Сьогодні поговоримо про Тетяну Валеріївну Попову — ексзаступницю міністра інформаційної політики України та чинного(!) члена Ради з питань свободи слова та журналістики при президентові України. Пані Попова, попри ряд фактів зловживань (встановлених численними рішеннями судів всіх трьох інстанцій), невиконання взятих на себе зобов’язань, порушень закону — продовжує дивувати громадськість та Інтернет віртуозними історіями виправдань та вигадок про власну непричетність до неповернення кредитів банкам, намагання в шахрайський спосіб уникнути стягнення на майно, передане в іпотеку та фіктивне банкрутство компаній, які контролюються її родиною. Наприклад, нещодавно вона опублікувала статтю, в якій, крім усього іншого, відхрещується від існування будь-яких зв’язків з бізнесом своєї ж сім’ї. Як вийшло так, що “ніколи такого не було і ось знову” – давайте розбиратись.

Почнемо з передісторії. Неповернення кредиту на суму понад 6 мільйонів доларів США, взятомго в  ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” підконтрольними родині пані Попової фірмами, починається з того, що у 2007 році ТОВ “Інкрістар” (наразі ліквідоване) уклало з банком кредитний договір на цю суму. У квітні того ж року ТОВ “Західбудінвест  Компані Консалтинг” (серед учасників та керівників якого в різний час були як сама Тетяна Валеріївна Попова, так і її батько, Попов Валерій Васильович та яке було засновником і правонаступником ТОВ “Інкрістар”) було укладено договір іпотеки, предметом якого була нежитлова будівля, розташована на вулиці Сурикова, 3, в Києві, загальною площею понад 6 тисяч квадратних метрів (більш відома як Бізнес-центр “Інкрістар”). А у вересні 2008 року між ТОВ “Інкрістар”  і ТОВ “Західбудінвест Компані Консалтинг”  було укладено договір про переведення боргу – таким чином ТОВ !Західбудінвест Компані Консалтинг”  на додаток до статусу іпотекодавця, набуло статусу  боржника за кредитним договором, укладеним з ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”.

У вересні 2008 року Попова Тетяна Валеріївна вже особисто укладає договір поруки з ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, виступаючи поручителем боржника, ТОВ “Західбудінвест Компані Консалтинг”, яке належить її сім’ї. Ці факти підтверджені рішенням Київського апеляційного суду від 19 січня 2015 року по справі № 5011-33/7282-2012 (залишене без змін постановою Вищого господарського суду України від 31 березня 2015 року). Оскільки пані Попова вперто, хоч і дещо істерично, заперечує свій зв’язок з боржником та іпотекодавцем, ТОВ “Західбудінвест Компані Консалтинг”, розглянемо це питання детальніше.

За даними сервісу YouControl, І Попова Тетяна Валеріївна, і її батько, Попов Валерій Васильович, були керівниками фірми-боржника ТОВ “Західбудінвест Компані Консалтинг”.

Читайте також:

Як уникнути сплати за кредитом: чому ексзаступниця міністра опинилась в епіцентрі скандалу

 

При чому посаду директора цього товариства пані Попова обіймала досить тривалий час – з 2007 по 2014 рік – якраз в період, коли розгорталися основні події, пов’язані з неповерненням боргу ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” та намаганням в шахрайський спосіб вивести з-під іпотеки будівлю БЦ “Інкрістар”. На зміну їй прийшов Валерій Васильвич Попов, який був директором ТОВ “Західбудінвест Компані Консалтинг”  з 2014 по кінець 2019 року.

 

Крім даних відкритих реєстрів є й інші докази прямого управління родиною Попових ТОВ “Західбудінвест Компані Консалтинг” у   період, коли останнє неправомірно не повертало отриманий кредит банку – довіреності, в якій Тетяна Валеріївна Поповазазначена   директором даного товариства та витяги з установчих документів.

