Бажання внести відповідну поправку в закон у влади виникло на початку сесії, 1 вересня.

На засіданні комітету Олександр Корнієнко запропонував внести до статті 17 закону про ЦВК доповнення, за яким ЦВК за пропозиціями органів державної виконавчої влади приймає рішення та забезпечує організацію підготовки та проведення опитувань громадської думки під час загальнодержавних та місцевих виборів. Порядок опитування встановлюється ЦВК.

“У нас була дискусія ще на етапі розробки кодексу, і ми чомусь це забули, але ЦВК інколи потребує цього повноваження, особливо зараз, коли у нас ситуація ця з COVID. Ми пропонуємо їм дати повноваження проводити опитування громадської думки”, – сказав він.

Але оскільки норма викликала критику, сам же Корнієнко її і зняв.

Втім, на ранок 3 вересня було терміново скликано засідання комітету держбудівництва, на якому за цю норму мали проголосувати. Фракція “Голосу” пустила стрім-трансляцію з комітету, з якої було видно, що навіть депутати від “Слуги народу” не розуміють, навіщо ця функція ЦВК, а представники “Європейської Солідарності”, “Голосу”, “Батьківщини”, “За майбутнє” були проти. Мовчав лише ОПЗЖ.

Тож, щоб комітет схвалив цю поправку, не вистачило одного голосу. Голова комітету Олександр Клочко спробував поставити питання на переголосування, але опозиція його оточила і стала вимагати закрити засідання та йти в сесійний зал.

Клочко і Корнієнко прийшли в зал і одразу ж на трибуні влаштували селекторну нараду, вочевидь з Банковою.

Законопроєкт винесли на розгляд. Він містив важливі для забезпечення виборів поправки, за які готова була голосувати опозиція.

“Це ненормально, коли за 2 дні до початку виборчого процесу і коли за 53 дні до виборів українці досі не розуміють, як будуть проходити вибори. Українці не розуміють, чому вони мають платити 900 гривень Авакову, аби отримати довідку про несудимість. Українці не розуміють, чи можуть вони кандидувати на голову і в ту ж раду одночасно, тому що кожного разу змінюється це формулювання. Українці не розуміють, чи змінять бюлетень, чи не змінять. Це  абсурд”, – заявив з трибуни представник “Голосу” Роман Лозинський.

Представник “За майбутнє” Ігор Гузь запевнив, що комітет зробив усе можливе, щоб ці неточності виправити.

“Але кілька днів у нас ідуть анекдотичні ситуації, люди повинні це знати. Центральна виборча комісія 30 років ніколи не проводила ніяких соціологічних опитувань. І “Слуга народу” тепер запропонувала: а давайте ми дамо можливість проводити соцопитування ЦВК. Для чого, з якою метою – незрозуміло. Але анекдот в іншому. Спочатку запропонували цю норму. Вчора прийшли, зокрема пан Корнієнко тут присутній, і кажуть, давайте ми цю норму скасуємо. О’кей.  Наш комітет вчора скасував цю норму.  Але вже вночі, о 22:30, SMS у чат: треба терміново зранку зібратися і цю норму повернути. По-перше, ці рішення приймаються, на жаль, не в цьому залі, а в Офісі Президента України. І мені дуже прикро, що в Офісі Президента України хочуть керувати комітетами, Верховною Радою України і так далі. Так не можна.  Це не працює”, – наголосив депутат.

Поки Гузь розповідав з трибуни, що така практика доведе чинну владу до Ростова, у партійному чаті “слуг” дають вказівку своїм депутатам натискати червоні кнопки і валити законопроєкт.

А коли депутати запитають, а коли ж законопроєкт допрацюють, Корнієнко їм відповість:

“Це політична позиція фракції і керівництва у відповідь на блокування опозицією нашої поправки про можливість ЦВК проводити опитування”.

“Поправка абсолютно нормальна і виписана з усіма запобіжниками щодо фінансування, і без можливості ставити запитання щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях”, – додав Корнієнко.

Про нормальність цієї норми добре висловився Сергій Соболєв, який давно вже представляє Україну в ПАРЄ.

