#Букви поспілкувалися з паном Бітюковим про його враження від Італії, головні проблеми української медичної системи та помилки уряду, вакцинацію проти коронавірусу, ефективність локдауну і багато іншого. Нижче наводимо скорочену версію інтерв’ю.

Ви були одним з перших, хто виїхав лікувати хворих на коронавірус до Італії. Розкажіть про ваші враження.

Коли ми приїхали до Італії, то нас дуже вразила порожнеча. Абсолютно порожні вулиці. Немає ані машин, ані людей. У них тоді був карантин так само, як і у нас. Але карантин в Італії і карантин в Україні – це два різних абсолютно карантини.

Вразила готовність лікарні і взагалі системи охорони здоров’я. Звісно, ми розуміємо, що забезпечення лікарень різне в Україні та в Європі. Італійську лікарню, в якій ми були, можна порівняти з нашими районними лікарнями, але вона виглядала набагато краще, ніж та лікарня, в якій я тоді працював. А я працював у 17-й лікарні на Печерську, в центрі міста.

Крім забезпеченості лікарні, вразила і їхня система охорони здоров’я. Вразило те, як швидко вони її перелаштували. Вони виокремили лікарні та перебудували їх повністю для надання допомоги пацієнтам з коронавірусною хворобою, і це було дуже правильно і дуже дієво.

У чому різниця між українською та італійською системами охорони здоров’я?

Недолік нашої системи охорони здоров’я в тому, що у нас в лікарнях все перемішано. Пацієнтів клали у лікарні і навіть не знали – хворі вони на коронавірус чи не хворі, їх потрібно ізолювати чи ні. В нас часто були випадки, що пацієнти з коронавірусною хворобою потрапляли до лікарні, і потім вся лікарня ставала інфікованою. Тобто місце, де інфекцію треба було б зупинити, ставало джерелом.

Найбільша проблема – це розробка маршруту пацієнта й дієвість цього маршруту. У нас дуже часто не визначено, який пацієнт куди їде, хто і на якому етапі за нього відповідає, як буде відбуватися надання допомоги.

Коли почалася епідемія, то лікарі первинки не зовсім орієнтувалися в ознаках, за якими необхідно госпіталізувати людей, і дуже багато людей з легким перебігом хвороби направляли на госпіталізацію. Окрім того, незрозуміло було, хто куди везе і яка лікарня цим займається. Це не було систематизовано і не систематизована й досі.

Ось у чому відмінність нашої системи від системи європейської. Там є певні лікарні, які відповідають суто за пацієнтів з коронавірусною інфекцією. Заздалегідь відомо, скільки місць має лікарня, наявність обладнання й персоналу тощо.

Якою є Ваша думка щодо реакції української влади на епідемію?

На жаль, з самого початку епідемії ми не бачимо адекватної відповіді уряду на ситуацію, яка в нас розгортається. Влада мала проводити масове тестування великої кількості людей. Тільки завдяки великій кількості тестувань можна контролювати поширення цієї інфекції: виявляти нові випадки, всіх контактних і потім займатися цими контактними хворими. На жаль, кількість тестувань була занадто малою. Ми не встигали виявляти навіть тих, хто захворів. А по-друге, чекати на результати тестувань треба було настільки довго, що за цей період люди встигали інфікувати інших.

Зараз потрібно вкладатися у вакцинацію. Це єдиний шлях, як захистити людей. Але наразі ми не маємо цієї масової вакцинації через те, що немає механізму проведення цієї вакцинації. Вакцин немає в наявності в принципі.

Тобто з самого початку ми бачимо, що дії влади відстають або не допомагають контролювати розвиток епідемії та процес надання допомоги. Тому це не можна назвати адекватною відповіддю на епідемію.

Чи дієвий локдаун?

В тому числі в локдаун. Ми бачимо, їздять машини, ходять люди, і цих людей довкола маса. Це не локдаун.

На жаль, локдаун – дійсно перший або взагалі єдиний спосіб зупинити швидке поширення інфекції. Але це не вихід із епідемії, це не лікування.

Локдаун – це просто механізм, певний інструмент, який дозволяє стримувати поширення інфекції для того, щоб країна та система охорони здоров’я могли підготувати ресурси і потім далі надавати допомогу людям.

Але якщо ми його вводимо, то це має бути адекватний, об’єктивний локдаун, який має зупинити розповсюдження хвороби. А не такий, як зараз ми з вами бачимо.

Тому всі ці дії влади є абсолютно нелогічними. Вони радше схожі на те, що ми починаємо ремонтувати літак, який вже падає і вже в піке. А ми на ходу намагаємось щось там підлаштувати, щоб це піке принаймні не було таким різким і таким поганим.

Що ви думаєте про вакцину, яка зараз є? Чи варто робити щеплення?

З моєї точки зору, вакцинація — єдиний шлях, як захиститися від вірусної хвороби. Коронавірус не є відмінним від будь-якої іншої вірусної хвороби. Вакцинуватися треба всіма можливими вакцинами, які тільки існують, згідно з календарем щеплення, затвердженим МОЗ.

Наявність будь-якої вакцини – краще, ніж її відсутність. Буде це Covishield – чудово. Буде Pfizer – чудово. Буде це якась китайська вакцина — нехай буде вона. Будь-яка вакцина підійде, аби тільки не коронавірусна хвороба. І казати про те, що давайте краще перехворіємо і здобудемо природний імунітет, – це абсолютно неправильно. Це хибна думка. Вакцинація – єдиний адекватний шлях зупинки та контролю за епідемічною ситуацією. Тому я за вакцинацію.

