Про це Річард Бренсон написав у своїй колонці.

Оскільки Росія продовжує накопичувати війська на кордоні з Україною, один елемент цієї неприйнятної агресії в основному ігнорується.

Нещодавно я поділився своїми поглядами на ситуацію і чому всі повинні об’єднатися, щоб відстояти суверенітет України. Цього тижня я розмовляв із Вадимом Пристайком, послом України у Великій Британії, про роль світової бізнес-спільноти та необхідність відстоювати мир.

Посол порушив дуже актуальне питання Будапештського меморандуму 1994 року. Тоді Росія підписала зобов’язання “поважати незалежність, суверенітет і законні кордони України”. Своєю чергою Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та відмовилася від свого ядерного арсеналу.

Анексія Криму Росією у 2014 році стала першим серйозним порушенням Будапештського меморандуму. Російське вторгнення найближчими днями розірве Меморандум і матиме катастрофічні наслідки. Відверта неповага до верховенства права та чинності міжнародних договорів була б катастрофічною для мирного співіснування між націями, скидаючи часто чутливий баланс сил, який забезпечує мир і процвітання в багатьох частинах світу.

Вторгнення Росії в Україну ще більше знищило б ідею роззброєння та нерозповсюдження, в основі якої є міжнародні угоди. Без обов’язкових угод та їх виконання не може бути миру. Який сигнал посилає агресія Росії іншим ядерним державам, які готові підписати міжнародні договори про роззброєння? Це слизька дорога.

Деякі стверджують, що якби Україна мала ядерну зброю, Крим цілком міг би залишитися частиною України і не було б нарощування російських військ. Безсумнівно, що продовження агресії Росії проти України демотивує тих, хто раніше хотів скорочувати запаси зброї, оскільки це говорить про те, що будь-яку угоду можна в односторонньому і свавільному порядку розірвати.

На фундаментальній ноті, односторонній вихід і кричуще ігнорування міжнародних договорів також вказують на справжню кризу багатосторонності. Багатосторонні установи, які давно створені для підтримки миру та забезпечення сталого розвитку, більше не користуються таким же рівнем підтримки та поваги. Занадто багато в чому міжнародна співпраця поступилася місцем малодумному націоналізму. Це реальна загроза для верховенства права, якої людство не бачило з часів Другої світової війни.

Ця ситуація не просто погана новина для України саме в цей момент гострої кризи; це погана новина для кожної нації, теперішньої та майбутньої, яка прагне захистити свій суверенітет.

Світ має підтримати Україну. Ми не повинні залишати країну, яка добровільно відмовилася від ядерної зброї в обмін на мир і зараз знаходиться на межі вторгнення тієї самої країни, яка переконала її зробити це.