Джерело: Bloomberg

Глобальна економічна перспектива залишається нерівною з інфляційним тиском і тиском на вартість життя. Президент Росії Володимир Путін продовжує війну в Україні. Постпандемічний Китай активно нарощує свій економічний і стратегічний вплив.

Ось шість факторів, на яких лідери “Великої сімки” – США, Японії, Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії та Канади – мають зосередитися під час зустрічі.

Одним із найбільших викликів для G7 є залучення країн поза групою, насамперед тих, яких називають Глобальним Півднем (або те, що G7 називає “середніми країнами”) – в Африці, на Близькому Сході, в Латинській Америці та в інших країнах Азії.

Багато країн чинили опір санкціям проти Росії, враховуючи тиск на їхні власні економіки, і не хочуть бути втягненими в ширші конфлікти.

Покарання Росії за її вторгнення в Україну є безпрецедентними за своїми масштабами. І все ж, попри санкції, російська економіка продовжує триматися. РФ все ще експортує нафту і газ та шукає обхідні шляхи для санкцій.

Лідери G7 об’єднаються зі своїми колегами з Європейського Союзу в Японії, щоб знайти шляхи усунення російських лазівок. Вони обговорять можливість майже повної заборони експорту до Росії, хоча ця пропозиція зазнає серйозних перешкод. Також очікується  демонстрація єдності у підтримці України, яка готується до контрнаступу.

Лідерів G7 також турбує питання, як боротися з Китаєм.

Складна реальність полягає в тому, що, попри всі розмови про диверсифікацію ланцюгів постачання, відновлення промисловості та створення самодостатності в технологічному просторі, країни G7 залишаються переплетеними та певною мірою залежними від другої за величиною економіки світу. Тож відділити “мух від котлет” (покарати Китай за нібито “економічний примус”, водночас намагаючись співпрацювати із ним у глобальних проблемах охорони здоров’я та навколишнього середовища) є неймовірно складним.

Саміт у японському місті Хіросіма є потужним нагадуванням про те, що США двічі бомбардували Японію ядерною зброєю в останні дні Другої світової війни. Відтоді Японія прийняла пацифістську конституцію та тверду антиядерну позицію, застерігаючи світ від самовдоволення тим, що ядерну зброю більше ніколи не може бути використано в конфлікті.

Зараз архітектура навколо моніторингу ядерних арсеналів втрачається, оскільки Росія зупиняє свою участь у договорі про ядерну зброю із США.

Ближче до Японії Кім Чен Ин продовжує бряцати зброєю ядерною зброєю. Нарощування ядерного потенціалу у Північній Кореї змушує Південну Корею періодично говорити про придбання власної ядерної зброї для захисту.