Джерело: The Guardian.

Звіт, приурочений до початку нових переговорів щодо потенційної глобальної угоди щодо пластику, з’явився на тлі того, що окреме дослідження виявило, що руйнування пластику для переробки призводить до розсіювання мікропластикових забруднень  у навколишньому середовищі.

Минулого року представники 173 країн погодилися розробити юридично обов’язкову угоду, яка охоплюватиме “повний життєвий цикл” пластику від виробництва до утилізації, переговори про який будуть узгоджені протягом наступних двох років.

За даними Greenpeace, з 1950-х років у світі виробили приблизно 8 мільярдів тонн пластику. І лише 9% пластику коли-небудь перероблялися. Утім, перероблений пластик містить вищі концентрації токсичних хімікатів, ніж початковий, що збільшує його потенційну шкоду для людей, тварин і довкілля.

У звіті мовиться про те, що в переробленому пластику – часто підвищений вміст хімічних речовин, зокрема токсичних антипіренів, бензолу та інших канцерогенів, забруднювачів навколишнього середовища, зокрема бромовані та хлоровані діоксини, а також тих речовин, які негативно впливають на ендокринну систему і здатні спричинити зміну рівня гормонів в організмі.

У Greenpeace прогнозують, що до 2060 року виробництво пластику зросте втричі. І єдиний спосіб врятувати навколишнє середовище – забезпечити негайне скорочення виробництва пластику, як перший крок на шляху до повної ліквідації створення первинного пластику.

Зазначається, що відходи пластику, призначені для переробки, зазвичай експортуються з країн із високим рівнем доходу до бідніших частин світу.

У Greenpeace наголосили, що пластик, який залишився, має бути використаний повторно, наскільки це можливо, у той час, як розробляються технології утилізації відходів, які не передбачають простого його спалювання чи захоронення.

“Пластмаси виготовляються з використанням токсичних хімікатів, і ці хімікати не просто зникають, коли пластик переробляється. Наука чітко показує, що переробка пластику є токсичною діяльністю, яка загрожує нашому здоров’ю та навколишньому середовищу протягом всього процесу переробки”, – сказала Тереза Карлссон, наукова радниця Міжнародної мережі з ліквідації забруднювачів (IPEN).