Про це йдеться у статті німецької газети Welt am Sonntag.

Журналістам вдалось з’ясувати, що антиросійські санкції, які були запроваджені проти Кремля після анексії Криму, не стримали Німеччину від постачання до РФ так званих товарів подвійного призначення. Ці товари, зокрема, можна використовувати й у військових цілях.

Такі дані німецькі журналісти дізнались завдяки списку з Федерального міністерства економіки, який раніше був прихованим.

У списку зазначається, що у 2020 році міністерство економіки ФРН та підконтрольне йому Федеральне управління економіки та експортного контролю (BAFA) видало 673 дозволи на експорт товарів подвійного призначення в Росію. Загальна вартість експорту скала майже 366 мільйонів євро.

Товари подвійного призначення – це товари, які можна використовувати як задля цивільних, так і задля військових цілей. Це можуть бути автомобілі, якими можна перевозити озброєння, технології для авіабудування чи певні хімічні речовини.

Здивування викликає те, наскільки великим є обсяг постачання таких товарів до Росії, адже з 2014 року, згідно з регламентом ЄС, експорт подібних товарів до РФ піддавався жорстким обмеженням. Тому виникає питання: наскільки детально німецькі органи перевіряють такі постачання?

У 2020 році Росія зайняла 4 місце серед країн, до яких Німеччина експортує товари подвійного призначення. Водночас Україна, проти якої не застосовано ніяких обмежень, у той же рік отримала від ФРН товарів подвійного призначення на суму 17 мільйонів євро.

Про те, які саме товари Німеччина експортувала до Росії, точно невідомо. Але останніми роками ведуться розмови, що ФРН постачала РФ збіднений уран, який можна використовувати для виготовлення озброєння.

Востаннє уряд Німеччини захищав дозвіл на експорт товарів подвійного призначення до Росії у березні 2021 року, аргументуючи це тим, що перед відмовою Москві потрібно бути впевненими, що товари будуть використані саме для військових цілей.

Професор права Бернахард Вегенер з Університету Ерлангена-Нюрнберга вважає, що такі аргументи уряду ФРН навряд чи відповідають санкціям ЄС, адже тільки можливість того, що товари можуть бути використані для військового призначення, забороняє їх експорт в Росію.

Один із членів Бундестагу від “зелених” Штефан Венцель нещодавно закликав німецьку владу бути пильною та “на тлі напруженої ситуації з Росією проводити обмежену політику експортного контролю”.

“BAFA повинна дуже ретельно слідкувати за тим, що відбувається з товарами подвійного призначення та виключати будь-яке їх військове використання”, – зазначив Венцель.

Водночас представник “Вільної демократичної партії” Хаген Рейнхольд захищав експортні дозволи від Федерального міністерства економіки та BAFA зауваживши, що за останній час експорт товарів подвійного призначення до РФ зменшився.

Він додав, що “наскільки йому відомо”, товари, які Німеччина експортує до Росії, не призначені для військово використання та частково основані на старих контрактах.

Втім, зауважив Рейнхольд, враховуючи сьогоднішню ситуацію з Росією, заборона на експорт може стали більш жорсткою.

“Для цього ми сьогодні розглядаємо всі можливі варіанти”, – розповів німецький політик.

Серед німецького бізнесу також є ті, хто захищає експорт товарів подвійного призначення в Росію. Йдеться про товари, які РФ використовує у нафтовидобувній сфері, розповів один із представників асоціації, який не захтів називати своє ім’я.

Як вказано у списку федерального уряду за 2020 рік, Росії було надано 130 додаткових дозволів на експорт деяких незареєстрованих товарів подвійного призначення та на товари, які потрапляють під дію ембарго. На цих додаткових дозволах ФРН заробила ще 660 мільйонів євро.

Відомо, що через санкції з 2014 року Росія входить до списку країн, яким потрібні експортні сертифікати для отримання товарів подвійного призначення. В останні роки у Німеччині були заарештовані низка бізнесменів, які контрабандою ввозили у РФ автомобілі чи інше обладнання для російської програми виготовлення озброєння АВС.

Для цього вони передавали BAFA підроблені сертифікати кінцевого користувача. До прикладу, у 2021 році Вищий земельний суд Гамбургу виніс вирок для двох людей, які закупили фрезерні станки для російської збройної компанії. За їхніми протиправними діями, за версією суду, стояла “підконтрольна спецслужбам закупівельна структура з Москви”.