Як відомо, 30 березня депутати відмовились підтримувати урядовий проєкт змін до бюджету і відправили його на доопрацювання в комітет. Найбільші нарікання були на урізання видатків на освіту і культуру, а також Державного фонду регіонального розвитку та коштів на розвиток громад.

Після допрацювання законопроєкту в комітеті депутати частково повернули кошти ДФРР, соцеконому, гроші на місцеві вибори і на Нову українську школу і навіть прописали, що в разі можливості будуть виділені кошти на будівництво дніпровського аеропорту.

Втім, ще в п’ятницю депутат від «Голосу», колишня заступниця міністра економіки  Юлія Клименко заявила, що їхня фракція не підтримуватиме  законопроєкт, бо він будує «поліцейську Україну без пам’яті, культури, лікарів і освічених українців».

Заступник голови фракції ЄС Ірина Геращенко в коментарі «Буквам» сказала, що фракція не підтримуватиме законопроєкт, бо він підриває місцеве самоврядування, нищить нову українську школу і не дає жодної стратегії ровитку.

«На останню погоджувальну я не ходила, там був Петро Олексійович. Я їм сказала: «У нас є людина, яка точно краще ніж я і всі ви розуміється в економіці, тому краще дослухайтесь до його порад». Ми подали свої ініціативи до законопроєктів, зокрема Ніна Южаніна. За деякі з них навіть подякував міністр фінансів, але ми не підтримуватимемо цей бюджет, де гроші зняли з усіх крім СБУ і МВС, де нищать ПТУ і робочі професії, нищать нову українську школу і залишають голими і босими громади. Більше того, ми переконані, що виконати цей бюджет можна лише з траншем МВФ, а його голосувати влада не поспішає», – сказала Геращенко.

Як же виглядають зміни бюджет від команди Зеленського?

Доходи падають, видатки ростуть

Проєктом змін до бюджету встановлено скорочення доходів на 112 мільярдів. А видатки збільшено на 82 мільярди, до 1,266 трильйона. Дефіцит бюджету зріс на 202 мільярди, до 298 мільярдів. Державний борг збільшився на 340 мільярдів гривень.

Зниження доходів в бюджет відбулося в основному за рахунок падіння доходів від митниці. Втрати на митниці ідуть уже більше пів року.

При цьому ексміністр фінансів Ігор Уманський в інтерв’ю LB.ua заявив, що бюджет щомісяця в середньому втрачає 5 мільярдів грн  через «скрутки» з ПДВ.

Ексміністр хотів загнати голів Державної митної служби та Податкової в жорсткі рамки, але на їх захист став прем’єр Шмигаль, який добився відставки Уманського.

У понеділок Юлія Тимошенко вимагала від спікера Дмитра Разумкова заслухати Уманського на засіданні голів фракцій щодо стану з митницею. Але, звісно, ніхто на таке не пішов. Ба, більше депутати навіть не дотисли, щоб прем’єр Шмигаль відповів, що відбувається з митницею, а також навіщо Україна зараз дає 10 мільйонів доларів гуманітарної допомоги Албанії.

Наразі в змінах до бюджету виключено статтю, що до доходів включаються «суми перевиконання податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів».

При цьому Шмигаль очевидно сподівається, що держказну вдасться наповнити завдяки тому, що громадяни й далі купуватимуть імпортні товари, житло та автомобілі. В проекті бюджету на 2020 рік закладено дохід в 303,8 млрд грн від імпортного ПДВ та 28,3 млрд грн – від сплати імпортного мита. Планова сума збору при купівлі легкових автомобілів складає 3,4 млрд грн, при купівлі нерухомості – 2,15 млрд грн.

Доволі своєрідно виглядають і пропозиції щодо затрат на державну фінансову систему. Так, на обслуговування державного боргу видатки збільшили на 3,32 млрд грн або до 144,8 млрд грн, але при цьому в Агентства із управління державним боргом забирають увесь бюджет в 52 млн грн. На ще не створене Бюро фінансових розслідувань закладають в казну 0,65 млрд грн, а затрати на реорганізацію ДФС збільшують удвічі – до 927 млрд грн. Резервний фонд держбюджету пропонують збільшити утричі, або до 4,5 млрд грн.

Формально, сумарні затрати на соціальний захист планують збільшити від 282,8 млрд грн до 302,85 млрд грн, тобто на 20 мільярдів. Але при цьому видатки на Пенсійний фонд хочуть збільшити на 30,3 млрд грн. Інші 10,3 млрд грн просто заберуть із інших видатків соціального захисту громадян.

