Відповідачем з боку видання #Букви позивач обрав його шеф-редактора Данила Романчука.

На продовженому попередньому засіданні судом за новими доказами, поданими представником позивача, були затверджені нові відповідачі – власники домену #Букви Петро Терентьєв і Катерина Рошук. Тепер справа підлягає новому розгляду, через що суд ухвалив рішення направити матеріали позову новим відповідачам, викликати їх на судове засідання, яке відбудеться 29 жовтня 2020 року.

Нагадаємо, що перше засідання, в якому довелося брати участь представнику інтернет-видання #Букви, відбулося в Подільському суді 13 лютого 2020 року, хоча Віктор Медведчук подав до суду на інтернет-видання #Букви ще в травні 2019 року і кілька засідань відбулося без присутності нашого представника.

Предмет позову – новина #Букв про вирізану сцену з фільму про Василя Стуса, де фігурує ім’я В. Медведчука, який виступав адвокатом Василя Стуса в 1980 році. Нардепу не сподобалося речення з новини: “Медведчук в ході судового розгляду порушив адвокатську етику, визнавши провину свого підзахисного за нього самого”.

У відповідь цій оцінці позиція позивача, яку він викладає в позовній заяві проти #Букв, зводиться до того, що Медведчук вів справу відповідно до чинного на той час законодавства і пропонує задуматися над запитанням: “Чи міг рядовий адвокат в той час протистояти системі?”.

Нагадаємо, картина “Заборонений” розповідає про останні роки життя Василя Стуса, його боротьбу з системою, а також про спроби опублікувати свою останню збірку віршів, яку він намагався передати з в’язниці на свободу.

Фільм вийшов в український кінопрокат 5 вересня 2019 року. У серпні 2018 року навколо фільму вибухнув скандал: з сценарію фільму була вирізана сцена суду над поетом. Суд проходив за зачиненими дверима, Стуса в порушення процедури видалили із залу суду і позбавили останнього слова.

Замість того, щоб протистояти звинуваченням, Медведчук заявив, що згоден з думкою прокурора про вчинення Стусом антирадянських злочинів. При цьому позиція Стуса була протилежною, своєї провини він не визнавав, що не завадило Медведчуку фактично зробити це за свого підзахисного.

Вирок був такий: 10 років примусових робіт і 5 років заслання. Підсумком ув’язнення стала смерть Стуса. Поет помер, не відбувши повністю строк, 4 вересня 1985 року в таборі “Перм-36” поблизу села Кучино Пермської області (Росія) після оголошеного 27 серпня голодування в карцері.

За словами продюсера фільму Артема Денисова, сцени з Медведчуком прибрали з фільму через необхідність скоротити хронометраж, який разом з іншими вирізаними з сценарію епізодами становив 180 хвилин (заявлений хронометраж – 100 хвилин).

Режисер картини Роман Бровко заявив, що з Медведчуком в сюжеті фільм нібито не взяли б у прокат великі дистриб’юторські компанії. Крім того, Бровко послався на прохання Дмитра Стуса, сина поета, який пізніше це спростував.

За версією актора Геннадія Попенка, чий пост у Facebook став початком цієї публічної історії, сцени з адвокатом Стуса вирізали після “дзвінка з адміністрації Медведчука”, а це продюсер фільму заперечує.

Після хвилі громадського обурення і з урахуванням того, що державне фінансування отримав сценарій з вирізаною сценою, кадри з адвокатом Стуса повернули у стрічку.

Нагадаємо, у жовтні 2019 року в Дарницькому суді Києва відбулося перше підготовче судове засідання за позовом народного депутата і кума російського президента Віктора Медведчука проти журналіста Вахтанга Кіпіані з вимогою заборонити поширення книги останнього – “Справа Василя Стуса” і спростувати “недостовірну інформацію, викладену в книжці” .

Позов стосується двох публікацій в книжці, “в яких описуються колізії із захистом Віктором Медведчуком поета і члена Української Гельсінської групи Василя Стуса”.

  • Раніше #Букви розповідали про найцікавіші факти біографії Василя Стуса та пов’язані з ними ключові вірші.