Під час карантину обмежено рух транспорту, зупинилося метро, ​​закриті бари, ресторани – абсолютно всі місця розваг і скупчення людей. В перші дні жорстких обмежень місто паралізували затори і величезні черги на зупинках наземного транспорту. Сьогодні Київ спорожнів, а столичне життя, нібито, поставлене ​​на паузу. Сходити за продуктами або вийти на коротку чи, навіть, не дуже, прогулянку, люди все ж зважуються. Влада, однак, просить дотримуватися строгих норм гігієни, користуватися засобами захисту і звести до мінімуму перебування на вулиці.

Кияни, ділячись своїми враженнями про нові реалії з #Буквами, говорять, що влада зловживає введенням обмежувальних заходів, але все ж, відзначають, що хвилюються за своє здоров’я.

Паніки в місті – немає. Але і вибору – немає. Коли мова заходить про коронавірус – тривога за своїх близьких в пріоритеті. На що схожа столиця в суботу, під час карантину – показують #Буквы.

З транспортом – все строго

Надзвичайну ситуацію через пандемію коронавіруса оголосили в Києві ще 20 березня. Кількома днями пізніше влада прийняла рішення повністю припинити рух громадського транспорту, а людей закликали залишатися вдома і не виходити на вулицю без крайньої необхідності.

Минуло два тижні карантину: багато хто переключився на віддалений режим роботи, закрилися школи і дитячі садки. Для когось коронавірус – це глобалістська змова, хтось – впевнений у своєму здоров’ї, а хтось – скуповує сотнями медичні маски. Але життя змінилося у всіх, без винятку.

З спального району Києва – Троєщини в звичайні дні доведеться їхати до найближчої станції метро в забитій маршрутці або у, повному людей, автобусі, ну або – тролейбусі. Під час карантину зрідка можна побачити лише порожні тролейбуси, але без спецпропуску в них не потрапити.

“Мені не дали спецкорочку на проїзд. Там черги – тисячі людей в КМДА. Як я повинен їздити на роботу? Я – лікар, й мені її видали на п’ятий день”, – сказав #Буквам киянин Валерій.

З громадським транспортом дійсно все строго: контролери одного з тролейбусів, який ходить в районі станції метро “Контрактова площа” розповідають, що за їхньою роботою, і за пасажирами стежать поліцейські: як за дезінфекцією, так і за тим, щоб всі були в масках.

“Ми дезінфікуємо, кожен раз (салон – ред.). Три-чотири рази на день ми обробляємо, бризкаємо з самого ранку в 5-6 годин, потім в 9, і так весь день”, – розповіла контролер.

Вона додала, що в цілому, люди адаптувалися до нових правил.

У годину пік кияни кооперуються і підвозять один одного. Хто пересів на машини – допомагають іншим, тим хто чекає подовгу транспорт. Окремо через месенджери водії об’єднуються, щоб допомогти дістатися на роботу лікарям.

Квест “дістатися в центр”

Просто, щоб проїхатися по місту, з’їздити в центр потрібно подолати не одну перешкоду на своєму шляху. Майже, як в ігровому квесті зі спеціальною екіпіровкою – маскою та дезинфектором. З єдиною поправкою: в житті не вийде “зберегтися”, як у комп’ютерній грі, тому ризики – реальні й варто раціонально оцінювати чи варта того прогулянка.

Загалом, серед суботнього дня найбільше шансів потрапити з пункту “А” в пункт “Б”, викликавши таксі.

Водії розповідають, що попит впав і роботи стало дуже мало.

“Транспорт зупинився, багато хто пересів на машини, але все одно – їздити нікуди. Все закрито. Так що, якщо один-два замовлення в загальній базі є – це добре. Все одно, 200-300 грн в день з неба не падають”, – каже один з київських таксистів.

В нових реаліях, які потроху освоюють українці, “подія тижня” – це просто вийти за продуктами. Супермаркети, а також невеликі продуктові магазини продовжують працювати, а от без кіосків і МАФів стало трохи сумно.

– Я тут завжди купував каву. Звичка така кава тут брати. А зараз навіть цього немає. Бракує дуже, – каже чоловік.

Повертаючись до магазинів, в деяких точках введені додаткові правила відвідування. Також просять одягати маски і користуватися рукавичками.

Начальник охорони одного зі столичних супермаркетів на Подолі розповів #Буквам, що в зв’язку з карантином діють обмеження: “один покупець на 10 квадратних метрів. У нашому магазині – це десь 70-75 людей”, – говорить він.

Черги на вході немає, але може трапиться і так, що пару хвилин доведеться почекати.

