Про це повідомляє пресслужба ОП.

Угоду підписали в Києві за присутності президента України Володимира Зеленського та президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана.

Зона вільної торгівлі між державами відкриває низку можливостей. Туреччина значно розширює сектори, в яких українські компанії працюватимуть на постійній основі, водночас Україна заохочує функціонувати на своїй території турецькі підприємства.

Зокрема  згідно з документом, Туреччина встановлює нульове мито на 10 337 товарних позицій, що становить 95% загальної кількості українських експортних товарів. Водночас на 1348 товарних позицій діятимуть зменшені мита та тарифні квоти.

Завдяки нульовому миту на постачання Туреччиною зернових Україна отримає розширений доступ на турецький ринок переробленої аграрної продукції. Угодою передбачається повне скасування турецьких мит на промислову продукцію.

Також Туреччина відкриває ринок для металу з України, встановлюючи нульове мито на 510 з 840 металургійних товарів.

Водночас Україна зберігає дію мита на вживані автомобілі та секондхенд. Окрім цього, встановлює трьох та пʼятирічні перехідні періоди на транспортні засоби та продукцію легкої промисловості.

Згідно з підрахунками Мінекономіки, передбачається, що угода даватиме +2,2% до ВВП і +2,6% до доходів домогосподарств щороку.

За 5 років очікується зростання товарообігу між Україною та Туреччиною з $7,5 млрд до $10 млрд.

Наразі усі країни Чорноморського басейну — Грузія, Молдова, Болгарія, Румунія, Туреччина та Україна — поєднані угодами про вільну торгівлю зі спільними правилами.

Загалом 3 лютого під час візиту президента Туреччини між урядами країн укладено 8 угод. Зокрема, щодо співробітництва у сфері високих технологій, авіаційній та космічній галузях, що дозволяє розпочати в Україні будівництво заводу для виробництва військових безпілотників Bayraktar.

Довідка. Угода про вільну торгівлю (ЗВТ) – договір між двома або більше країнами, який укладають для зменшення або скасування ввізних мит та решти торговельних бар’єрів для продукції одне одного. У той час як спрощення умов і подальша інтенсифікація торгівлі між країнами-підписантами є головною метою ЗВТ, подібні угоди часто передбачають додаткові регулювання, “пов’язані з торгівлею”, або такі, що мають “сприяти” торгівлі, а саме регулювання у сферах інвестиційної діяльності, права інтелектуальної власності тощо.