Про це повідомляє CNN.

Після того, як проти Росії запровадили масштабні санкції, Китай робив все можливе, щоб не порушувати їх та уникав надання Москві прямої військової підтримки.

Експерти вважають, що така поведінка Сі Цзіньпіна є прямою ознакою того, що він не пожертвує економічними інтересами КНР задля порятунку Путіна.

Водночас торговельні відносини між Китаєм та Росією продовжують розвиватись, хоча й однобоко: Росія шукає нові ринки, а Китай, чия економіка у десять разів більша, бореться за дешеві товари.

Зараз двостороння торгівля товарами досягла рекордного рівня, оскільки Китай розкуповує нафту та вугілля для подолання енергетичної кризи. Тим часом Росія стала основним ринком для китайської валюти, і китайські компанії поспішають зайняти місця, які звільнились після виходу з РФ західних брендів.

За даними статистики, у серпні 2022 року витрати Китаю на товари з Росії зросли на 60% у порівняно з серпнем 2021 року і досягли позначки у 11,2 млрд доларів. Це також на 49% більше, ніж у липні 2022 року.

Китай у серпні продав Росії товарів на суму 8 млрд доларів, що на 26% більше, ніж у липні.

За перші вісім місяців цього року загальна торгівля товарами між Китаєм і Росією зросла на 31%, до 117,2 млрд доларів. Це – 80% від загальної суми минулого року, яка склала рекордні 147 мільярдів доларів.

“Китай потрібен Росії більше, ніж Китаю Росія. У міру того, як війна в Україні затягується, Путін швидко втрачає друзів і все більше стає залежним від Китаю, економіка якого в 10 разів перевищує російську”, — сказав Кіт Крач, колишній заступник держсекретаря з питань економічного зростання, енергетики та навколишнього середовища Сполучених Штатів.

Що стосується Китаю, то зараз на Росію припадає 2,8% загального обсягу торгівлі, що трохи вище, ніж частка 2,5% наприкінці минулого року. Набагато більші частки – у Європейського Союзу та США.

Китай був найбільшим торговим партнером Росії ще до війни, і на нього припадало 16% загальної зовнішньої торгівлі. Але економіка Китаю набула набагато більшого значення для Росії, яка занурилася в рецесію через західні санкції.

Російський центробанк перестав публікувати докладні дані про торгівлю після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Однак європейський економічний аналітичний центр Bruegel нещодавно проаналізував статистику 34 провідних торгових партнерів Росії та підрахував, що на Китай припадало приблизно 24% російського експорту в червні.

“Китайсько-російська торгівля процвітає, тому що Китай користується кризою в Україні, щоб купувати російські енергоносії зі знижкою та замінювати західні фірми, які пішли з ринку”, — сказав Ніл Томас, старший аналітик з Китаю Eurasia Group.

У травні Росія витіснила Саудівську Аравію як головного постачальника нафти в Китай. Згідно з останніми даними китайської митниці, Москва утримувала це перше місце протягом трьох місяців поспіль, до липня.

Імпорт вугілля з Росії також досяг п’ятирічного максимуму в 7,42 мільйона метричних тонн у липні.

Війна в Україні також призвела до різкого зростання попиту на китайські юані в Росії, оскільки західні санкції значною мірою відрізали Москву від світової фінансової системи та обмежили її доступ до долара та євро.

Торгівля юанями на Московській фондовій біржі склала 20% від загального обсягу торгів основними валютами в липні. У січні цей показник становив 0,5%.

За даними російських державних ЗМІ, щоденні обсяги торгів обмінним курсом юаня до рубля також досягли нового рекорду минулого місяця, вперше в історії перевищивши торгівлю рублем за долар.

Згідно зі статистикою, опублікованою SWIFT, системою обміну повідомленнями, яку використовують фінансові установи в усьому світі для обробки міжнародних платежів, у липні Росія була третім за величиною ринком у світі для платежів, здійснених у юанях за межами материкового Китаю, після Гонконгу та Великобританії. У лютому 2022 року РФ не входила навіть у 15-ку країн, де здійснюють платежі в юанях.

