Про це йдеться в матеріалі британського агентство ВВС.

“Спробуйте вийти з дому без маски в Гонконзі, Сеулі або Токіо в ці дні, і на вас одразу ж подивляться осудливо… Але в багатьох інших куточках світу, від Великобританії і США до Сіднея і Сінгапуру, все ще цілком прийнятно ходити з незакритим обличчям”, – йдеться в статті.

Журналісти спробували розібратися, чому так відбувається.

Як зазначає агентство, справа тут не лише в урядових директивах або порадах лікарів, але також в історії та культурних звичках.

Фото: AFP

Позиція ВООЗ

Із самого початку спалаху Всесвітня організація охорони здоров’я дала чітку пораду щодо носіння масок. Відповідно до цієї рекомендації, їх повинні носити лише дві категорії людей: ті, хто хворий і у кого проявилися симптоми коронавірусу, а також ті, хто доглядає за людьми з COVID-19.

В інших випадках носити маску в ВООЗ не рекомендували, на що є низка об’єктивних причин. Одна з них полягає в тому, що маска не вважається надійним захистом від коронавірусу (згідно з дослідженнями, він поширюється повітряним шляхом у вигляді крихітних крапель, що виділяються людиною при кашлі та чханні).

За словами експертів, часте миття рук із милом набагато більш ефективний захист.

Крім того, зняття маски вимагає особливої акуратності, оскільки можна занести вірус на руки. А наявність маски може створювати у людини помилкове відчуття безпеки.

Яке ставлення до масок у різних країнах

Незважаючи на рекомендації експертів, у деяких країнах Азії маски носять всі жителі. Там це вважається безпечним способом захистити себе і оточуючих.

Зокрема, на материковому Китаї, в Гонконгу, Японії, Таїланді і на Тайвані існує думка, що переносником вірусу може бути будь-яка, навіть здорова людина. І той, хто носить маску як жест доброї волі, захищає інших від потенційної інфекції.

Подекуди влада наполегливо закликає жителів носити маску, а в низці регіонів Китаю людину навіть можуть заарештувати і покарати за її відсутність.

Тим часом в Індонезії та на Філіппінах під час спалаху коронавірусу жителі великих міст самі почали носити маски, щоб захистити себе.

Фото: AFP

Для багатьох із цих країн носіння маски було культурною нормою ще до початку спалаху COVID-19. Вони навіть стали чимось на зразок модного аксесуара. Наприклад, у якийсь момент в Гонконзі були дуже популярні маски Hello Kitty.

У країнах Східної Азії багато людей носять маски, коли хворіють або в разі алергії, оскільки вважається нечемним відкрито чхати чи кашляти.

Спалах вірусу Sars у 2003 році, який зачепив низку країн цього регіону, також показав важливість носіння масок, особливо в Гонконзі, де спостерігалася висока смертність.

Як наголошується в статті, головна відмінність у ставленні до масок на Заході і в Азії полягає в тому, що в азіатських країнах люди зовсім нещодавно пережили епідемію, і їхні спогади “все ще свіжі і болісні”.

Крім того, в Південно-Східній Азії, особливо в більш густонаселених містах, багато хто носить маски на вулицях просто через забруднення.

Також існує думка, що повсюдне носіння масок є наочним нагадуванням про небезпеку коронавірусу, яке стимулюватиме людей краще дотримуватися правил гігієни.

“Одягати маску щодня перед виходом на вулицю – це як ритуал, як надягати уніформу. І, дотримуючись ритуалу, людина відчуває необхідність дотримуватися того, що символізує собою ця уніформа: тобто слідувати правилам гігієни, не чіпати обличчя, уникати людних місць і дотримуватися соціальної дистанції”, – пояснює Дональд Лоу, професор Гонконгського університету науки і технології.

У свою чергу епідеміолог Бенджамін Каулінг із Гонконзького університету вважає, що “якщо в людному місці на більшості людей надіті маски”, то це все ж може вплинути на передачу вірусу.

Фото: AFP

Тим часом у деяких країнах (таких як Японія, Індонезія і Таїланд) вже спостерігається дефіцит масок. А в Південній Кореї ввели обмеження на їх розподіл.

Виникли побоювання, що люди почнуть повторно використовувати одноразові маски, що негігієнічно, або купувати їх на чорному ринку, чи носити саморобні маски, які не приносять користі.

Як зазначає ВВС, у країнах Азії людей без масок засуджують настільки, що можуть навіть не пускати до магазину або установи.

У Гонконзі деякі таблоїди опублікували на своїх обкладинках фотографії вихідців із Заходу, які не носять масок і веселяться групами в районі нічних клубів. Все це супроводжувалося критикою туристів за недостатні заходи безпеки.

Водночас у західних країнах, де носіння масок не стало нормою, ті, хто все ж ходить у масці, часто відчувають недовіру і навіть агресію з боку оточуючих. Не допомагає і той факт, що найчастіше в масці ходять вихідці з Азії.

  • Колишня в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун розвіяла міф про необхідність і ефективність носіння саморобних масок в умовах пандемії COVID-19.
  • Асистент кафедри внутрішньої медицини №2 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця Ілля Бурлаченко розповів, чому звичайні хірургічні маски (блакитного кольору, що продаються в аптеці) не захищають від вірусів або бактерій.