святих у небі. На столі – традиційно 12 страв – це символ 12 місяців року, що минає, які ми складаємо Богові в подяку і 12 місяців майбутнього року, які ми віддаємо в руки Христа з проханням про благословення.
Римо-Католицька церква не наполягає на тому, щоб вечеря була пісною.
Обряд ламання облатки
Облатка (польською мовою – оплатек) – це прісний хліб, яким під час вігилійної вечері між собою ділить уся сім’я.
З появою вечірньої зорі вся родина збирається навколо святкового столу. При світлі свічок усі співають колядку, потім моляться. А далі всі члени сім’ї промовляють одне одному побажання, при цьому відламують шматочок облатки. Взаємне ділення хлібом є виразом примирення та любові.
Чому залишається вільне місце за столом?
За святковим столом залишається одне вільне місце. На тарілку кладеться облатка. Це місце для якогось гостя – бідного чи сироти. Приймаючи їх за стіл, ми, згідно зі словами Ісуса, приймаємо до себе самого – Христа.
Під кінець вігилійної вечері вся родина колядує.
Для римо-католиків Різдво – це сімейне свято.
Православні традиції святкування Різдва
Віруючі східного обряду святкують народження Христа з 6 на 7 січня. Варто зазначити, що дата святкування Різдва у всіх однакова, різниця тільки в системі літочислення.
Щорічно перед Різдвом християни дотримуються строгого різдвяного посту – Пилипівки, який починається з 28 листопада і закінчується 7 січня. Під час посту люди намагаються духовно очиститися і покаятися в гріхах.
На Святвечір – 6 січня – люди готують 12 пісних страв на честь 12 апостолів Христа. Традиційно на столі стоять узвар, пампушки, борщ і кутя, яка є головною стравою Святого вечора.
З першою зіркою 6 січня вся родина сідає вечеряти. Глава сім’ї запалює різдвяну свічку, читає молитву і благословляє їжу.
На наступний день, 7 січня, люди йдуть на богослужіння, а далі – ходять в гості до родичів, колядують і влаштовують вертепи.
7 січня закінчується різдвяний піст.
У християн східного обряду головна прикраса будинку – солом’яний дідух.
Для православних і греко-католиків Різдво – це духовне свято.
Який ранг свята Різдва серед інших свят?
У православних безумовну першість тримає свято Великодня – це перемога Христа над гріхом, смертю і дияволом. Різдво після Великодня посідає друге за рангом місце, потім слідують усі інші церковні свята.
У римо-католиків Різдво важливіше Великодня.
Що не можна робити на Різдво?
Однаково в різдвяні дні західного і східного обрядів християнам не можна виконувати важку, брудну роботу. Домашні справи краще відкласти на потім. Не можна сердитися, сваритися. Заборонено гадати чи ворожити. Не можна в цей день обходити стороною бідних і нужденних – треба подати їм милостиню.