Російські компанії та банки також все частіше користуються юанями для міжнародних розрахунків.

Минулого тижня російський “Газпром” заявив, що почне виставляти рахунки Китаю в юанях і рублях за постачання природного газу, а російський банк ВТБ заявив, що запускає грошові перекази в Китай в юанях.

Для Пекіна це стимул для його амбіцій, щоб зробити юань світовою валютою.

“Розширене використання юаня Росією також сприяє просуванню довгострокових цілей Китаю, щоб перетворити червону валюту на світову валюту, захистити себе від фінансових санкцій Заходу та посилити свою інституційну владу в міжнародних фінансах”, — сказав Томас з Eurasia Group.

Для Росії це партнерство з Китаєм “народжене відчаєм”, сказав Крач.

“Оскільки Росія серйозно ослаблена, частково санкціями, Путін готовий укласти угоду з хижою державою, поки вона отримує доступ до капіталу”, – додав він.

Китайські компанії також користуються відтоком західних брендів з Росії.

На китайські смартфони припало дві третини всіх нових продажів у Росії в період з квітня по червень, повідомляє Reuters з посиланням на провідного російського роздрібного продавця електроніки “М.Відео-Ельдорадо”. Їх загальна частка в Росії стабільно зростала з 50% у першому кварталі до 60% у квітні, а потім до понад 70% у червні, повідомляє М.Відео.

Xiaomi була найбільш продаваним виробником смартфонів у Росії в липні, займаючи 42% ринку, повідомляє російське ЗМІ “Коммерсант”.
Samsung (SSNLF), колись лідер ринку, мав лише 8,5% ринку в липні. Apple (AAPL) утримувала 7%. Ці дві компанії займали майже половину російського ринку до повномасштабного вторгнення в Україну, але зупинили продажі нових продуктів у країні після початку війни.

Заполонили Росію й китайські автомобілі.

За даними російського аналітичного агентства “Автостат”, у серпні на легкові автомобілі китайських виробників припадало майже 26% російського ринку, що є найвищим показником за всю історію спостережень. Це порівняно з лише 9,5% у першому кварталі.

Основні світові автомобільні компанії, зокрема Ford і Toyota, цього року відмовилися від російського ринку.

Проте на думку аналітиків, китайсько-російське партнерство також має значні обмеження.

За словами Томаса з Eurasia Group, Китай не надає військової, комерційної чи технологічної підтримки, яка може “загрожувати значними санкціями США проти Китаю”.

“Пекін не пожертвує власними економічними інтересами заради підтримки Москви”, – сказав він.

Побоюючись негативної реакції США, Китай досі “непохитно” відмовлявся порушувати міжнародні санкції проти Росії, що змусило Москву попросити військової підтримки у Північної Кореї, сказав Крейг Сінглтон, старший науковий співробітник Фонду захисту демократій з Китаю.

“Відмова Пекіна порушити американські та міжнародні санкції демонструє його неохоче визнання того, що Китай залишається залежним від західного капіталу та технологій для підтримки свого поточного розвитку, навіть якщо Сі особисто налаштований допомогти Путіну у військових зусиллях”, — сказав він.

Крім того, стрімке уповільнення економіки Китаю цього року ще більше обмежить готовність Сі допомагати Путіну. Президент Китаю не захоче ризикувати чимось, що ще більше дестабілізує економіку, лише за кілька тижнів до того, як він буде готовий отримати історичний третій термін на з’їзді Комуністичної партії.

На думку аналітиків, майбутні відносини, ймовірно, залишаться напруженими, і Китай захоче залишити свої варіанти відкритими.

“Між двома режимами, які історично ставилися один до одного як до суперників, завжди існувала недовіра”, – зазначив Крейг.

“Нинішнє китайсько-російське партнерство є, в основному, “оборонним”, яке посилюється спільною думкою Пекіна та Москви про те, що НАТО та Сполучені Штати становлять відчутну загрозу національній безпеці. Війна Росії в Україні – не в інтересах Китаю, але, враховуючи ворожість Заходу, Китай не протистоятиме Росії”, – сказала Сьюзан Торнтон, старший науковий співробітник і запрошений лектор Єльської школи права.