Про це повідомляє американська газета The New York Times.

Вже відомо, що коронавірус може впливати на захисні механізми організму різними способами: знешкоджувати системи раннього запобігання хворобі або змушувати імунні клітини давати збої. Однак серія нових досліджень показує, що інфекція може викликати вироблення антитіл, які помилково атакують власні тканини пацієнта, а не вірус.

Припускають, що так звані аутоантитіла можуть зберігатися протягом місяців після одужання і завдавати непоправної шкоди здоров’ю. Якщо висновок підтвердиться, це зможе прояснити, чому у деяких пацієнтів, які перенесли COVID-19, залишаються специфічні симптоми, як задурманеність розуму або біль в суглобах.

Аутоантитіла — не новина для науки. Вони з’являються при важких виснажливих захворюваннях, як вовчак та ревматоїдний артрит. Відомо також, що інші віруси, включаючи малярію і проказу, можу провокувати появу аутоантитіл. Однак, на думку експертів, у випадку з COVID-19 ситуація може бути небезпечнішою.

На цей час  великих досліджень, присвячених цій темі, не було проведено. Однак ті, що є зараз, викликають стурбованість щодо ризиків розвитку аутоімунних захворювань у деяких людей, інфікованих коронавірусом. Судити про поширеність явища поки також рано.

В одному нещодавньому дослідженні з 9 пацієнтами, яке не було рецензовано, стверджується, що 5 осіб мали аутоантитіла протягом 7 місяців. Керівниця дослідження та медична директорка  відділення спеціальних патогенів Бостонського медичного центру докторка Нахід Бхаделіа зазначила, що інтерпретувати результати варто з обережністю, але це — важливий сигнал, адже інфекція призводить до потенційної інвалідизації хворих.

Інше дослідження, проведене ще в жовтні за участю 52 осіб, показало, що у більш ніж 70% важко перенесли COVID-19, були антитіла, які атакували їхню власну ДНК та білки, які допомагають зі згортанням крові.

Ще одне жовтневе дослідження показало, що у пацієнтів були аутоантитіла до вуглеводів, що могло пояснити їхні неврологічні симптоми. А дослідження, наведене в журналі Science Translational Medicine в листопаді, показало, що у половини пацієнтів, госпіталізованих з COVID-19, були, принаймні тимчасово, аутоантитіла, які викликали утворення тромбів і закоркування судин.

У грудні група дослідників на чолі з Акіко Івасакі, імунологом з Єльського університету, показала, що у тяжкохворих пацієнтів різко збільшувався широкий спектр аутоантитіл, націлених на частини імунної системи, клітини мозку, сполучну тканину і фактори згортання крові. У їхньому дослідженні брали участь 172 пацієнти з різними симптомами. У кожного п’ятого були аутоантитіла до 5 білків власного організму, у 80% — аутоантитіла до щонайменше 1 білку. У пацієнтів з тяжким перебігом COVID-19 було набагато більше цих антитіл, що посилювало хворобу. З 15 пацієнтів, які померли під час дослідження, 14 мали аутоантитіла принаймні до одного компоненту імунної системи.

Один аналіз майже 170 тисяч осіб з рідкісними аутоімунними ревматичними захворюваннями, такими як вовчак та склеродермія, показав, що вони стикаються з підвищеними шансами смерті від COVID-19. Дослідження, проведене за участю понад 130 тисяч осіб, показало, що аутоімунні захворювання, такі як діабет 1 типу, псоріаз і ревматоїдний артрит, збільшують ризик респіраторних ускладнень і смерті від COVID-19.

Деякі з антитіл, мабуть, є результатом вроджених дефектів імунної системи. Наприклад, дослідження, наведене в журналі Science в жовтні, показало, що приблизно у 10% тяжкохворих пацієнтів з COVID-19 від початку були аутоантитіла, які атакували ключові компоненти імунної системи, що мали спрацювати після контакту з вірусом.

Однак дослідження Івасакі показало, що у багатьох аутоантитіла з’являлися під час гострої фази хвороби. Аутоантитіла, що з’явилися таким чином, як передбачається, зникають протягом декількох місяців.

Зараз вчені продовжують дослідження, спостерігаючи за пацієнтами, у яких виявили аутоантитіла.