Про це повідомила пресслужба “Суспільного”.

“Постановами Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 18 лютого 2020 року та від 20 лютого 2020 року № 61321781 було накладено арешт на кошти, що є на рахунках Суспільного мовника”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що 18 лютого Міністерство юстиції України відкрило виконавче провадження щодо стягнення із “Суспільного” боргу в сумі 10 млн 591 тис. 224 євро 48 центів та 73 080 грн судового збору на користь акціонерного товариства “Євроньюз”.

Співпраця колишньої державної Національної телекомпанії України з “Євроньюз” розпочалася 2010 року ще до створення Суспільного мовника. Згодом із бюджету було припинене виділення коштів на оплату ліцензійних платежів за договором про створення українськомовної версії “Євроньюз”, що й спричинило появу боргу та відповідний судовий процес. У пресслужбі пояснили, що Суспільний мовник отримав цей борг у спадок як правонаступник усіх прав та обов’язків колишньої державної Національної телекомпанії України, яка припинила свою діяльність.

Наголошується, що наразі арешт рахунків уже унеможливив підготовку до трансляції Олімпіади-2020, блокує забезпечення участі України в “Євробаченні-2020”, зупинив запуск нових проєктів “Суспільного”, зокрема запуск нової Суспільної студії в ефірі телеканалу UA: ПЕРШИЙ.

Найближчим часом арешт також призведе до повної зупинки діяльності телерадіокомпанії, адже заблокована можливість здійснювати необхідні видатки для роботи національних телеканалів мовника (UA: ПЕРШИЙ, UA: КУЛЬТУРА), усіх регіональних каналів “Суспільного”, діджитал-платформ та трьох каналів радіо (UA: Українське радіо, UA: Радіо Промінь та UA: Радіо Культура).

У пресслужбі також зазначили, що вже тиждень Суспільний мовник звертається за допомогою до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Міністерства культури, молоді та спорту України й Міністерства юстиції України, проте не отримує відповіді та потрібної з боку держави підтримки.

“Ми усвідомлюємо, що навіть при наближенні видатків за бюджетною програмою, котра передбачена цьогоріч для телерадіокомпанії, усі отримані з бюджету кошти будуть негайно ж перераховані з рахунків Суспільного мовника до компанії “Євроньюз”. Отож із запланованого та передбаченого законом бюджету на 2020 рік Суспільний мовник недоотримає майже 300 млн грн. Отже, реалізація річного плану діяльності телерадіокомпанії буде неможливою. “Суспільне” знову перейде в режим виживання, як це й було в попередні роки через колосальне недофінансування, коли мовник міг здійснювати лише базові видатки, без жодних належних вкладень у виробництво нового контенту чи технічне переоснащення”, – пояснили у пресслужбі.

Зазначається, що Суспільний мовник далі звертається до відповідних міністерств задля ініціювання виділення з державного бюджету окремих коштів для термінового погашення наявної заборгованості колишньої державної компанії, а також 1,6 млн євро виконавчого збору, що телерадіокомпанія має сплатити додатково.

Крім того, секретар наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України Вадим Міський запропонував один з варіантів вирішення цієї проблеми.

За його словами, її треба вирішувати на кількох рівнях:

По-перше, уряду необхідно наблизити кошти держфінансування з кінця року, щоб погасити борг і вирішити, як покрити 300 млн грн діри в бюджеті НСТУ, яка виникне після повернення боргу.

“Це допомога з Резервного фонду, найкраще – безповоротна, благо гроші для неї будуть: після стягнення коштів з НСТУ на урядові рахунки повернеться арештована у Швейцарії гарантія за участь України в Євробаченні-2017”, – пояснив Міський.

По-друге, наглядовій раді НСТУ слід подумати над тим, як оптимізувати організаційну побудову НСТУ, щоб борги (минулі і майбутні) одного медіаактиву не зупиняли всю систему.

По-третє, за його словами, “законодавцю слід подумати над тим, як подолати стратегічний ризик завалення під тягарем боргів Суспільного мовника, і окреслити законом вимоги до його організаційної моделі, спираючись на кращі приклади. А також запровадити більш надійну систему фінансування, яка вже давно розроблена і рекомендована експертами Ради Європи”.