Отже, оскільки сумнівів у причетності Тетяни Попової та членів її родини до описаних подій не виникає, продовжимо розбиратися в  тому, як ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” залишився без своїх грошей та іпотечної будівлі.

Отриманий у ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” кредит ТОВ “Західбудінвест Компані Консалтинг”  припинило сплачувати одразу після укладення договору про переведення боргу з ТОВ “Інкрістар”  на ТОВ “Західбудінвест Компані Консалтинг”  від 29 вересня 2008 року. В результаті цього утворилась заборгованість за тілом та відсотками за  кредитом  в сумі близько 7 мільйонів доларів США. Оскільки банк вичерпав способи повернути свої кошти в позасудовому порядку, ним було подано ряд позовних заяв про стягнення боргу – як до ТОВ “Західбудінвест Компані Консалтинг”  як боржника, так і до Тетяни Валеріївни Попової особисто, як поручителя.

Судових проваджень за участі ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” та компаній, підконтрольних родині Тетяни Попової (а також її особисто) було, щонайменше чотири:

  • справа № 5011-35/11839-2012 за позовом ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” до ТОВ “Інкрістар”, ТОВ “Медіа-Експерт”, третя особа: ТОВ «Західбудінвест Компані Консалтинг» – про стягнення боргу у сумі 6 525 639 доларів США;
  • справа № 5011-33/7282-2012 за позовом ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” до ТОВ «Західбудінвест Компані Консалтинг» – про звернення стягнення на предмет іпотеки, нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вулиця Сурикова, 3, загальною площею 6013 квадратних метрів;
  • справа № 910/29799/15 за позовом ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” до ТОВ «Західбудінвест Компані Консалтинг» – про стягнення боргу у сумі 6 234 157 доларів США;
  • справа № 2-7572/12 за позовом ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” до Попової Тетяни Валеріївни, третя особа: ТОВ «Західбудінвест Компані Консалтинг» – про стягнення боргу у сумі 6 276 720 доларів США.

Саме остання з цих справ стала причиною подальшої заборони для Тетяни Попової виїжджати за межі України до виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва про стягнення заборгованості за кредитним договором, що підтверджується ухвалою Печерського районного суду міста Києва. Тетяна Попова неодноразово намагалася  оскаржити цю заборону, мотивуючи тим, що потреба в поїздках закордон начебто зумовлена її роботою та потребою в оздоровленні, розвитку та відпочинку дитини, однак отримала відмову і заборона покидати територію України до повернення боргу ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” була залишена чинною  постановою Київського апеляційного суду від 26 травня 2020 року.

Цією ж постановою суд спростував версію Тетяни Попової про необхідність поїздок за межі України в робочих цілях, встановивши, що вона здійснює поїздки у своїх приватних справах, не пов’язаних з роботою чи необхідністю оздоровлення дитини (так, судячи з рішення суду, пані Попова вважає нормальним маніпулювати здоров’ям власної дитини задля задоволення особистих інтересів). Крім того, суд звернув увагу, що пані Поповій варто б витрачати кошти не на поїздки закордон та спроби обдурити суд – на погашення боргів перед банком.

І якщо ви гадаєте, що після всього описаного, Тетяна Попова та її родина зрозуміли, що отримані кредити слід повертати, то я вас розчарую – з метою невиконання рішень судів та ухилення від повернення боргу, родина Попових розпочинає процес банкрутства підконтрольних їм компаній-боржників. Про це свідчить ухвалаГосподарського суду міста Києва про початок процедури банкрутства ТОВ “Західбудінвест Компані Консалтинг”. Цікаво, що ініціатором початку процедури банкрутства є ТОВ “Медіа Експерт Плюс”, яке теж належить родині Попових (цього разу, для різноманітності, матері Тетяни Валеріївни – Наталії Павлівні Поповій). Однак найцікавішим є те, що на момент початку процедури банкрутства, ця компанія належала Валерію Васильовичу Попову. Фактично, він за допомогою однієї своєї фірми банкрутив іншу свою фірму. Ну хіба ж це не мило?

