Про це повідомили на сайті Білого дому.

В суботу, 24 квітня, Байден виступив із заявою з цього приводу. В цей же день вірменська діаспора згадує День пам’яті жертв геноциду.

“Щороку в цей день (24 квітня) ми згадуємо життя всіх тих, хто загинув під час геноциду вірмен в Османській імперії, і знову зобов’язуємося запобігти повторенню подібних злочинів… І ми пам’ятаємо про це, щоб залишатися пильними й не піддатися впливу ненависті у всіх її формах”.

“Американський народ шанує всіх вірмен, які загинули в результаті геноциду, що почався 106 років тому”, – заявив американський президент.

До слова, Байден обіцяв визнати геноцид вірмен ще рік тому, під час передвиборчої кампанії.

“Ми не повинні мовчати через це жахливе та систематичне знищення людей. Якщо ми не визнаємо геноцид, перестанемо пам’ятати про це та розповідати дітям, то слова “більше ніколи” втратять сенс”, – сказав Байден.

Перед тим як визнати геноцид вірмен 1915 року, Байден попередив про це свого турецького колегу, Реджепа Ердогана.

Позиція Туреччини

Сучасна Туреччина не визнає геноцидом події 1915 року. Тоді в Османській імперії загинули близько 1,5 млн вірмен. Влада Туреччини категорично проти того, аби інші країни світу визнавали ті події геноцидом. На це є дві причини. Перша – тлумачення складних моментів у національній історії. Друга – можливі вимоги про компенсацію з боку Вірменії та діаспори.

Окрім США, Росія, Канада, Франція та десятки інших країн і міжнародних організацій визнали масові вбивства вірмен та інших християн в Османській імперії геноцидом. Однак Байден став першим американським президентом, який сказав про це відкрито. Інші світові лідери лише прийняли декларації, які не мають жодних юридичних наслідків.

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу вже заявив, що якщо Байден визнає геноцидом вірмен події 1915 року, то це лише нашкодить й без того не бездоганним відносинам між США та Туреччиною.

“Заяви, які не мають юридичної сили, не матимуть і позитивних наслідків, але можуть зашкодити відносинам. Якщо США хочуть погіршити відносини – це їх вибір”, – сказав Чавушоглу.

Що сталося у 1915 році

Більшість істориків говорить про те, що під час Першої світової війни сотні тисяч вірмен загинули під час масової депортації з Анатолії. За інформацією Міжнародної асоціації дослідників геноциду (IAGS) загиблих було більше мільйона.

Турецький історик Танер Акчам опублікував документи, які доводять, що масові вбивства вірмен були наказом влади Османської імперії.

Папа Римський Франциск назвав події 1915 року, різню вірмен, першим геноцидом XX століття.

Однак представники сучасної Туреччини кажуть про те, що в 1915 році померло не більше 300 тисяч вірмен. Головне – вони не визнають, що вірмен тоді вбивали за наказом правителів Османської імперії. Вони пояснюють, що ніякої різні тоді не було. Вірмен нібито попросили переселитися в південні регіони імперії. За їх словами, вірмени підтримували проросійські погляди, тому їм запропонували переїхати на південь, оскільки вірменські партизани “поводилися, як дикі”, постійно ворогуючи із турками та курдами в східній частині країни.

Вірменія та Туреччина не можуть прийти до згоди щодо трактування подій 1915 року. Аналогічна ситуація з конфліктом в Нагірному Карабасі.

ДОВІДКА. День пам’яті жертв геноциду вірмен відзначається щорічно 24 квітня в пам’ять про жертви геноциду вірмен в Османській імперії. 15 квітня 2015 року Європарламент оголосив 24 квітня європейським Днем пам’яті жертв геноциду вірмен в Османській імперії. Попри те, що планомірне та інституційно підкріплене знищення вірменського населення в Османській Туреччині почалося ще з кінця XIX століття, 24 квітня в якості меморіальної дати обрано не випадково. Саме в цей день в 1915 році в османської столиці Стамбулі були заарештовані й пізніше вбиті понад 800 представників вірменської інтелігенції.

  • 24 квітня президент США Джо Байден у телефонній розмові сказав турецькому президенту Реджепу Таїпу Ердогану, що збирається визнати геноцид вірмен.