– Такої паніки, що, мовляв, треба затарюватися продуктами немає. Так, зіткнулися з проблемою, треба почекати, все вирішиться- говрить жінка, якій довелося почекати кілька хвилин в черзі, як і #Буквам, щоб потрапити в магазин.

Карантин на фастфуді

У центрі міста можна натрапити на скупчення людей біля фаст-фудів і піцерій. Кафе, якщо і працюють, то тільки на винос. Це – кур’єри. І сьогодні по всьому місту їх десятки. Біля вікон видачі припарковано безліч мопедів і співробітники служб доставки чекають готові замовлення. Багато хто в масках, а багато хто і не дотримується санітарних правил, хоча повезуть товари і їжу безпосередньо в квартири і будинки людей.

Розповідають, що під час карантину, кияни, в основному налягають на фастфуд.

“Замовлень вистачає. Ми, звичайно, хвилюємося, але приймаємо всі міру безпеки: антисептики нам видають, все ось це. Люди замовляють, в основному … ну, якщо топ-5: Макдональдс, KFC, піци, суші ще супермаркети, періодично. Так… погладшають після карантину. Паніки, особливо і немає, але я дивлюся, що це все серйозно, але заходи якісь приймаються, тому я не переживаю особливо”, – розповів один з кур’єрів.

Подихати повітрям

Багато хто виходять подихати повітрям, на прогулянку цілими сім’ями, з дітьми. З легкістю можна натрапити і на веселі компанії в сквериках.

“Масок немає, тому що ми здорові”, – жартують молоді люди, зібравшись “на пиво”.

“Хвилюємося за своє здоров’я, бачите: маски, рукавички, спирт”, – кажуть в інший компашці, вже чоловіки, що постарші.

“Влада абсолютно неадекватно діє. Вони зловживають. Помилка нашої держави в тому, що перша партія людей, яку привезли з Уханя, ще ця дурепа з ними залізла туди (на карантин – ред.) показати, як у нас все “класно”. Всі кордони, аеропорти, залізничні вокзали – в’їжджали ж всі підряд. Там повинні були бути точки для обсервації… Прямо там – обсервація для людей, які в’їжджають. Наші довбні й ця влада – прогавили все і запустили нам сюди вірус. І тепер Кличко обмежує нам пересування по місту”, – обурюється наш наступний співрозмовник.

Чоловіка звуть Віктор, він каже, що не переживає за своє здоров’я, але санітарна маска при ньому. Віктор теж зустрівся провести час з товаришем у сонячний день. Каже, вдома сидіти не має наміру.

“Яке неподобство, що пускають до нас людей, дійсно заражених, з цих Куршавелів! А вони ще VIP-камери собі влаштовують”, – додав він.

Повз проходить сім’я: мама, тато і дочка молодшого шкільного віку. Всі троє в масках, розповідають, що дуже переживають і за себе, і за батьків. “Але виходу – немає, потрібно ж іноді виходити з квартири”.

Фінансові виклики

Інші скаржаться, що це – позначилося на роботі: “Я працюю в шоу-балеті. Я не можу працювати онлайн. Зо мені робити?” – жаліється дівчина.

З такою проблемою зіткнулися багато людей: деяким вдалося влаштуватися на нову роботу, хтось втратив клієнтів, а комусь вдалося перелаштуватися під нові реалії.

Але, крім фінансової кризи, людей, ймовірно, чекає і екзистенційна яма: більшу частину звичних справ, все ж, всі звикли виконувати в умовах соціальної взаємодії. А зараз доведеться звикати жити на відстані від колег, від друзів, від ворогів; на відстані підлеглих і від керівництва; без перекурів і спільних посиденьок в офісній кухні. І якщо паніки немає, то тривога з’являється. Хтось збирається на наради через інтернет, а у когось і комп’ютера немає зовсім.

Епідемія, без сумніву, перекроїла звичний спосіб життя. Людям доводиться дотримуватися суворих правил, незалежно від того, як вони оцінюють ризики для самих себе. Кожен з нас став відповідальним за здоров’я інших людей, навіть тих, з ким ми не були і ніколи не будемо знайомі; тих, повз кого, ми ходимо в магазин, кого ми не помічаємо і кого помічаємо зі своїх вікон.

Індивідуальний вибір і право приймати рішення, як діяти, керуючись власними потребами та інтересами довелося відкласти на невизначений час, заради колективного блага або, хоча б заради пошуку рішення для нас усіх.

– Люди налаштовані нейтрально-негативно. Паніки немає. Поки – немає. Але, паніка у наших батьків. Я маю на увазі тих, хто старше 70 років, – діляться люди враженнями з#Буквами.

Пізніше ця людина скаже, що, все ж, і сама хвилюється.

“Стан у всіх роздратований. Ви ж бачите”.