На боротьбу з коронавірусом без реформ

Фонд боротьби з коронавірусом згідно зі змінами до бюджету становить 65 млрд грн. При цьому Ірина Геращенко зауважує, що як будуть витрачатись кошти ніде не вказано, а значить уряд це робитиме в ручному режимі.

Ірина Геращенко

Юлія Клименко нагадує, що за березень держава на всіх рівнях витратила лише 386 млн грн.

«Отже уряд буде витрачати його 168 місяців, враховуючи спроможність», – написала політик у Facebook.

Дані кошти планується виділити на: – закупівлю робіт, товарів і послуг за програмою гарантій медичного обслуговування населення; – додаткові виплати до зарплат медикам та іншим працівникам, які беруть участь в ліквідації пандемії коронавірусу; – доплати працівникам, які забезпечують життєдіяльність населення під час боротьби з пандемією; – грошова допомога громадянам; – разова грошова допомога членам сімей медиків і працівників охорони здоров’я, які померли від коронавірусу; – трансфер Пенсійному фонду;
Шмигаль каже, що ці гроші підуть на:

– закупівлю робіт, товарів і послуг за програмою гарантій медичного обслуговування населення;

– додаткові виплати до зарплат медикам та іншим працівникам, які беруть участь в ліквідації пандемії коронавірусу;

– доплати працівникам, які забезпечують життєдіяльність населення під час боротьби з пандемією;

– грошова допомога громадянам;

– разова грошова допомога членам сімей медиків і працівників охорони здоров’я, які померли від коронавірусу;

– трансфер Пенсійному фонду;

Боротьба з коронавірусом вимагає також покращення підготовки лікарів, але програма з їх перепідготовки скорочена на 19 мільйонів.

При цьому МОЗ в проєкті змін до бюджету додали 16,3 мільярдів, 15,7 мільярдів з яких підуть на Національну службу здоров’я (це ті гроші, які мають іти за пацієнтом).

Також додано 922 мільйони на розвиток екстреної медицини. Насправді ці гроші взяті з регіональних субвенцій і просто централізовано переведені нагору.

Загалом місцеві бюджети порізали на 11 мільярдів. Після великого скандалу регіонам частково повернули гроші ДФРР – 4,9 млрд грн замість 7,5 млрд грн.

З 2 мільярдів соцеконому громадам лишили лише 1,7, а от субвенції на розвиток громад на суму 2,1 мільярда взагалі забрали.

Субсидії на ЖКГ скорочено на 8 мільярдів.

Вдвічі скорочена субвенція на проведення місцевих виборів – 2,15 до 1 мільярда гривень.

При цьому 200 мільйонів з бюджету піде на фінансування корумпованої Державної архітектурно-будівельної служби, яку вже півроку обіцяють  ліквідувати.

А видатки на утримання апаратів держадміністрацій в різних областях зросли на 25-50 мільйонів гривень.

Земельна реформа без грошей

Автори проекту держбюджету вирішили по суті відмовитись від економічних реформ, програми власного атомного палива,  розвитку інфраструктури та підтримки українського експорту.

Сумарні затрати на земельну реформу для Держгеокадастру зменшили майже удвічі, або із 506 млн грн до 288 млн грн. При цьому бюджет Національної академії аграрних наук залишився незмінним – 1,5 млрд грн. В цьому може бути своя політична логіка, бо НААН виступає по суті проти запуску ринку ріллі в Україні.

В міністерства економіки та сільського господарства забрали увесь бюджет на торгівельні представництва – 25 мільйонів гривень, а на роботу Офісу із підтримки експорту залишили 15 мільйонів гривень замість 45 мільйонів. Судячи з усього, Петрашко вирішив відмовитись від ідеї свого попередника Мілованова створити Фонд національного добробуту, який би розпоряджався доходами від підприємств із сфери управління Фонду держмайна. У проекті бюджету скасована затрата в 250 мільйонів гривень на поповнення статутного капіталу для Фонду національного добробуту. Прикметно, що й найбільше скорочення бюджету ФДМУ – із 767 млн грн до 476 млн грн – відбулось по статті «заходи із приватизації» – від 258 млн грн до 15 млн грн.

