#Букви зібрали важливі заяви свідків.

В ході вчорашніх слухань свідчили посол США в Європейському союзі Гордон Сондленд, заступник помічника голови міністерства оборони Лаура Купер, а також заступник державного секретаря Девід Хейл.

Джуліані був неофіційним представником Трампа в українському питанні

Сондленд заявив, що ані він, ані міністр енергетики Рік Перрі, ані спецпредставник Держдепартаменту США в Україні Курт Волкер не хотіли співпрацювати з особистим адвокатом американського лідера Руді Джуліані в питаннях, що стосуються відносин США та України. Однак залучення Джуліані було прямою вказівкою Дональда Трампа.

“Перрі, посол Волкер і я працювали з Руді Джуліані з українських питань за прямою вказівкою президента Сполучених Штатів. Ми не хотіли працювати з Джуліані”, — зазначив Сондленд.

Сондленд також повідомив, що “всі розуміли”, що відмова від роботи з Джуліані позначилася б на відносинах США та України.

“Ми всі розуміли, що якщо ми відмовимося працювати з паном Джуліані, ми упустимо дуже важливу можливість зміцнити відносини між Сполученими Штатами та Україною. Тому ми слідували вказівкам президента”, — сказав він.

За словами Сондленда, особистий адвокат президента Дональда Трампа неодноразово проводив переговори з українськими чиновниками без відома американських дипломатів. Зокрема посол згадав переговори Руді Джуліані з ексгенпрокурором України Юрієм Луценком.

“Поки українці перебували в Вашингтоні в Білому домі, Джуліані спілкувався з українцями без нашого відома. Посол Тейлор, посол Волкер і я були здивовані цим. … Джуліані спілкувався з корумпованим українським прокурором Луценком та обговорював, чи буде зустріч Зеленського і Трампа, знову без нашого відома”, — сказав Сондленд.

Гордон Сондленд

Розслідування проти Байдена було умовою особистої зустрічі Зеленського і Трампа

За словами посла США в ЄС, американський лідер Дональд Трамп висунув ряд вимог, без виконання яких він не збирався зустрічатися або вести переговори телефоном з президентом України Володимиром Зеленським.

“Члени цього Комітету часто формулювали складні запитання в формі одного простого запитання: чи була “послуга за послугу“? Як я вже свідчив раніше, щодо дзвінка Білого дому і зустрічі в Білому домі відповідь — так”, — сказав Сондленд.

Йдеться, зокрема, про те, що Дональд Трамп наполягав на публічній заяві Володимира Зеленського про те, що українські правоохоронці почнуть розслідування двох кримінальних справ — пов’язаної з компанією Burisma, в якій працював син колишнього віцепрезидент США Хантер Байден, і тієї, що стосується можливого втручання Україна в перебіг американських виборів 2016 року.

Посол повідомив, що свої вимоги Трамп передавав через особистого адвоката Рудольфа Джуліані, який, у свою чергу, сповіщав і американських, і українських дипломатів.

“Джуліані передав держсекретарю Перрі, послу Волкеру та іншим, що президент Трамп хотів, щоб президент Зеленський зробив публічну заяву про розслідування “справи Burisma” та виборів 2016 року. Джуліані висловив ці прохання безпосередньо українцям і безпосередньо нам. Всі ми розуміли, що ці передумови для дзвінка Білого дому і зустрічі в Білому домі зображають бажання і вимоги президента Трампа”, — сказав Сондленд.

Сондленд також заявив, що українська сторона спершу прийняла ці вимоги. Зокрема, посол процитував повідомлення помічника президента Зеленського Андрія Єрмака, який пообіцяв, що буде проведено брифінг, під час якого цю заяву буде озвучено.

Сондленд підтвердив, що розслідування “справи Байдена” — кримінального провадження, що стосується української компанії Burisma, в якій працював син колишнього віцепрезидент США Хантер Байден — було б вигідним для американського лідера Дональда Трампа.

Так, член палати представників Шон Патрік Мелоні запитав у посла Сондленда, кому могло бути вигідно розслідування “справи Байдена”.

“Я припускаю, що президент Трамп виграв би від розслідування”, — сказав посол.

Мелоні відповів на це: “Ось воно! Бачите, це не страшно!”. У залі пролунали оплески.

В Україні могли знати про причини затримки військової допомоги

Що стосується військової допомоги, Сондленд стверджує, що намагався з’ясувати причини призупинення військової допомоги Україні, але “чіткої відповіді” не отримав.

“У липні та серпні 2019 роки ми дізналися, що Білий дім пригальмував допомогу Україні. Я був категорично проти будь-якої зупинення допомоги, оскільки українцям були потрібні ці кошти для боротьби з російською агресією. Я старанно намагався запитати, чому допомога була припинена, але я так і не отримав чіткої відповіді”, — сказав Сондленд.

