Про це повідомив адвокат, партнер юридичної компанії “Міллер” Олексій Носов у Facebook.

За його інформацією, суд не встановив жодних ризиків перешкоджання кримінальному провадженню. Слідчий суддя зазначив, що всі перераховані прокурором ризики нівелюються самостійним та добровільним рішенням Андрія Коболєва повернутись з-за кордону одразу після отримання відомостей про здійснення розслідування стосовно нього. Вказане у сукупності з його належною процесуальною поведінкою свідчить про намір сприяти слідству, а не ухилятись від нього.

Також встановлено, що Наглядова рада свідомо прийняла рішення про преміювання. Слідчий суддя встановив, що слідство триває з 2018 року, тобто вже 5 років. Станом на січень 2023 рік членів Наглядової ради, в тому числі її голову, не допитано.

Однак, у своєму листі від 2018 року на адресу прем’єр-міністра України вони повідомили, що рішення ухвалювали за рекомендацією Комітету з призначень та винагород на основі ретельного аналізу подібних судових перемог.

До того ж, члени Наглядової ради публічно опублікували додаткове відкрите звернення, в якому наголосили на повному усвідомленні прийнятого рішення, вказавши, що вони беруть на себе за нього повну відповідальність, і будь-якого тиску з боку Андрія Коболєва вони не зазнавали.

Читайте також:

Щоб підозра Коболєву стала обґрунтованою, НАБУ треба довести його змову з радником Байдена — що не так зі звинуваченнями у присвоєнні премії за перемогу над «Газпромом»

Також слідчий суддя визнав твердження прокурора маніпулятивними. Мовиться  про твердження, що більшість членів Наглядової ради є іноземцями, а тому не володіють знаннями українського законодавства. Ці твердження суддя також визнав такими, що суперечать ідеї корпоративного управління в акціонерних товариствах та дискредитують роль міжнародних експертів у складі наглядових та контролюючих органів.

Крім цього, обмеження, передбачені постановою КМУ №859, на дії голови правління НАК не поширювались. Тому що ця постанова регулює обмеження щодо порядку встановлення премій уповноваженими на це суб’єктами, а не процедуру ініціювання такої премії іншими особами. Оскільки встановлення розміру премій Голові правління належить до виключної компетенції Наглядової ради, порушення вимог постанови не було.

Суд зазначив, що встановлення розміру винагороди є виключною компетенцією Наглядової ради

“Вказані повноваження визначені п. 10 ч. 2 ст. 71 ЗУ “Про акціонерні товариства” та пп. 7 п. 69 Статуту Нафтогазу. Суд не встановив наявність у Андрія Коболєва повноважень, які б надавали йому можливість впливати на прийняття рішень щодо встановлення розміру його винагороди”, – зазначив адвокат.

А також додав, що суддя зауважив, що процес прийняття рішення про виплату премії голові правління НАК є багатоетапним та передбачає участь у ньому ряду незалежних суб’єктів. Дії Коболєва є початковим і невизначальним етапом такого процесу.

Отже, висновок слідчого судді за результатами розгляду та оцінки доводів сторін: підозра, пред’явлена Андрію Коболєву, є необґрунтованою.

“Прокуратура вже подала апеляційну скаргу на рішення Вищого антикорупційного суду України. Подала ще до отримання повного тексту рішення.Тому тепер вже Апеляційна палата ВАКС повинна оцінити як наші доводи, так і висновки слідчого судді, та прийняти остаточне рішення в питанні обрання запобіжного заходу”, – підсумував адвокат Олексій Носов.