Про це повідомляє американська газета The New York Times. 

Том Мецгер, прихильник ідеї переваги білих (супремасизму) та антисеміт, засновник і лідер неонацистської організації “Білоарійський опір”, помер 4 листопада в Хеметі, штат Каліфорнія. Йому було 82.

У департаменті охорони здоров’я в окрузі Ріверсайд повідомили, що причиною стала хвороба Паркінсона. Мецгер помер у кваліфікованому медичному центрі.

У пана Мецгера залишилася його партнерка Мері Арнольд, шестеро дітей, дев’ять онуків та один правнук.

Попри те, що останніми роками Мацгер не отримував багато суспільної уваги, його все ще вважали одним з найвпливовіших лідерів білого супремасизму, який відповідав за організацію руху молодих неонацистів у середині 1980-х та 90-х та підбурювання їх до насильства.

Чим відомий Том Мецгер?

Томас Лінтон Мецгер народився 9 квітня 1938 року у Ворсо, штат Індіана. На початку 1960-х він оселився Каліфорнія, близько 90 км на північ від Сан-Дієго. Мецгер служив в армії, вивчав електроніку та присвятив життя ремонту телевізорів.

Ідеями супремасизму Мецгер почав захоплюватися у 1970-х. У 1975 Мецгер приєднався до Ку-клукс-клану — ультраправої терористичної організації в США, що відстоювала такі ідеї, як перевага білих і білий націоналізм. Дуже швидко Мецгер став лідером організації у штаті Каліфорнія.

У цій ролі він керував іншими озброєними членами клану під час їхнього патрулювання кордону між США та Мексикою спрямованого на пошуки нелегальних іммігрантів. Ці патрулі не мали реального впливу, але вони привернули значну увагу засобів масової інформації.

У 1980 році після суперечок з “великим чарівником” (високий титул у ККК) Девідом Дюком Мецгер відокремив свою групу у штаті від загальної державної, назвавши її “Каліфорнійські лицарі Ку-клукс-клану”.

У березні того ж року Мецгер та кілька десятків членів ККК влаштували масову бійку з демонстрантами проти клану в Оушнсайді, штат Каліфорнія. В результаті було поранено сім осіб.

Також у 1980 Мецгер виграв кандидатуру від Демократичної партії до Палати представників Конгресу США від Сан-Дієго. Аби Мецгер не прийшов до влади, місцеві демократи відмовилися від участі у виборах та підтримали його опонента республіканця. Вже за два роки Мегцер балотувався до Сенату, проте з тріском програв.

У дворічний проміжок між виборами Мецгер створив власну групу — “Білоамериканську політичну асоціацію”, яка мала просувати кандидатів на посади, що є прихильниками ідей переваги білих.

У 1983 році Мецгер змінив назву організації на “Білоарійський опір” або WAR. Формування організації відбувалося на той час, коли рух скінхедів в США набирав обертів.

Морріс Касуто, тодішній очільник Антидифамаційної ліги у Сан-Дієго зазначав, що Мецгер вбачав у скінхедах можливих “солдатів вулиць”. Звертатися до них Мецгер намагався через своє телешоу “Перегони та розум”, що транслювалося по всій країні.

Телебачення, за його словами, було ідеальним для поширення поглядів на кшталт тих, що він сам мав, таких, що мали “проблеми з вираженням”.

Він також видавав газету і працював на телефонній гарячій лінії та електронній дошці оголошень, за допомогою яких скінхеди могли спілкуватися з ним та між собою.

Суд і занепад Мецгера

На початку 1990, коли Мецгер мав найбільший вплив, правозахисники подали проти нього позов від імені родини 27-річної Мулугети Серау, ефіопської студентки, яку до смерті побили в Портленді три скінхеди, послідовники WAR.

Присяжні встановили, що Мецгер та його син Джон підбурювали скінхедів, щоб спровокувати конфронтацію з небілим населенням, тому він має нести фінансову відповідальність за смерть дівчини. Присяжні оцінили збитки в розмірі 12,5 мільйона доларів які мали покрити WAR, родина Мецгера та двох скінхедів.

Пан Мецгер мав здійснювати щомісячні виплати на користь родини Серау протягом 20 років, що призвело до банкрутства організації та звело її активність до лише однієї Інтернет-платформи.

Хоча його вплив був зменшений, Мецгер залишався активним і в останні роки, продовжуючи вести “гарячу лінію” організації та публікуючи брошури.