«Ми повинні бути щасливими, незважаючи на чужу думку»: історія кохання Ірини та військового Михайла, який втратив ноги, боронячи Україну

Про це повідомляє видання NPR.

З червня 2022 року пара живе у крихітній кімнаті Трускавецької міської лікарні на Львівщині, де Михайло знаходиться на реабілітації. Лише в цьому закладі вже пролікували понад 150 осіб з ампутованими кінцівками. 

Як пише видання, Іра була змушена швидко дорослішати, запропонувавши своєму коханому безумовну любов та підтримку. Разом вони долають перешкоди, водночас насолоджуючись радістю з грайливою та ласкавою відданістю: “Їхній непохитний роман свідчить не про перерване життя, а про адаптацію та прийняття”, – йдеться в матеріалі.

Фото: Керол Гузі для NPR

Через брак кваліфікованих протезистів Михайлу доводиться їхати впродовж 90 хвилин в один бік – із Трускавецької міської лікарні до клініки у Львові – навіть для незначних коригувань реабілітації. Через бажання рухатися вперед, його найбільше розчарування полягає в тому, що він втрачає час, який міг би витратити на лікування.

Багато людей з ампутованими кінцівками ризикують впасти в депресію, тому персонал у Трускавці також працює над емоційними травмами пацієнтів. Втім, Михайло не виявляє ані граму жалю.

Фото: Керол Гузі для NPR

Його зброя — це гумор. Коли його запитують про його вагу та зріст, він іронізує: “З ногами чи без?” Колись він був бодибілдером і досі з гордістю демонструє свою статуру під час щоденних тренувань. “Ми повинні бути щасливими й не зважати на чужу думку”, – каже він.

Його позитивний погляд надихає медичний персонал та інших людей з ампутованими кінцівками. 

“Я була закохана в його ноги, особливо в його татуювання”, – сказала Ірина. На татуюваннях над його колінами було написано: “Подивись в обличчя своєму страху. Прийми свою війну”.

Фото: Керол Гузі для NPR

На початку року Михайло вирішив, що хоче піти з армії й почати будувати сім’ю. Його мали звільнити наступного дня після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення. З поновленням військових дій він приєднався до свого підрозділу, залишивши Ірину у Львові.

5 червня він повернувся. Михайло каже, що не пам’ятає кількості операцій, які він переніс. Можливо 18, можливо, 19. До ампутацій він ставиться як до звичайної хвороби, яка виліковна і є тимчасовою. 

• Михайло Діанов, звільнений з російського полону морпіх, захисник “Азовсталі”, допоміг побратиму у придбанні біонічних протезів. Він передав два мільйони гривень, які було зібрано донатами, Роману Григоряну, що служив у 14-ій окремій механізованій бригаді імені Князя Романа Великого.
• Активіст Євромайдану, козак Четвертої сотні Самооборони Майдану, народний депутат України VIII скликання від партії “Народний фронт”, військовий Михайло Гаврилюк розвінчав фейк, поширений у Telegram-каналах про свою смерть.
• Катерина Царьова вже восьмий місяць чекає на звільнення свого коханого Дениса, випускника Харківського університету Повітряних сил та морського піхотинця, який з початку повномасштабної російсько-української війни боронив Маріуполь. Його офіційний статус: “безвісти зниклий, імовірно, в полоні”.