Про це повідомило Washington Post.

Бойовики шукають чоловіків від 24 до 50 років. Вони можуть бути громадянином будь-якої країни, крім ЄС, НАТО і України і не хворими на гепатит. До набору залучають засуджених, але якщо стаття не передбачала покарання за тероризм, зґвалтування чи контрабанду наркотиків.

За участь у війні проти України пропонують $4000 щомісяця. Тренування тривають в таборі Молькіно Краснодарського краю. Проте офіційно найманство в Росії заборонено. Тому немає жодних гарантій, що бойовики отримають обіцяне від компанії, якої на папері не існує.

Видання навело приклад оголошення у соцмережі “Вконтакте”: “Хочеш провести незабутнє літо з новими друзями та отримати прибуток? Туристична компанія “Вагнер Груп” пропонує тури по Європі, Африці та Близькому Сходу”.

Раніше “вагнерівці” виконували “брудну роботу” Москви на українському сході, в Лівії, Сирії та частково Африці. Нині бойовики вийшли з тіні, хоча Кремль завжди офіційно заперечував будь-який звʼязок з ними.

Російські ЗМІ прославляють найманців як героїв кривавого вторгнення. Репортажі з ними з’являлися на найпопулярнішому державному каналі.

“Нове публічне визнання “Вагнера” багато в чому є результатом помилок і прорахунків найвищого політичного і військового керівництва Росії, яке помилково очікувало, що традиційні збройні сили країни швидко завоюють Україну”, – вважають журналісти.

На початку широкомасштабного вторгнення ПВК не помічали в боях. Після провалу спроби захопити Київ та повалити уряд — Москва звернулася до найманців “Вагнера”, які роками вели таємні бої на Донбасі й в Сирії. Цьому передували набагато вищі від очікуваних втрати особового складу.

Досі Кремль офіційно заперечує будь-які звʼязки “Вагнера” з урядом. Хоча деякі вважають, що їхні операції тісно координуються з міністерством оборони Росії.

Володимир Осєчкін, керівник правозахисної групи Gulagu.net, заявляв, що “вагнерівців” та інші ПВК фактично контролюють російські оборонні та розвідувальні служби. Зокрема фінансування надходить від олігархів, як “кухар Путіна” Євгенія Пригожина, які отримують вигідні державні контракти. Водночас “бонуси” від такого вони витрачають на фінансування найманців.

Бойовиків залучили після відступу окупантів від столиці та переорієнтації на східні регіони. Зазначалося, що серед них був генерал-майор у відставці Канамат Боташев, котрий був пілотом з найвищим званням. Через кілька днів після його смерті інтернет-спільноти, які мають зв’язок з ПВК, стали вихваляти його як частину “авіапідрозділу Вагнера”. На похованні окупанта було помічено вінок з підписом “Бійцю ПВК Вагнера”.

У червня бойовики брали участь в штурмі Лисичанська. Британська розвідка звітувала, що після боїв під Попасною і Лисичанськом велика кількість “вагнерівців” була ліквідована.