Якщо ми кажемо про побічні реакції, то вони схожі у різних вакцин. Тобто не можна казати, що вакцина Covishield гірша, ніж вакцина Pfizer, що вакцина Pfizer краща, ніж вакцина AstraZeneka припустимо. Всі ці вакцини проходять клінічні випробування, і всі ці вакцини захищають від коронавірусу.

Давайте будемо об’єктивні. Якщо ми кажемо про важкі симптоми, про важкий перебіг хвороби, ці вакцини працюють абсолютно однаково у важких випадках. Вони всі захищають або зменшують важкість перебігу хвороби. Вакцинація не захистить повністю від хвороби, але наслідки цієї хвороби будуть набагато легшими, якщо людина вакцинована.

Якою має бути профілактика захворювання?

Якщо ми кажемо про профілактику тих, хто вже перехворів, або тих, хто ще не перехворів, то найкраща профілактика – це просто дбати про своє здоров’я: вести здоровий спосіб життя, вживати здорову їжу, насолоджуватись життям, але не вживати препарати.

Якщо ми говоримо про так зване зміцнення імунітету… Вживати вітамінки заздалегідь, щоб підвищити імунітет… Є певна кількість вітамінів, яку може сприйняти організм, і вона абсолютно визначена. Ми не можемо заздалегідь наїстися вітаміну С або іншого вітаміну, який начебто буде нас захищати від хвороб. Такого немає.

Єдиний варіант, як ми можемо дбати про себе, – це просто вести здоровий спосіб життя, правильне харчування, фізична активність, прогулянки на свіжому повітрі, провітрювання приміщення й позитивні емоції. Це стосується тих, хто ще не захворів, і тих, хто вже перехворів і хоче підтримати себе.

Чи ефективно лікувати “постковідний синдром” вітамінами та біологічно активними добавками?

Будь-яку ситуацію треба розбирати детально, зрозуміти причину і знаходити шляхи допомоги. Якщо ми кажемо про психологічні проблеми, тоді нам потрібна підтримка психологів. Якщо ми кажемо про симптоматичні проблеми, тоді необхідно звертатися до сімейного лікаря і розуміти, про які саме проблеми ми кажемо, і, відповідно, таким чином допомагати. Але вітаміни чи БАДи не допомагають. Це маркетинговий хід, який зручний фармацевтичним компаніям, щоб вкинути нам чергову порцію якихось ліків, які насправді не працюють. Ніякі БАД і витаміни ніяк не допоможуть.

Як лікувати саму хворобу? 

Якщо ми кажемо про лікування коронавірусної інфекції, то також потрібно розуміти, що вірусну інфекцію антибіотиками не лікують. Найкраща допомога при вірусній інфекції – це дати організму самому цю інфекцію побороти. Є певні симптоми – висока температура, можливо, якийсь біль чи задишка. Тобто треба дивитися на симптоми, що саме турбує людину, і лікувати відповідно ці симптоми. Але загалом немає противірусних препаратів, вірусна інфекції нічим не лікується. Пневмонія може бути як вірусною, так і бактеріальною. Тобто наявність пневмонії не є причиною призначення антибіотиків.

Якщо температура вище 38,5 градусів, ну, тоді ми можемо застосовувати жарознижувальні нестероїдні протизапальні препарати, такі як “Ібупрофен”, “Нурофен”. Але не варто бігти в аптеку і скуповувати там купу інших препаратів, які люблять у нас призначати просто для того, щоб підвищити продаж цих препаратів, а потім отримати відкати від фармацевтичних компаній.

Чай, прогулянки на свіжому повітрі, провітрювання приміщення, симптоматичне лікування – це все, що необхідно при вірусній інфекції.

Якщо ми кажемо про бактеріальну інфекцію, то тоді необхідні будуть антибіотики. Але треба розуміти, які саме, ну і плюс контроль сатурації, контроль свого стану. Не всі вірусні пацієнти мають потрапляти до лікарні. Тільки якщо стан дійсно критичний – висока температура, якщо низька сатурація, насичення крові киснем, це є симптоми або покази для госпіталізації.

Як далі розвиватиметься ситуація з коронавірусом в Україні?

Я думаю, що як в Україні, так і в усьому світі ця ситуація буде повторюватись, повторюватись і ще раз повторюватись. Ці хвилі коронавірусу будуть знову виникати, знову зменшуватися, а потім знов виникати. Нам доведеться з цієї ситуацією жити, я би сказав, завжди або багато-багато років. Це ситуація схожа на ту, як ми живемо з іншими вірусами, з тим самим вірусом грипу чи будь-чого іншого. Він сезонний і повторюється.

Як можна зменшити вплив цієї ситуації на людей, на наше життя? Контролювати епідемічну ситуацію, здійснювати інфекційний контроль і таким чином просто не допускати швидкого поширення або тяжких наслідків цієї хвороби. По-перше, має бути об’єктивне доступне тестування. Це мала би забезпечувати держава, але це не було зроблено з самого початку. Тобто люди не могли дочекатися тестування, йшли у приватні лабораторії та платили за тестування власні кошти. Це відбувалося на самому початку, і ще більше це відбувається зараз. І друга річ – це вакцинація. Так само, на жаль, ми бачимо, що держава не забезпечує зараз українців нормальним рівнем вакцинації. Ми на останньому місці в Європі за рівнем вакцинації. Не справляємося з цим.

Розгорнуте інтерв’ю #Букв із паном Бітюковим дивіться у відео.