“Це норма, яка стосується можливості проведення у день виборів – хтось це називає опитуванням, хтось з’ясуванням громадської думки – а реально це фактично псевдореферендум, який дозволить маніпулювати громадською свідомістю”, – заявив депутат.

“І саме тому закони про вибори багатьох країн світу, в тому числі і закон про вибори, який існував в Україні усі останні роки в різних редакціях, забороняв проводити опитування. Причому це робилося не лише в день виборів, а в чіткі строки для того, щоб ці опитування не впливали на громадську думку”, – додав представник “Батьківщини”.

В результаті законопроєкт з потрібними для виборів поправками було провалено. Коли його знову внесуть у зал – неясно. Натомість вже ввечері народні депутати від “Слуги народу” внесли в Раду законопроєкт про те, щоб ЦВК могла проводити опитування у день виборів.

Автори пропонують, що “Комісія забезпечує організацію підготовки і проведення опитування громадської думки у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про проведення такого опитування. В такому рішенні про проведення опитування громадської думки визначається перелік питань, які виносяться на опитування, строки проведення такого опитування та територія проведення опитування”.

Також у тексті законопроєкту прописано, що до “переліку питань у опитуваннях громадської думки не можуть бути включені питання щодо тимчасово окупованих територій, зокрема, питання виборів на тимчасово окупованих територіях, економічна взаємодія з тимчасово окупованими територіями, порядок управління такими територіями, а також питання амністії та взаємодії з державою, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором або державою окупантом”.

Слід зауважити, що левова частка заперечень від опозиції, як і побоювань стосувалась саме організації виборів на окупованих територіях. Зеленський отримав би собі найбільше громадське схвалення його дій у обміні заручників чи мирних ініціативах у Мінську за рецептами Фокіна.

“Насправді президент хоче радитись з народом з певних питань”, – коротко пояснив один із авторів законопроєкту Олександр Качура.

Олександр Корнієнко на це запитання, відправлене SMS, взагалі не відповів.

Втім, люди, які не один рік працюють на виборах, допускають, що вказана ініціатива – це технологія влади, яка хоче покращити свої результати на виборах.

“Я думаю, хочуть закинути певні питання, що підвищать явку, приведуть молодь. Або формуючі питання запишуть”, – каже екснардеп Олександр Черненко.

В принципі, якщо ви стежите за соцопитуваннями, то ви могли бачити, як в них іноді скачуть показники партій. Цей ефект досягається не стільки підтасовками, як тими питаннями, які вам поставили спочатку і на який лад налаштували.

Деніел Канеман у своїй відомій книжці “Думай повільно, вирішуй швидко” описує приклад, коли студентів запитували, чи щасливі вони і чи ходять вони на побачення. Так ось, при першому варіанті з’ясувалося, що ходіння на побачення ніяк не впливає на відчуття щастя, і навіть ті, що ходять, часто не почувалися щасливими. Коли ж запитання про побачення поставили першим, відповідей про відчуття себе щасливим стало більше. Бо за цей час люди встигали поринути у приємні спогади і їхній настрій покращувався. Так само, якщо вам сказати одночасно слова “банан” і “блювота”, у вас виникнуть на певний час негативні відчуття. Навіть, якщо ви обожнюєте банани.

В принципі люди завжди дуже позитивно ставляться до того, що їхньою думкою цікавляться. Тож навіть якщо влада запитає в опитувальнику, чи варто в Україні перейти до вирощування бананів, багато людей позитивно сприймуть і це запитання, адже їхню думку цінують і вони, виходить, для влади важливі. А попередники ж так ніколи не робили. Тільки народний президент Зеленський.

“Це додатковий інструмент маніпуляцій перед виборами. Уявіть, ви отримаєте бюлетень і паралельно опитувальник: чи підтримуєте ви дії Зе щодо звільнення заручників, чи підтримуєте ви велике будівництво, ініційоване СН, чи вважаєте ви, що корупціонери старої влади мають бути покарані”, – каже Ірина Геращенко з “ЄС”.

Тобто нічого не відбулось, але вас налаштували на потрібний лад. І робити це може лише партія влади.

У більшості країн світу агітація у день виборів заборонена. Хоча у США вас можуть в день виборів агітувати і під дільницею. Але там це можуть робити всі учасники виборів. В Україні ж таке право може раптово отримати тільки партія влади.