Про це повідомляє кореспондент #Букв.

За проєкт закону № 5304 проголосував 301 народний депутат: 224 – від “Слуги народу”, 18 – від “ОПЗЖ”, 18 – від ВО “Батьківщина”, 13 – від “Голосу”, 2 – від групи “За майбутнє”, 17 – від групи “Довіра”, 9 позафракційних.

Згідно з пояснювальною запискою, прийняття законопроєкту “частково забезпечить можливість виплати заробітної плати працівникам апаратів судів та оплату нарахувань на заробітну плату”.

“Місцеві та апеляційні суди України з року на рік стикаються з проблемою недостатнього фінансового та матеріально-технічного забезпечення. Так, на 2021 рік заявлене фінансове забезпечення системи правосуддя складає лише 38,4% від потреби. Визначених бюджетом коштів не вистачає на виплату заробітної плати працівникам апаратів місцевих та апеляційних судів, навіть в межах законодавчо встановлених обов’язкових мінімальних виплат, а також не вистачає коштів на поточні видатки (поштові відправлення, комунальні платежі, оренду тощо)”, – зазначається в записці.

Законопроєктом вносяться зміни до державного бюджету на 2021 рік.

Збільшуються видатки Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою “Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя”.

Видатки на суди збільшуються на 600 млн грн за рахунок зменшення на таку ж суму обсягу фінансування Міністерства молоді та спорту за бюджетною програмою ” Підготовка та участь національних збірних команд в Паралімпійських і Дефлімпійських іграх”.

Крім того, до другого читання нардепи врахували поправки, за якими фінансування судів збільшено ще на 142,1 млн грн, за рахунок зменшення фінансування Вищого антикорупційного суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Відтак загальний обсяг додаткового фінансування склав понад 742 млн грн.

Як інформує профільне видання “Судово-юридична газета”, на оплату праці за загальним фондом відбудеться збільшення на 412,39 млн гривень. За задумом авторів законопроєкту, ці кошти, в першу чергу, підуть на оплату праці працівників апарату судів.

Ще 330 млн гривень підуть на поточні витрати: 239 млн грн – на марки, конверти, послуги та інше.

Під час обговорення законопроєкту нардепи визнавали, що наразі не вистачає коштів на зарплати працівників судів.

Водночас депутатка від групи “За майбутнє” Анна Скороход, представляючи свої поправки, пропонувала забрати гроші не з паралімпійців, а “в тих, хто жирує”: в Офісу президента, Держуправління справами, Офісу генпрокурора, ДБР та НАБУ.

Верховна Рада 17 червня

Верховна Рада 17 червня

Верховна Рада 17 червня

Фото: #Букви

ОНОВЛЕНО 18 червня о 10:50:

У Міністерстві молоді та спорту України поінформували, що перерозподіл 600 млн гривень на оплату праці працівників апарату місцевих та апеляційних судів було “погоджено з Мінмолодьспорту та “Інваспорт”.

“Такі зміни прийнято, виходячи з рішення організаційного Комітету літніх Дефлімпійських ігор щодо перенесення проведення заходу з 2021 року на 1 – 15 травня 2022 року в місті Кашіас-ду-Сул, Бразилія. У зв’язку з перенесенням проведення Ігор на 2022 рік частину передбачених видатків не буде використано”, – наголосили в міністерстві.

Відтак, невикористані кошти були перерозподілені на інші бюджетні програми.

“Кошти на підготовку та участь у Дефлімпійських Іграх 2022 року передбачені в необхідному обсязі Мінмолодьспорту в Бюджетній декларації на 2022 – 2024 роки, нещодавно схваленій урядом та направленій Верховній Раді України для розгляду та затвердження”, – уточнили в міністерстві.

Загалом на 2021 рік за бюджетною програмою “Підготовка і участь національних збірних команд у Паралімпійських і Дефлімпійських іграх” на підготовку, участь у Іграх та виплату винагород спортсменам та тренерам були заплановані кошти у сумі 1,3 млрд грн.

  • 12 червня президент України Володимир Зеленський підписав указ “Про Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 – 2023 роки”.
  • 1 червня Верховна Рада України підтримала в другому читанні та в цілому законопроєкт, який впроваджує інформаційно-телекомунікаційну систему досудового розслідування. Документ ще називають проєктом закону про “суд у смартфоні”.