Судячи з усього, наш бізнес і далі нарікатиме на дефіцит кваліфікованих кадрів та відсутність українських інноваційних розробок – субвенцію на розвиток центрів сучасної професійно-технічної освіти скоротили від 259 млн грн до 100 млн грн, а із Фонду розвитку інновацій при Мінфіні взагалі забрали увесь бюджет в 50 мільйонів гривень.

Ахметов не постраждає

Для міністерства енергетики бюджет на «реструктуризацію вугільної галузі» збільшили майже удвічі – від 1,9 млрд грн до 3,56 млрд грн. А бюджет на «ліквідацію неперспективних вугільних шахт» також скоротили удвічі, або до 0,6 млрд грн.

У Фонду енергоефективності хочуть забрати увесь бюджет – 1,6 мільярдів гривень. Увесь бюджет заберуть також в проекту, стратегічного для української атомної енергетики – розбудови Новокостянтинівської шахти із добування уранових руд, на що в 2020 році мали витратити 140 млн грн із держказни. Теоретично, після повноцінного запуску цієї шахти наша країна добуватиме щороку 2480 тонн уранового оксидного концентрату, що якраз покриватиме усю річну потребу атомної енергетики України.

У 2018 році на Новокостянтинівській шахті добули 336 тонн уранової руди, а інвестиції від держави потрібні, щоб збільшити річний добуток уранової руди до 701 тонни. Усього на повноцінну добудову цієї шахти в наступні 2 роки потрібні 2,6 млрд грн, із яких 1,21 млрд грн – із державного бюджету. Але натомість Україна отримає 200 нових робочих місць, 30 млн грн щорічних виплат до місцевого бюджету та 8,5 млрд грн – до державного.

Слід звернути увагу, що автори змін до держбюджету пропонують не тільки фактично «обнулити» бюджет на природоохоронні заходи – 16 млн грн замість 450 млн грн. Але – і забрати увесь бюджет в 45 млн грн на роботи по радіаційно небезпечному об’єкту «Придніпровський хімічний завод», на якому зберігаються залишки уранових руд, завезених ще за часів СРСР. Програма їх утилізації була запущена в 2019 році, та розрахована до 2023 році. Із бюджету на роботи по Чорнобильській АЕС пропонують забрати 240 млн грн, та залишити 1,12 млрд грн.

А дороги хтось залатає?  

Формально, Мінінфраструктури не відмовляється від проекту «великого будівництва» доріг, який має дати 150 тисяч додаткових робочих місць. Але як свідчать чисельні інтерв’ю Криклія, 22,17 млрд грн для «Укравтодору» братимуть не лише із держказни, але і позичатимуть через облігації під 12% річних.

Цікаво, що бюджет на інвестиційний проект «покращення стану доріг у Львівській області» вирішили скоротити від 400 млн грн до 305 млн грн, а різницю в 95 млн грн перекинути на субвенцію для ремонту дороги М-03 в межах міста Полтава. При цьому МІУ майже не займатиметься розвитком летовищ – для проекту будівництва міжнародного аеропорту в Дніпрі залишили тільки 100 мільйонів гривень замість 1 мільярда, а субвенцію в 70 млн грн на реконструкцію аеропорту в Ізмаїлі поставили на гальма.

Видатки на утримання шлюзів на Дніпрі пропонують скоротити від 116 млн грн до 39 млн грн, і так МІУ фактично «ставить хрест» на перспективах розвитку річкового транспорту. Річ в тім, що шлюзи на Дніпрі розраховані на максимальний пропуск в 15 тисяч суднопроходів за рік. Річковий флот України такий бар’єр досяг в минулому році, коли перевіз 12 млн тонн вантажів. Щоб пропускати більше, шлюзи треба реконструювати. А МІУ майже втричі скоротило затрати, яких і так ледь вистачало для утримання шлюзів в робочому стані.

Коли 5 березня цього року Зеленський відвідував КВБЗ, то пообіцяв, що із держбюджету на 2020 рік профінансують купівлю у заводу 90 пасажирських вагонів та 3 дизель-поїздів. Мінімальна сума затрат могла б складати 2 мільярди гривень, а давати гроші на купівлю залізничного транспорту із держбюджету дозволяє стаття 10 закону «Про залізничний транспорт». Втім, у версії проектів держбюджету на 31 березня та 13 квітня затрати на пасажирські вагони так і не заклали.

Щоб порівняти видатки на утримання органів влади клацніть “було”, “стало”, різниця. (Суми в тсячах гривень)