Про це розповідають #Букви.

Передумови ядерної атаки

У червні 1942 року 32-й президент США Франклін Рузвельт створив “Урановий комітет”, котрий прийняв секретну атомну програму – “Манхеттенський проект”. Її керівником став американський фізик-теоретик Роберт Оппенгеймер. Для задачі отримання збагаченого урану запросили видатних учених з різних країн світу. У штаті Нью-Мексико була зведена Лос-Аламоська лабораторія, а в місті Окрідж, що у штаті Теннесі, збудували гігантський завод, де і створили бомбу.

19 вересня 1944 року Рузвельт зустрівся з прем’єр-міністром Великої Британії Вінстоном Черчілем у місті Гайд-Парк, штат Нью-Йорк, де розказав про намір скинути ядерну бомбу на Японію. До літа 1945 року у американців уже була атомна зброя, для створення якої використали ізотоп урану-235 (“уранова бомба”) або ізотоп плутонію-239 (“плутонієва бомба”).

16 липня 1945 року на полігоні Аламогордо було проведене успішне випробування під кодовою назвою “Трініті” з тестування плутонієвої бомби, яку назвали “Gadget” (“Штучка”).

14 червня 1945 року на нараді Комітету збройних сил США визначили цілі бомбардування — міста Хіросіма, Кокура, Ніїгата і Нагасакі. Військові вибирали міста, які не дуже постраждали від війни, аби зрозуміти силу ударної хвилі від ядерного вибуху. 25 липня 1945 року президент США Трумен дав наказ про ядерне бомбардування Японії.

Атака на Хіросіму

6 серпня 1945, вночі, о 01:27, з острова Тініан (Маріанські острови) вилетів бомбардувальник “Енола Ґей”, а слідом за ним — бомбардувальники “Ґрейт Артіст”, який мав описати потужність вибуху ядерної бомби, та “Несесарі Івіл”, що мав провести фотозйомку місця вибуху.

Атомну бомбу “Малюк” зі 9632 метрів скинув американський бомбардувальник “Енола Ґей” о 08:15 за місцевим часом. За штурвалом був Пол Тіббетс.

Бомба мала потужність близько 15 кілотонн. Вона вибухнула над містом на висоті 600 метрів. Ударною хвилею були знищені усі житлові будинки і більшість мостів; встояли лише окремі залізобетонні споруди.

Це був перший випадок в історії людства, коли ядерну зброю застосували проти мирного населення.

В радіусі 500 метрів від місця падіння бомби усе перетворилося на попіл.

Від потужного світлового випромінювання загинули усі люди, які на той час перебували на вулиці на відстані 500 метрів від епіцентру вибуху. Їхня шкіра обвуглилась. Чорні трупи лежали на просто на вулицях. Через високу температура (майже 2000 °C) у місті почались пожежі.

Впродовж наступних семи днів 90% мешканців міста, що зазнали ураження в радіусі 1 км від епіцентру вибуху, загинули. В радіусі 2-х км люди зазнали опіків важкого або середнього ступенів тяжкості.

Кількість загиблих безпосереднього від вибуху склала від 70 до 80 тисяч людей. До кінця 1945 року у зв’язку з дією радіації загальна кількість загиблих склала від 90 до 166 тисяч осіб.

До 1950 року загальна кількість загиблих, з урахуванням померлих від раку, оцінюється в 200 000 осіб.

Опіки тілі жінки у вигляді візерунку її кімоно, в яке вона була одягнута на момент вибуху.

9 серпня 1945 року на Нагасакі скинули другу атомну бомбу, “Товстун”. Жертвами атаки стали 80 тисяч людей.

Нагасакі після вибуху:

GETTY IMAGES

Ядерна або атомна бомба – її руйнівна сила отримується шляхом розщепленням ядра атома у результаті ланцюгової ядерної реакції. Така бомба є першим різновидом ядерної зброї та належить до зброї масового ураження.