Як же все відбувалось на практиці? Як і в інших, сумнівних з точки зору закону, схемах родини Попових, теж доволі примітивно – ТОВ “Медіа Експерт Плюс” уклало з ТОВ “Західбудінвест Компані Консалтинг” ряд договорів про надання останньому поворотної фінансової допомоги на загальну суму 7 311 700 гривень. А згодом – між цими компаніями було укладено додаткові угоди до вищезазначених договорів поворотної фінансової допомоги, за якими ТОВ “Західбудінвест Компані Консалтинг” взяло на себе зобов`язання у разі прострочення виконання зобов`язання з повернення суми поворотної фінансової допомоги, сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 1700(!)% річних від простроченої суми. Ні, це не опечатка – одна фірма батька Тетяни Попової надала іншій його фірмі позику під тисячу сімсот відсотків річних, це все підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 18 червня 2020 року

Нічогенькі умови договору, чи не так? Кредит у ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” напевне був отриманий під дещо менший відсоток. Однак повернемось до милих сімейних схемок родини Попових – в такий нехитрий спосіб було штучно створено заборгованість ТОВ  “Західбудінвест Компані Консалтинг” перед іншою фірмою родини Попових, ТОВ “Медіа Експерт Плюс”, на загальну суму понад 180 мільйонів гривень. Однак, дочка і батько Попови так захопились своєю фантасмагоричною бухгалтерією, що не врахували “маленького” нюансу – на момент укладення згаданих угод вони не мали повноважень на їх підписання, на що і звернув увагу суд, скасовуючи згадані угоди.

Креативному сімейству Попових і цього виявилось замало, та на додачу до ухилення від повернення кредиту, ухилення від виконання судових рішень і штучного банкрутства ними була здійснена спроба вивести будівлю БЦ “Інкрістар” з-під іпотеки. Для цього ТОВ «Західбудінвест Компані Консалтинг» провело начебто “реконструкцію” будівлі, в результаті якої її загальна площа “збільшилась” з 6 тисяч до 7.8 тисяч квадратних метрів, а сама будівля «розділилась» на дві. Після цього ТОВ «Західбудінвест Компані Консалтинг» зареєструвало за собою право власності на «новостворені» об’єкти нерухомого майна. Державний реєстратор же «забуває» перенести відомості про наявність іпотеки щодо цієї нерухомості до новоствореної реєстраційної справи. Іншими словами – та ж будівля, яка була передана в іпотеку банку, перетворюється на дві «абсолютно нові», звісно ж, вже без жодних іпотек. Одна з «новостворених» будівель потім передається у власність третім особам в рахунок погашення боргу, а згодом ще й перепродується. Варто зазначити, що «реконструкція» іпотечної будівлі полягала у встановленні антресолей, іншими словами – «внутрішнього балкона», внаслідок чого формально площа приміщень збільшилась, хоча сама «коробка» будівлі, для зовнішнього спостерігача, залишилась без змін і слідів проведеної реконструкції.

Вишенька на цьому тортику – будівельні роботи проводились  коштом  ТОВ «Медіа Експерт Плюс», наданим   у формі поворотної фінансової допомоги за інвестиційними договорами. Який збіг, правда?

Однак, рішенням від 14 червня 2017 року по справі 910/4650/17, Господарський суд міста Києва скасував реєстрацію права власності на «новостворену» нерухомість, а за ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» визнав право іпотеки на всю будівлю загальною площею 7.8 тисяч квадратних метрів. Це рішення згодом було залишене в силі апеляційною та касаційною інстанцією. Як то кажуть, “не прокатило”.

На додачу, Солом`янське управління поліції ГУНП у місті Києві розпочало досудове розслідування за кримінальним провадженням № 12016100000000554 щодо незаконних дій службових осіб ТОВ «Західбудінвест Компані Консалтинг» за частиною 1 статті 388 Кримінального кодексу України (незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації).

