Степан Бандера поклав життя на вівтар боротьби за незалежність українського народу, зокрема від російського імперіалізму в його будь-яких проявах.

Ув’язнений у польській в’язниці, згодом – у нацистському концтаборі, а отруєний радянським агентом на замовлення Хрущова, Бандера як поборник української соборності не давав спокою жодному з окупаційних режимів. Але боротьбу свою він вів до останнього, хоч і знав, що ворогів має занадто багато, аби померти від старості.

1 січня Україна зустріла День народження Степана Бандери під звуки повітряної тривоги – Росія в новорічну ніч атакувала мирні міста з повітря, намагаючись знищити критичну інфраструктуру, будівлі та український дух.

Україна зустріла 114 років від народження ідеолога українського націоналізму на 11-му місяці спротиву російській агресії небаченої жорстокості з часів Другої світової. Сини та доньки нашої держави уже дев’ять років з часів розстрілів Небесної сотні та початку війни на Сході віддають життя та здоров’я в ім’я незалежної України.

Тож сьогодні ідеї Бандери витають у повітрі, а його слова – актуальні як ніколи.

#Букви зібрали деякі вислови Степана Андрійовича Бандери, які допоможуть краще зрозуміти минуле, сьогодення та майбутнє української нації.

“Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі і хліб. Якщо народ обирає свободу, він матиме хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний”.

“Ні на що не здадуться навіть найкращі нагоди й готовість допомогти, якщо сама нація не виборює й не кує своєї долі власною боротьбою”.

“З москалями нема спільної мови”.

Джерело: Ukrmemes mine problemes | Telegram

“В кожному ідеологічному чи політичному русі найважливішу роль відіграють два основні його складники: ідея і людина. Провідні ідеї і світоглядові засади в ідеологічному русі та керівні програмові постанови в політичному – творять “душу”, істоту, внутрішній зміст руху. Люди, які визнають, поширюють і здійснюють ідеї та програму, і з тією метою беруть активну участь в русі, – творять його живий, діючий організм”.

“Хоч які великі жертви – боротьба конечна”.

“Наш народ завжди прагне волі для себе і бажає її для інших народів. Він боровся і бореться за правду і справедливість. Ми хочемо жити у згоді і взаємному шануванні з усіми народами доброї волі. Такі самі права визнаємо за іншими народами, за які боремося для себе”.

“Завершенням національно-визвольної революції має бути відбудова і закріплення Самостійної Соборної Української держави. Передумовою для відновлення самостійного державного життя є знищення на Українських Землях совєтської влади, її органів і силових інструментів, знищення комуністичної партії і системи, усунення з України всіх сил, які захищають російський імперіалізм і протиставляться самостійницьким змаганням”.

“Розділені кордоном смерти, але з’єднані зв’язком віри, ідеї і любови – живі та померлі можуть собі взаємно помагати перед Богом і через Бога”.

“Самостійну державу може здобути собі український народ тільки власною боротьбою і трудом”.

“В усякій боротьбі і в усякій розумній політиці сенс полягає в тому, щоб, жертвуючи малими частинами позицій і вартостей, здобути головну мету. В цьому полягає всяка перемога, виграш. А пожертвувані, втрачені вартості – це ціна перемоги. Що більша мета, що тяжче змагання – то більшими бувають жертви”.

Джерело: Назар Дубів

“Нашим природним середовищем стало вже змагання, змістом нашого життя – боротьба”.

“Без власної держави, без визволення, отже і без визвольної боротьби, Україна не може мати ані свободи, ані добробуту, ані якої-небудь тіні демократії”.

“Якщо завтра на зміну большевизмові прийде інша форма російського імперіалізму, то він так само насамперед звернеться всіма своїми силами проти самостійности України, на її поневолення. Російський народ, як і досі, буде нести той імперіалізм, робитиме все, щоб тримати Україну в поневоленні”.

“Чистий, незаплямлений крутійствами й компромісами зі злом український націоналізм вийде переможцем з важкого, але величного змагання проти сатанічної большевицької Москви. Він переможе, бо в ньому велика Правда української нації, згідно з Божими законами, життя народів і людей у свободі й справедливості”.

“Творення, формування кадрів для визвольної боротьби – це і є найсуттєвіше, головне завдання цілого революційного процесу”.

“Основна частина боротьби революційної організації з ворогом – це і є боротьба за душу людини, за ідейний вплив на цілий нарід, за поширення ідеї й концепції визвольної революції серед найширших мас народу, захоплення їх цією ідеєю і через це – приєднання їх на бік визвольної боротьби”.

“Ідеї українського націоналізму й героїчні подвиги революційної боротьби розбуджують глибоко приспані, сковані большевицькими дибами енергію і найвищі вартості козацьких нащадків”.