Джерело: Bloomberg
Західні санкції, які відсторонили Росію та відвернули торговельні потоки, створюють можливості для Китаю. Серік Жумангарин, віце-прем’єр-міністр Казахстану заявив, що Китай випередить Росію через кілька років.
Казахстан диверсифікує постачання та економіку, орієнтуючись насамперед на Китай. Оскільки можливості торгівлі з Росією звужуються, Казахстан дивиться на схід до Китаю та через Каспій до Ірану, а потім до регіону Перської затоки, Індії та далі.
“Китайський напрямок — наш пріоритет”, – зазначив в інтерв’ю Bloomberg Жумангарин.
Для Казахстану Росія довгий час була виходом у зовнішній світ, надаючи морський доступ і створюючи точку входу на набагато більший ринок завдяки низьким торговельним бар’єрам і налагодженим лініям постачання.
Торговий оборот Казахстану з Китаєм зріс минулого року на третину і майже досяг 24 млрд доларів, а з Росією — трохи більше ніж на 6%, склавши 26 млрд доларів.
Проте вже нині деяким російським компаніям, які потрапили під санкції, більше не постачається сировина з Казахстану. Крім того, його експорт витісняється продукцією російських виробників, що були змушені згорнути міжнародну торгівлю та зосередитись на внутрішньому ринку. Також Казахстан розширює співпрацю з Китаєм, куди почав продавати зерно і веде переговори щодо експорту м’яса. Окрім цього, обговорюються постачання залізняку в Європу і той же Китай.
На зустрічі з Сі минулого місяця — під час першого особистого саміту лідерів країн Центральної Азії в Китаї — Токаєв поставив за мету майже подвоїти торгівлю з Китаєм до 40 мільярдів доларів до 2030 року.
За словами прем’єра, китайські компанії вже почали збирати автомобілі в Казахстані, і очікується, що незабаром за ними послідують інші автомобільні бренди.
Торік президент Китаю Сі Цзіньпін обрав Казахстан і Узбекистан для своєї першої закордонної поїздки після пандемії Covid-19.
У виданні нагадали, що президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відмовився стати на бік Росії щодо повномасштабного вторгнення, розпочатого лише через кілька тижнів після того, як йому знадобилися війська, надіслані президентом РФ Володимиром Путіним для придушення масових заворушень на початку 2022 року.
Побоюючись потрапити під санкції, Казахстан повинен відслідковувати та аналізувати торгівлю з РФ.
“Якщо Казахстан потрапить під санкції, він може просто не витримати тиску”, – пояснив Жумангарин.
Він запевнив, що Казахстан не буде територією, через яку обходять санкції.
- Пекін прагне зміцнити зв’язки з Центральною Азією в межах своєї ініціативи “Один пояс, один шлях”. Намагання президента Росії Володимира Путіна домовитися про збільшення постачання газу до Китаю зайшли у глухий кут. Замість проєкту “Сила Сибіру-2” потужністю 50 млрд кубометрів, який Кремль просуває понад 7 років, Пекін обрав будівництво газопроводу з Туркменістану.
- 28 травня самопроголошений президент РБ Олександр Лукашенко заявив, що потрібно вступати у союз з Білоруссю та РФ, мовляв, “буде ядерна зброя на всіх”. Натомість, 29 травня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв назвав “жартом” пропозицію Лукашенка.
- Деякі держави Центральної Азії готові приєднатися до західних санкцій, запроваджених через війну. 16 травня заступник міністра закордонних справ Росії Михайло Галузін заявив учасникам Центральноазіатської конференції міжнародного дискусійного клубу “Валдай” у Томську, що така підтримка може обернутися для них дуже “важкою шкодою”.