А Печерським управлінням поліції ГУНП у місті Києві було розпочате досудове розслідування за кримінальним провадженням № 12013110060001438 вже за частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство), в рамках якого були вручені повідомлення про підозру Попову Валерію Васильовичу та Поповій Тетяні Валеріївні, а також оголошено їх у розшук у 2019 році. Наразі у даному кримінальному провадженні слідством зібрано достатньо доказів для складання обвинувального акту.

Фото за матеріалами delo.ua

 

Власне, передісторія на цьому моменті закінчується і починається магія. Магія полягає у тому, що попри а оголошення у розшук, який дивним чином припинився без будь-яких на те підстав, пані Попова, схоже, зовсім не хвилюється з цього приводу, а правоохоронні органи, своєю чергою, зовсім не помічають появ пані Попової в телестудіях, а також запис інтерв’ю у глави Вищої ради правосуддя (оцініть іронію ситуації). Така поведінка підозрюваної Попової, як і абсолютна незацікавленість правоохоронців у затриманні розшукуваної особи, виглядає вкрай дивно, якщо не розглядати версію певної їх зацікавленості у неперешкоджанні пані Поповій вести звичний спосіб життя. Про таку зацікавленість свідчить не лише бездіяльність правоохоронців, але і їх дії. Наприклад – намагання закрити кримінальне провадження № 12013110060001438 в якому пані Попова проходить як підозрювана.

 

Цікаво те, що постанову про закриття кримінального провадження, згодом скасовану судом, у квітні 2020 року виніс прокурор Київської місцевої прокуратури № 6 Мазурик С. В., який уже в червні був затриманий при спробі одержання неправомірної вигоди (простіше кажучи – хабаря) у розмірі 100 тисяч доларів.

До того ж, не дивлячись на висновки суду, щодо відсутності підстав для закриття кримінального впровадження, прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 Байдюком Д. А.

21 серпня 2020 року було повторно закрито справу відносно Т.В. Попової. Пані Попову постійно переслідують якісь дивні збіги, чи не так?

Проте, стосовно Тетяни Попової правоохоронні органи не лише уникають будь-якої активності щодо притягнення її до відповідальності в рамках кримінальних проваджень, які розслідуються з 2013 та 2016 років. Іноді вони таки знаходять в собі сили вчинити якісь дії, проте, швидше в спільному з пані Поповою напрямку. Наприклад, нещодавно працівники поліції провели обшук в тому самому БЦ “Інкреастар”, який є предметом іпотеки по кредитному договору з ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” і з яким родина Тетяни Попової так не хотіла розлучатись. В ході цього обшуку слідчі не лише допустили порушення ряду норм Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку проведення слідчих дій, а й чинили перешкоди у діяльності журналістів. Як виявилось – метою обшуку було проведення огляду майна, яке нібито належить ТОВ «Медіа Експерт Плюс» і яке, начебто, нинішні користувачі приміщень в БЦ “Інкреастар” відмовляються повертати власникам. Хтозна, можливо невдовзі “виявиться”, що справжньою жертвою в цій всій історії є пані Попова, а зовсім не ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, який так і не отримав ні наданих у кредит коштів, ні винагороди за кредитним договором, ні переданого в іпотеку майна. Скажете, сарказм? Звісно. Але все ж таки хотілось би вірити, що сарказмом все й обмежиться.

Як сприймати всі перелічені вище факти, вирішувати, звісно ж, вам. Я поставлю лише одне запитання – як довго ще громадські та політичні “діячі” з квазікримінальною біографією за сприяння представників влади продовжуватимуть не лише публічно ігнорувати закон, але й намагатись шляхом маніпуляцій, перекручування фактів та зображання себе жертвами міфічних “інформаційних кампаній” з метою введення нас в оману та відбілення своєї репутації?