Про це інформує Postimees.

За словами міністра оборони Естонії, у питанні боєприпасів критичним є питання швидкості постачань.

“Ми завжди дотримувалися тієї думки, що, оскільки швидкість – найважливіша, то якщо боєприпаси не можна буде одразу ж знайти в Європі, не можна також виключити купівлю поза Європою”, – сказав Ханно Певкур.

Відтак він зазначив, що Європейська комісія має обговорити з усіма виробниками можливості країн блоку та їхніх підприємств.

“Первинною метою було підтримати і посилити можливості європейських виробників. Але, в принципі, якщо європейські виробники скажуть, що за рік не встигнуть виготовити снаряди, то, оскільки Україні потрібен мільйон боєприпасів, нам не слід виключати також закупівлю за межами Європи”, – підкреслив очільник Міноборони Естонії.

За словами міністра, у суперечці не виникло традиційної розбіжності між Західною і Східною Європою. “Питання у швидкості. Частина снарядів у будь-якому разі надійде з Європи, від європейських виробників”, – наголосив Ханно Певкур.

Крім того, міністр оборони Естонії зауважив, що якщо самі країни ЄС поза спільним тендером передадуть Україні свої боєприпаси, поповнення їхніх запасів буде завданням кожної країни окремо.

“Якщо вони, наприклад, куплять боєприпаси, яких бракує, у США, то не отримають компенсацію з Європейського фонду миру. Тому що компенсація від Європейського фонду миру конкретно прив’язана до закупівель в Європі”, – наголосив Певкур.

Він також додав, що зараз організацію спільного тендера обговорюють із Францією та Німеччиною. “Ми зараз якраз і ведемо переговори про те, як швидко вони можуть отримати снаряди від своїх виробників”, – розповів Певкур.

За даними видання Politico, країни ЄС сперечаються про те, чи повинні снаряди надійти тільки від підприємств оборонної промисловості ЄС, чи за необхідності можна також звернутися до виробників за межами ЄС.

Зокрема, Франція твердо виступає за купівлю снарядів тільки в ЄС. Її підтримують Греція та Кіпр. Для Греції важливо, щоб за снаряди не платили турецьким підприємствам.