Заяву Байдена транслювали в прямому ефірі.

Байден сказав, що виведе американські війська з Афганістану до 11 вересня, 20-ї річниці терористичних атак на всесвітній торговий центр та Пентагон, після яких було прийнято рішення відправити солдат до Афганістану заради боротьби з Аль-Каїдою.

Байден сказав, що жодна кількість часу та грошей не зможе розв’язувати проблеми, які намагалися розв’язати троє його попередників, аби повернути американських солдатів додому.

“Війна в Афганістані ніколи не призначалася для участі кількох поколінь… На нас напали. Ми почали війну з чіткими цілями. Ми досягнули цих цілей… Бен Ладен мертвий, Аль-Каїда деградувала в Афганістані, настав час завершити цю війну”, – заявив Байден, стоячи в тому ж місці, з якого Джордж Буш оголосив про початок війни в Афганістані в жовтні 2001 року.

В результаті військових дій на території Афганістану загинули близько 2,3 тисяч американських солдатів. На військові дії США витратили понад 2 трлн доларів.

Строк до 11 вересня – крайня дата, до якої американських військових треба вивести у повному складі. Байден сказав, що немає сенсу говорити про продовження цього терміну чи його перенесення. На думку Байдена, безглуздо далі витрачати гроші та час, намагаючись створити ідеальні умови для виведення американських військових.

“Я четвертий американський президент, який очолив присутність американських військ в Афганістані. Два республіканці. Два демократи… Я не передаватиму цю відповідальність п’ятому”, – сказав Байден.

Згідно із затвердженим планом щодо виведення військ, процедура розпочнеться 1 травня. Незначна частина американських військових залишиться в Афганістані для захисту американських дипломатів. Скільки саме офіцерів та солдат – не повідомляється.

“Настав час закінчити найтривалішу війну Америки. Настав час американським військам повернутися додому”, – резюмував Байден.

Переговори Байдена

Зважаючи на те, що Байден – не перший американський президент, який намагається повернути американських солдатів з Афганістану, було створену спеціальний комітет, в якому обговорювали всі реальні сценарії. Сам Байден зустрічався для цього з Джорджем Бушем, при правлінні якого й почалася війна. За його словами, у нього з Бушем було багато суперечок з політичних питань, однак вони єдині в бажанні повернути солдат в США. Також Байден розмовляв з цього приводу з Бараком Обамою.

В адміністрації Байдена розповіли про те, що президент шукав розв’язання цієї проблеми з початку лютого. Він закликав представників Пентагону та розвідки розповідати лише про “справжні” та “перевірені” варіанти виводу військ, а також “не прикрашати” можливі наслідки цих дій для Афганістану.

За словами інсайдерів, Байдена дуже дратували заяви про те, що американські військові повинні залишатися в Афганістані “невизначений час”, поки не буде безпекових гарантій з боку Талібану. Зокрема, проти виводу американських військ виступав генерал Марк Міллі, голова Об’єднаного комітету начальників штабів.

Американська розвідка також не підтримала Байдена. В щорічній доповіді сказано:

“Талібан, ймовірно, отримає перемогу на полі бою, і афганський уряд намагатиметься утримати талібів в страху, якщо коаліція відмовиться від підтримки”.

Однак Байден сказав, що ситуація в Афганістані істотно не змінилася ні коли там було 98 тисяч американських військових, ні коли залишилося 2,5 тисячі.

Міжнародна реакція

Президент США зателефонував президенту Афганістану Ашраф Гані та повідомив про виведення американських військ до 11 вересня. Байден сказав, що США й далі підтримуватимуть афганський народ в гуманітарній та безпековій сферах.

Водночас державний секретар США Ентоні Блінкен повідомив про рішення американського президента голові НАТО Єнсу Столтенбергу.

У Байдена нема підтримки в Сенаті

Представники Республіканської та Демократичної партій не підтримують рішення Байдена.

Зокрема, лідер сенатської меншості Мітч МакКоннел, республіканець, назвав рішення Байдена “серйозною помилкою”. На його думку, виводи американські війська з Афганістану – означає капітулювати перед талібами.

“Це капітуляція перед обличчям не переможеного ворога й відмова від американського лідерства”, – сказав він.

МакКонел нагадав, що не підтримував аналогічне рішення 45-го американського лідера Дональда Трампа. Він стверджує, що союзники США по НАТО “фактично благали Сполучені штати залишатися в Афганістані”.

Демократка Жанна Шайхін сказала, що “дуже розчарована рішенням президента”.

“Хоча це рішення було прийнято разом з нашими союзниками, США пожертвували занадто багато, аби забезпечити стабільність в Афганістані, аби піти без перевірених гарантій безпечного майбутнього”, – сказала вона.

На її думку, рішення Байдена дискредитує гарантії, які Америка раніше давали афганському народу і, зокрема, жінкам.

Член Палати представників Сет Мрултон, демократ, сказав, що тепер очевидно – “США не виграють війну в Афганістані”.

Присутність американських військ в Афганістані називають “найдовшою війною в історії Америки”. У лютому 2020 року тодішній американський лідер Дональд Трамп домовився з Талібаном про те, що американські війська залишать Афганістан до 1 травня 2021 року. Своєю чергою таліби пообіцяли розірвати зв’язки з “Аль-Каїдою” і припинити напади на американські війська.

Американська розвідка вважає, що таліби можуть захопити більшу частину Афганістану за два – три роки, якщо звідти виведуть військових з США. Через це президента США Джо Байдена відмовляють від дотримання угоди, укладеної його попередником Дональдом Трампом, і виведення американських військ до 1 травня.

Після того як Байден відмовився гарантувати, що американські військові залишать Афганістан до 1 травня, представник Талібану заявив, що угруповання очікує дотримання угоди американською стороною. Якщо війська не будуть виведені до 1 травня, Талібан “продовжить свій джихад і збройну боротьбу проти іноземних сил”.

Наразі в Афганістані близько 2,5 тисяч військових. Окрім солдатів та офіцерів в країні є ще й кілька сотень американських представників спеціальних операцій, які працюють на ЦРУ в боротьбі с терористичними місіями. Скільки їх точно – не повідомляється.

  • Байден вважає, що вивести американські війська з Афганістану до 1 травня, про що раніше домовився Дональд Трамп, практично нереально.