Такими є результати опитування серед медійників, який провів Інститут масової інформації 15–24 лютого 2021 року.

Гендерний баланс в медіа

Зокрема, 24% опитаних українських журналістів вважають проблемою нестачу жінок-експерток. Тільки 3% опитаних медійників заявили, що вважають жінок менш кваліфікованими, ніж чоловіки, і тому не звертаються до них по коментарі.

“У середньому 48% опитаних журналістів заявили, що гендерний баланс у медіа є важливим завжди, і ще 40% сказали, що він важливий тільки в окремих випадках. Лише 9% опитаних ІМІ медійників висловилися проти дотримання гендерного балансу в медіа”, – повідомили в ІМІ.

В той же час найбільше на підтримку гендерного балансу висловилися журналісти Києва та області – 56% з них вважають що медіа мають його дотримуватися. А найменше – журналісти центральних та східних областей України. 39% зних підтримують цю ідею.

Серед журналістів, які не стежать за балансом чоловіків і жінок у своїх матеріалах, 78% пояснили, що для них важливі спеціалісти, а не їхня стать.

При цьому 7% заявили, що взагалі не бачать проблеми, бо у медіа достовірно відтворено картину з гендеорним балансом у суспільстві.

Крім того, 5% таких респондентів вважають, що жінки і чоловіки мають свої ролі, а гендер нам “штучно нав’язує Захід”. Крім того, 2% медійників зазначили, що в Україні і так “прихований матріархат”, тому гендерного балансу в медіа дотримуватися непотрібно.

“На запитання, що б вас спонукало стежити за гендерним балансом експертів та героїв у ваших матеріалах, 37% медійників зазначили, що потрібна публічна підтримка гендерної політики на рівні держави та приклад з боку високопосадовців”, – зазначили в ІМІ.

23% вважають, що необхідна вимога або підтримка керівництва медіа. 22% дотримуватимуться балансу, якщо медіаспільнота вважатиме дотримання гендерного балансу трендовим.

21% журналістів зазначив, що їх ніщо не спонукає дотримуватися гендерного балансу у своїх матеріалах. І ще 15% опитаних заявили, що їм бракує інформації на тему гендерного балансу, щоб зрозуміти, навіщо це в медіа.

Редакційна політика

Ще 33% журналістів заявили, що їхні медіа мають гендерну редакційну політику.

25% респондентів вказали, що хотіли б, щоб така політика була запроваджена в їхній редакції. В середньому 14% медійників зазначили, що гендерна політика їхнім редакціям не потрібна.

“Цікаво, що проти гендерної політики у редакціях найбільше виступили журналісти київських медіа (33%). Водночас найлояльнішими до запровадження гендерної політики виявилися журналісти південних регіонів (42% за)”, – повідомили в ІМІ.

Фемінітиви

63% опитаних журналістів вказали, що постійно вживають фемінітиви у своїх матеріалах. Ще 15% зазначили, що в їхніх редакціях немає жорстких вимог щодо цього – журналісти пишуть на власний розсуд. 12% опитаних журналістів відповіли, що не до всіх професій можна дібрати фемінітив. 4% опитаних вказали, що взагалі не використовують фемінітивів у своїх матеріалах.

Дослідження проводилося методом анонімного онлайн-опитування за інтерактивною структурованою анкетою, посилання на яку надсилали потенційним респондентам – журналістам і редакторам. Усього отримано 251 відповідь від медійників. 88% – респонденти з усіх регіонів України, 12% – з міста Києва. 73% жінок, 26% чоловіків та 1% іншої статі. Дослідження проводилося протягом 15–24 лютого 2021 року.

**Сума відповідей не дорівнює 100%, адже респонденти могли обрати кілька відповідей.

  • Раніше прессекретарка президента України Володимира Зеленського Юлія Мендель заявила, що фемінітіви в українській мові погано впливають на права жінок.