Про це заявив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у Facebook.
59% звернень стосувалися інтернет-представництва суб’єктів, що обслуговують споживачів (частина шоста статті 27, стаття 30), 20% — інтернет-представництва суб’єктів, що не обслуговують споживачів (частина шоста статті 27), 9% — безпосереднє обслуговування споживачів (стаття 30), 7% — діяльність посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування (статті 9, 12), 5% — інше.
Фото: Уповноважений із захисту державної мови
Варто зауважити, що переважна більшість цих повідомлень, а саме 79%, стосуються порушень частини шостої статті 27 Закону, яка набрала чинності 16 липня 2022 року, і яка регламентує застосування державної мови інтернет-представництвами.
Аналіз повідомлень показав:
- Чимала кількість звернень з різних куточків України вказує на високу обізнаність суспільства про нові норми Закону.
- Значна частина інтернет-ресурсів, на які скаржаться громадяни, в перші ж дні дії нових норм приводять свою діяльність у відповідність із Законом.
- Кожне друге звернення стосується вимоги щодо завантаження українськомовної версії за замовчуванням.
Повідомити про порушення закону можна на електронну скриньку: [email protected].
- Нагадаємо, що від 16 липня всі інтернет-ресурси повинні мати базову стартову сторінку українською мовою, яка для українських користувачів відкриватиметься за замовчуванням.
- Раніше вже повідомлялося про те, що з 16 липня в Україні набирають чинності окремі норми Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, які стосуються використання мови в мережі Інтернет та мови інтерфейсів комп’ютерних програм, встановлених на товарах.
- Телеведуча Маша Єфросиніна та співачка Оля Полякова розповіли про те, чому повністю не перейшли на українську мову та чому досі у своєму шоу “Дорослі дівчата”спілкуються російською.
- Нагадаємо, що Запорізький окружний адміністративний суд визнав протиправним та нечинним рішення про визнання російської мови регіональною.
