Про його біографію, роль в українському спротиві, історичний спадок та історію загибелі розповідають #Букви.

Як із дитинства формувалася свідомість діяча

Роман Шухевич походить зі славетного українського роду, де в родині були відомі політики, військові, релігійні, громадські та культурні діячі. Його прадід, Йосип Шухевич був священником, який першим в українській літературі перекладав твори Вергілія, Шиллера, Вальтера Скотта. Дід, Володимир Шухевич – відомий педагог і етнограф, автор п’ятитомного дослідження “Гуцульщина”. Дядько, Степан Шухевич був адвокатом, який захищав права українців на гучних політичних процесах у Польщі. Батько, Осип Шухевич став політичним комісаром під час проголошення Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).

Фото: armyinform

У 1917-1925 роках український діяч мешкав у Львові під опікою бабусі, коли навчався в Академічній гімназії. Протягом 1921-1922 років у неї винаймав кімнату полковник Євген Коновалець – Командант УВО. Роман Шухевич часто спілкувався із полковником, що формувало його національну свідомість та характер як майбутнього Командира УПА.

Роль та діяльність Романа Шухевича

Діяч вступив до Організації українських націоналістів (ОУН) у 1930 році. Він брав участь в організації збройних акцій проти дискримінаційної політики польського уряду щодо українців, через що потрапив до концтабору в Березі Картузькій та згодом – до польської в’язниці. Український діяч очолив там націоналістичну організацію самооборони.

Після цього Роман Шухевич брав активну участь в організації “Карпатської Січі”, ставши одним з її керівників. Крім того, у березні 1937 року він створив першу в Галичині рекламну компанію “Фама”, яка стала легальним прикриттям для ОУН.

Під проводом українського діяча ОУН зробила низку вкрай важливих політичних кроків:

  • У серпні 1943 проведено ІІІ Надзвичайний великий збір ОУН, де прийняли розгорнуту програму організації. Вона передбачала програму національно-визвольного руху;
  • У листопаді 1943 року за участю Романа Шухевича провели Конференцію поневолених народів. Він став своєрідним антикомуністичним Інтернаціоналом. Рух мав стати основою антирадянського фронту боротьби народів СРСР;
  • У липні 1944 року ОУН створила підпільний парламент — Українську головну визвольну раду. Головним критерієм відбору різних політичних сил була саме готовність до збройної боротьби за створення Української держави.
  • Керував збройною боротьбою проти радянської влади з 1944 по 1950 роки в Україні.

З 1940 року він вів активну боротьбу з нацистськими військами на заході України. У ці ж роки став Крайовим Провідником на Західних Окраїнах Українських Земель і членом Революційного Проводу ОУН.

До початку радянсько-німецької війни український діяч очолив іноземний легіон у складі німецького вермахту “Нахтігаль”. Він розумів, що здобути суверенітет від СРСР можливо лише збройним шляхом, тому побачив у легіоні антирадянську силу. Вони разом у червні 1941 року увійшли до Львова, де виявили свідчення масових розправ НКВС над мирним населенням. А саме 5450 закатованих львів’ян, серед яких був його рідний брат Юрій.

Роман Шухевич оголосив по радіо про відновлення Української держави, що не входило в плани Третього рейху, і багато активістів ОУН, зокрема і Степан Бандера, потрапили у концтабір. Головнокомандувач УПА не вірив, що німці будуть поважати наміри українців здобути незалежність, однак думав “перехитрити” нацистів.

Роман Шухевич (2-й зліва сидить) серед старшин легіону “Нахтігаль”

У 1942 році особовий склад українського батальйону відмовився від продовження контракту з німецькою армією, внаслідок чого понад 20 осіб старшинського складу були ув’язнені в гестапо у Львові. На початку 1943 року Шухевичу з декількома старшинами вдалося вирватися з ув’язнення.

Проте на цьому спроби Третього Рейху заарештувати головнокомандувача УПА не закінчилися, тому операція повторилася у березні 1944 року. Нею керував особисто шеф гестапо Генріх Мюллер. Завдяки попередженню повстанської розвідки, Романа Шухевича не було затримано та він не повторив долю Степана Бандери, який перебував в концтаборі до 1945 року.

Радянська влада заарештувала та репресувала родину діяча, зокрема його дружину Наталю, матір, батька, сестру, сина Юрка й доньку Марію. Їх всіх вислали, а дітей віддали до будинку для сиріт.

Спецоперація радянських спецслужб та смерть Романа Шухевича

Зранку 5 березня 1950 року СРСР провела операцію щодо його затримання. Чекісти та сотні бійців оточили будинок у Львівській області, де переховувався Шухевич. Його зв’язкова намагалася “тягнути час”, щоб діяч непоміченим вислизнув із пастки.

Достовірно невідомо, як саме загинув головний повстанець України. Існує наступна версія: Шухевич вбив майора під час спроби вирватися з оточення, а щоб не здаватися живим до рук ворога український діяч пустив собі кулю в скроню.

Після його загибелі збройна боротьба проти радянських окупантів пішла на спад. Супротив тривав до 1956 року, коли КДБ ліквідували останній опір. Постать Романа Шухевича та його авторитет мав таку силу, що його було практично неможливо замінити на керівних посадах революційного підпілля.

Відомі цитати Романа Шухевича

  • “Самостійність здобуде не одна партія чи організація, чи окремі люди, здобуде її тільки ціла Україна”.
  • “Мудрого — не одурити, чесного — не купити, мужнього — не зламати”.
  • “Ми усі — вояки УПА і всі підпільники зокрема, і я — свідомі, що раніше чи пізніше нам доведеться згинути в боротьбі з брутальною силою. Але, запевняю вас, — ми не будемо боятися вмирати, бо, вмираючи, будемо свідомі того, що станемо добривом української землі. Це наша рідна земля потребує ще багато добрива, щоб у майбутньому виросла на ній нова українська генерація, яка довершить те, що нам не суджено було довершити”.