Дипломат також повідомив, що зв’язав затримку військової допомоги з вимогами американського лідера Дональда Трампа, які стосувалися розслідувань справ щодо компанії Burisma, в якій працював син ексвіцепрезидента США Хантер Байден, та можливого втручання України в перебіг американських виборів 2016 року.

“Через відсутність будь-якого правдивого пояснення (тимчасового) зупинення допомоги, я пізніше переконався, що відновлення допомоги у сфері безпеки не відбудеться, поки не буде публічної заяви України про проведення виборів 2016 року і Burisma, як Джуліані вимагав”, – наголосив посол.

Сондленд також зазначив, що американським дипломатам доводилося співпрацювати з Джуліані й виконувати його завдання, оскільки того вимагав Трамп.

“Будучи призначеним президентом, я слідував вказівкам президента. Ми працювали з паном Джуліані, тому що президент доручив нам зробити це. У нас не було бажання ставити будь-яких умов  українцям. Дійсно, моя особиста думка, якою я неодноразово ділився з іншими, полягала в тому, що зустріч в Білому домі і допомога в області безпеки повинні були проходити без будь-яких попередніх умов”, — сказав він.

Також Сондленд заявив, що ділився з віце-президентом США Майком Пенсом своїми побоюваннями з приводу того, що затримка військової допомоги Україні може бути пов’язана з розслідуванням “справи Байдена”.

“1 вересня в Варшаві відбулася зустріч з президентом [Володимиром] Зеленським. На жаль, присутність президента Трампа на зустрічі у  Варшаві було скасовано через ураган Доріан. Замість цього був присутній віцепрезидент Пенс. Перед зустрічами з українцями я сказав віцепрезиденту  Пенсу, що у мене є побоювання, що затримка надання допомоги пов’язана з питанням розслідувань”, — сказав він.

Посол також додав, що на зустрічі Володимир Зеленський сам порушив  питання про затримку військової допомоги, а Майк Пенс пообіцяв українському лідеру обговорити це питання з Дональдом Трампом.

У свою чергу голова адміністрації віцепрезидент Марк Шорт випустив заяву, в якій спростував слова посла.

“Віце-президент ніколи не розмовляв з Гордоном Сондлендом про розслідування “справи Байдена”, Burisma або про умовне виділення фінансової допомоги Україні на основі потенційних розслідувань”, — цитує Шорта американський телеканал CNN.

Голова комітету з розвідки Палати представників Адам Шифф уточнив у Сондленда, чи дійсно Президент України Володимир Зеленський порушував питання про затримку військової допомоги на вересневій зустрічі з віцепрезидентом США Майком Пенсом у Варшаві. Посол відповів, що це питання обговорювалося на зустрічі та процитував слова українського лідера.

“Зеленський, наскільки я пам’ятаю,  ставив запитання більш відкритого характеру, на зразок: “Коли ми отримаємо наші гроші?”, — сказав Сондленд.

Представниця Пентагону Лаура Купер заявила, що українські чиновники могли знати про замороження військової допомоги Україні і причини такого рішення Трампа за кілька тижнів до того, як воно було озвучене. Вона стверджує, що їй відомо про численні зв’язки між співробітниками українського посольства і американськими чиновниками, які займалися цим питанням.

Зокрема, Пентагон отримав запит від України щодо причин заморозки військової допомоги 25 липня. До 6 серпня деякі українські чиновники з посольства з’являлися в відомстві з цього ж питання.

Лаура Купер

У той же час один з представників президента України Володимира Зеленського Андрій Єрмак говорив про те, що їм стало відомо про замороження тільки 28 серпня з новин.

Республіканці після такої заяви Купер зазначили, що під час телефонної розмови Трампа із Зеленським не могла йти мова про тиск через заморозку військової допомоги, оскільки український лідер стверджує, що йому нічого не було відомо.

Також чиновниця процитувала кілька електронних листів від 25 липня між співробітниками Пентагону і посадовими особами Державного департаменту, в яких дипломати писали, що українське посольство знає про затримку військової допомоги.

Звільнення Йованович

Офіційний представник Державного департаменту Девід Хейл заявив, що йому невідомо про випадки, про які розповів Сондленд, а свої показання направив на факт звільнення екс-посла США в Україні Марі Йованович і причетність до цього президентського адвоката Рудольфа Джуліані.

Хейл сказав законодавцям, що те, що трапилося з Йованович, було “неправильним” і що вважає, що вона повинна була залишитися на своєму посту і продовжувати виконувати “видатну роботу”.

“У нас був унікальний посол, який виконує унікальну роботу”, – сказав він.

Раніше Йованович заявляла, що просила Хейла захистити її від нападок Джуліані. Тоді третій чиновник в Держдепартаменті заспокоїв її, але ніколи не виступав із заявою про підтримку.

У своїх свідченнях за закритими дверима Хейл сказав, що в підсумку вирішив не виступати із заявою, оскільки побоювався, що “це тільки посилить негативну реакцію”, можливо, від Трампа.