Про це розповіла директорка Херсонського музею Аліна Доценко в інтерв’ю “УП”.

Під час тимчасової окупації Херсона, росіяни вивезли вантажівками колекцію Херсонського художнього музею – іконописи, роботи Айвазовського, Врубеля та інші цінності.

Доценко зауважила, що не один раз надсилали наративи – зробити план, продумати географію. Окрім цього, під час ремонту музею, про вивезення спілкувалась з обласною адміністрацією, не з міністерством.

Вона наголосила, що від журналістів дізналась, що восени музеї Києва “буквально вимагали план евакуації”, пакувальний матеріал у Міністерства, проте їм сказали “не панікувати”.

“О 3 ночі 24 лютого я почула, як бомблять, бо мешкаю біля Антонівського мосту. Міністр подзвонив відеозв’язком о 15 годині дня – їхав в машині. Каже: “Треба вивозити музей”. А в нас бомблять Херсон, Антонівській міст, літаки літають, з тероборони вже люди гинуть. З наших захисників загинули майже всі. Перепитала, на чому вивозити. Де брати кошти, вантажників, охорону, спеціальний транспорт. Везти потрібно через Миколаїв – а його бомбили ще страшніше. Мені ніхто нічого не відповів – на цьому розмова завершилась”, – розповіла вона.

До початку повномасштабного вторгнення працівники могли б вивезти музейну колекцію в спеціально обладнане приміщення в Херсоні. За словами Доценко, для цього потребували б близько 50 машин з підв’язками та ущільнювачами. Всередині роботи мали б перекласти матеріалом, хоча б 30 вантажників.

Окрім цього, тендітні роботи – графіка, акварель мають бути обов’язково оформлені в скло, в тонкі рами – мають бути у великих ящиках.

“У нас багато робіт на підрамниках, у дорогих рамах – вони мають упаковуватись у пінопласти, в м’які матеріали, у великі целофани. Під час бомбардувань про таке транспортування не могло йтися”, – пояснила директорка музею.

Вона розповіла, що до пограбування музею причетні місцеві колаборанти.

“Росіяни, як заходили в місто – побачили з бронемашин наші будівельні мішки. 3-го березня ввалились 16 озброєних чоловіків, викинули з музею поліціянта, стріляли по дверях. Коли зайшли – подивились, що в будівлі ремонт, не зможуть блокпост зробити – і залишили музей. Я всюди всім говорила, що колекція вивезена, лишилось – таке-сяке. Тоді відв’язались. Якби не здали свої ж колаборанти – можливо, змогли б пересидіти”, – зазначила Доценко.

Розмірковуючи про подальшу долю колекції, директорка зауважила, щоби повернути цінності має діяти парламентська команда, офіс президента. Хтось має створити ініціативну групу, адже наразі в законодавстві України немає порядку повернення картин. Зараз вона комунікує з тими, хто розбирається в значимості вкраденого, все передає Департаменту культури.

Водночас нині усім керує військова обласна адміністрація – директорка готова до них поїхати.

“Знайомий юрист, якому я довіряю – надіється на міжнародні суди, на міжнародний трибунал, де це питання буде підійматися. А я на кількох ефірах емоційно сказала, що подальше розграбовування зупинить лише розбитий Керченський міст. Щоби не було куди їм відступати. Бо раптом що – Сімферополь свої почнуть вигрібати і наші заодно”, – резюмувала Доценко.