Про це пише телеканал CNN.
Виявляється, що серед безлічі офіцерів, які не мають іменних значків, було багато співробітників Міністерства внутрішньої безпеки, створеного після 11 вересня головним чином для боротьби з тероризмом. Більш конкретно, співробітники були з департаменту митного і прикордонного агентства, які мають “захищати кордони Америки” від небезпечних людей.
Президент США Дональд Трамп неодноразово називав протестуючих проти расизму в країні “терористами”. Крім того, Трамп обіцяв “перекинути” свої підрозділи воєнізованого типу з Портленда в інші міста, де керують демократи, пише CNN.
У листі, адресованому департаментам юстиції і національної безпеки, члени Конгресу Орегона Джеффрі Мерклі, Рон Віден, Сюзанна Бомамічі і Ерл Блюменауер накинулися з гнівом на Трампа після силового розгону в Портленді, порівнюючи дії офіцерів, які заштовхували протестуючих у позашляховики без розпізнавальних знаків, з тактикою, що використовується в авторитарних країнах.
Фото: Noah Berger/AP
“Ця тактика включає в себе залучення (до розгону) федеральних агентів без розпізнавальних знаків для того, щоб уникнути прозорості та підзвітності, затримання людей з вулиці без видимої причини і використання потенційно смертельних боєприпасів для нанесення шкоди мирним демонстрантам. Ці дії вийшли з-під контролю. Вони вони більш відображають тактику уряду на чолі з диктатором, а не уряду нашої конституційно-демократичної республіки”, – написали вони.
Наприклад, в Єгипті антиурядові протести заборонені, насильницькі зникнення не рідкість. Минулого року на нечисленних демонстраціях, які закликали до відставки президента Абдель Фаттах ель-Сісі, силовики затримали тисячі людей.
Правозахисна організація Amnesty International заявила, що понад 100 затриманих були молодше 17 років, десятки з яких були звинувачені в членстві в терористичних організаціях.
У Туреччині президент Реджеп Тайїп Ердоган відкрито називає антиурядових демонстрантів терористами. Багато хто сидить у в’язницях – журналісти, правозахисники, науковці.
У Гонконзі 23-річний продемократичний демонстрант став першим, проти якого буде направлено нове китайське законодавство про національну безпеку. Тонг Юн-кіта звинуватили в терористичній діяльності, бо він в’їхав мотоциклом у групу поліцейських.
Китай також “бореться з тероризмом” і поза протестами. Наприклад, китайська влада використовувала сепаратистський рух і спалахи насильства в автономному регіоні Сіньцзян, щоб виправдати затримання понад 1 мільйон осіб з груп мусульманських меншин в “трудових таборах”.
Що стосується Трампа, то його заклики призначити “Антифа” терористичною організацією показує, що у нього є апетит до нових антитерористичних законів, пише CNN.
Так, Трамп звинуватив “Антифа” – скорочення від антифашистського, рух без формального лідера або штаб-квартири – у актах насильства на тлі в основному мирних протестів. У США немає правового інструменту, що дозволяє призначати цілковито внутрішні угруповання терористичними організаціями, однак Трамп продовжує наполягати на тому, що “Антифа” має бути оголошена поза законом.
Хто такий терорист?
Закони про боротьбу з тероризмом були проблематичними у багатьох частинах світу, і проблеми часто виникають через те, що не існує узгодженого міжнародного визначення того, хто такий терорист.
У Туреччині вчені і правозахисники, яких вважають прихильниками вигнаного Фетхуллаха Ґюлена, потрапили до в’язниці за законами про тероризм. У Росії журналіст, який критикує відсутність громадянських свобод в країні, нещодавно був засуджений за виправдання тероризму.
Після терактів 11 вересня Рада Безпеки ООН прийняла резолюцію, що закликає держави-члени розробити і оновити закони для адекватної протидії тероризму.
За цим закликом вийшли антитерористичні закони, які в багатьох країнах піддавалися критиці за те, що вони, іноді навмисно, легалізували зловживання владою. У деяких випадках визначення настільки широкі, що замість того, щоб орієнтуватися виключно на ідеологічно налаштованих людей, які представляють серйозну загрозу безпеці, вони також дозволяють урядам переслідувати своїх опонентів.
Наприклад, Філіппіни прийняли антитерористичний закон, який глава ООН з прав людини Мішель Бачелет закликала президента Родріго Дутерте не підписувати, заявивши, що він стирає “важливі відмінності між критикою, злочинністю та тероризмом”.
Визначення “хто такий терорист” стали серйозною проблемою з 2001 року, сказав CNN Конор Джері, професор права в галузі прав людини в Лондонській школі економіки.
Хоча картина в США може бути не такою похмурою, як у Китаї, Туреччині та Єгипті, події в Портленді, а також недавні розгони протестувальників біля Білого дому – це лише останні ознаки того, що Трамп бере приклади вищезгаданих країн для натхнення. Конор Джері вважає, що такі дії Трампа повинні дати американцям привід для занепокоєння.
Передвиборна гра
Трамп в інтерв’ю Fox News заявив, що може відправити до 75 тис. федеральних агентів в інші міста США, називаючи це операцією “Легенда”.
Президент США стверджує, що ці міста – всі з мерами-демократами – були захоплені злочинцями, особливо в зв’язку з триваючими антірасистськими протестами. Він критикував місцевих лідерів і поліцію за нездатність зайняти жорстку позицію по відношенню до злочинності.
Але його критики кажуть, що операція “Легенда” – крок Трампа, який дозволить заявити про себе в якості президента, що забезпечує правопорядок в країні.
CNN зазначає, що нинішні антирасистські протести можуть трансформуватися в більш широкий антиурядовий рух, вважає Луїс Шіумеріні, доцент кафедри політології в Університеті Нотр-Дам в Індіані.
Шіумеріні виступив співавтором недавнього дослідження протестів в Туреччині, Бразилії та Україні, в якому розглядається, як агресія з боку сил безпеки може спровокувати “протести протидії”.
“У багатьох країнах є чітка закономірність. Протести можуть починатися з малого, вимагаючи чогось одного, але коли є спроба придушити їх за допомогою стрільби гумовими кулями або застосування сльозогінного газу, такі протести перетворюються в масові рухи”, – сказав Шіумеріні.
Є багато недавніх прикладів. В Ірані торішні демонстрації, що почалися через підвищення цін на паливо, і які влада вирішила придушити силою, в результаті перетворилися на багатомісячні антиурядові протести.
Мирні демонстрації проти законопроекту про екстрадицію, які почалися в 2019 році в Гонконгу, швидко перетворилися в більш агресивні протести після того, як поліція застосувала до протестуючих гумові кулі і сльозогінний газ.
