Про це поінформували в прес-службі КСУ.

Подання розглядає Велика палата КСУ на пленарному засіданні у формі усного провадження.

“Сьогодні, 7 липня, Велика палата Конституційного суду України на пленарному засіданні у формі усного провадження розглядає справу щодо відповідності Конституції України (конституційності) закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” від 25 квітня 2019 року”, – йдеться в повідомленні.

Зазначене подання було спрямовано в КСУ в червні 2019 року. Його ініціатори – нардепи попереднього скликання Верховної Ради (більшість ініціаторів – депутати від фракції “Опозиційного блоку”).

У своєму поданні депутати наполягали, що закон про українську мову нібито порушує конституційне право громадян на використання рідної мови, створює атмосферу нетерпимості до мовного різноманіття в багатонаціональній Україні. На думку ініціаторів подання, закон нібито створює умови для дискримінації російськомовних громадян. Вони заявили, що була порушена процедура розгляду законопроєкту про мову, зокрема, зафіксовані факти неперсонального голосування депутатів.

Під час сьогоднішнього засідання представник президента в Конституційному суді Федір Веніславський заявив, що мовний закон не стосується російської або інших мов нацменшин (для визначення статусу цих мов може бути ухвалений окремий закон), повідомляє агентство “Інтерфакс-Україна”.

“Предметом правового регулювання цього закону не є статус інших мов… Верховній Раді слід прийняти окремий закон, який регулюватиме статус російської та інших мов нацменшин”, – сказав представник президента в КС.

Він також запевнив у незмінності позиції глави держави щодо української мови як єдиної державної.

Під час усного слухання справи суддя-доповідач Сергій Головатий оголосив висновки експертних установ щодо оскаржуваного питання. Так, Міністерство культури в своєму висновку зазначає, що російська мова не є такою, що зникає, і залишається фактично найчастіше вживаною мовою, що свідчить про відсутність ознак дискримінації. Уповноважений Верховної Ради у своєму висновку також наголошує на відсутності дискримінаційних ознак щодо російської або інших мов нацменшин, а також відсутності поняття привілеїв для російськомовного населення. У низці експертних висновків вищих навчальних закладів України також наголошується на відсутності дискримінаційних ознак стосовно російської мови, повідомляє “Інтерфакс-Україна”.

За словами Головатого, зміст висновку юридичного департаменту КС з даного питання буде викладено на закритій частині засідання.

  • Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” 16 травня минулого року був офіційно оприлюднений у парламентському виданні “Голос України”. Важливо відзначити, що в законі йдеться не про примусову українізацію, а про те, що саме українська мова є державною. Закон не поширюється на мову проведення релігійних обрядів і побутове спілкування. Українська мова є обов’язковою для чиновників, вищого керівництва країни, народних депутатів і так далі.
  • Наприкінці травня цього року голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив, що закон про мову необхідно змінювати, проте єдиної позиції у фракція “Слуги народу” щодо цього – немає. 1 червня біля стін Верховної Ради активісти зібралися на мітинг через такі заяви спікера ВР.
  • Українські письменники, дипломати, культурні діячі, журналісти та політики звернулися до народних депутатів з вимогою зняти з розгляду проєкти законів, якими вносяться зміни до законів про мову і освіту.