Про це йдеться у матеріалі The Wall Street Journal.

Деякі законодавці США, стурбовані витратами на війну та можливістю ескалації, наполягали на мирних переговорах. Законодавці-республіканці поставили під сумнів продовження фінансування, і нещодавнє опитування WSJ показало, що підтримка України серед виборців-республіканців падає.

Але уряди США та Європи наголошують, що Кремль посилює війну, а не створює можливості для справжніх переговорів.

У зв’язку з тим, що Україна повертає окуповану РФ територію, а її громадяни стикаються з відключеннями електроенергії та водопостачання, спричиненими нападами РФ на цивільні об’єкти, президент України Володимир Зеленський пояснив, що зараз не час відступати, і що з російським лідером Путіним неможливо укласти довготривалий мир.

Путін вкотре зазначив, що він відкритий до переговорів, щойно США скерують Київ до переговорів. Але враховуючи ескалацію війни російським президентом, проголошену ним анексію української території та мобілізацію додаткових військ на фронт, західні уряди не роблять спроб змусити Зеленського до мирних переговорів.

Офіційні особи зауважують, що існує потенціал для розбіжностей між західними урядами, наприклад, якщо українські сили й надалі кинуть виклик Путіну, прагнучи відвоювати Крим, який РФ анексувала в 2014 році. Проте лідери поки що відкладають ці запитання.

Президент Франції Емманюель Макрон нещодавно говорив про те, що Зеленському врешті-решт доведеться вести мирні переговори з Путіним, але наполягав на тому, що терміни та умови таких переговорів має вирішити Україна.

У Вашингтоні група законодавців-демократів закликала Білий дім розпочати мирні переговори з Кремлем щодо України, перш ніж відкликати свою заяву. З іншого боку, лідер меншості в Палаті представників Республіканської партії Кевін Маккарті 18 жовтня попередив, що для уряду Зеленського не буде “чистого чека”, якщо республіканці повернуть Палату представників на проміжних виборах цього тижня.

Водночас інші республіканці висловили більшу готовність продовжувати допомогу Україні.

Скептики нинішнього курсу не визначивши реалістичні шляхи до міцного миру, закликали західні уряди або скоротити підтримку України, або наполягати на швидкому припиненні вогню, що могло б дозволити Москві переозброїтися та відновити війну за кілька місяців.

Олів’є Шмітт, колишній французький посадовець, який зараз є професором у Центрі вивчення війни в Данії, зазначив, що поки і Україна, і РФ бачать вірогідний шлях до перемоги — Україна через її досягнення на полі бою, а РФ, сподіваючись, що західна громадськість обернеться проти війни — шансів на серйозні переговори мало.

У своїй промові в Москві минулого тижня Путін сказав, що у владі Вашингтона припинити війну: “їм потрібно лише дати сигнал Києву, щоб змінити ставлення і прагнути до мирних переговорів”, сказав він.

Але інтерес Зеленського до переговорів, які тривали кілька тижнів навесні, згас. Звертаючись до лідерів країн Великої семи під час розмови 11 жовтня, Зеленський наголосив, що не може бути діалогу з цим лідером РФ, якого він назвав “міжнародним злочинцем”.

Офіційні особи зауважують, що західні уряди змінили риторику лише для того, щоб переконати внутрішню аудиторію, що лідери зосереджені на меті справедливого миру. Дипломати також сподіваються, що така увага допоможе зберегти міжнародний дипломатичний тиск на РФ в ООН та інших місцях.

Проте фундаментальною метою залишається зберегти Україну достатньо сильною, щоб досягти подальших успіхів на полі бою та змусити Кремль до переговорів на її умовах.

Путін “не поділяє тезу про те, що він програє війну”, — сказав Франсуа Гейсбур, старший радник з питань Європи Міжнародного інституту стратегічних досліджень.

Це робить недосяжним те, що, за словами західних урядів, є основними будівельними блоками міцного миру. Лідери G-7 заявили 11 жовтня, що вони включають повагу до суверенітету та територіальної цілісності України, збереження її здатності захищати себе в майбутньому, забезпечення її реконструкції та пошук способу притягнення до відповідальності за російські воєнні злочини.

У той час як дипломати пояснюють, що між західними столицями ведеться приватний обмін думками щодо можливих умов миру, публічно майже всі лідери та високопосадовці уникають зауважень, які могли б загрожувати Україні.

Дипломати наголошують, що в європейських столицях також відчувають занепокоєння щодо всього, що виглядає як позаштатна дипломатія з РФ, після того, як Париж і Берлін спричинили розкол у Європі, висунувши можливі мирні домовленості перед повномасштабною війною та регулярно вступаючи в контакти з Кремлем у перші тижні.

Розбіжності можуть виникнути пізніше, кажуть посадовці.

Найгострішим питанням, зазначив Шмітт, буде питання про те, чи повинна Україна бойкотувати мирні переговори, доки не відвоює всю свою втрачену територію, включно з Кримом, або якщо переговори триватимуть, поки РФ продовжує окупувати частини України, наскільки сильно Києву слід докласти зусиль, щоб повернути всю свою територію.

Проте наразі навіть політики, які колись були головними прихильниками тісніших зв’язків з РФ, кажуть, що Захід має продовжувати курс. У великій зовнішньополітичній промові минулого тижня президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, який у 2015 році як міністр закордонних справ допоміг сформувати Мінські угоди, спрямовані на встановлення миру в Україні після анексії РФ Криму, заявив, що окупаційна війна Путіна в Україні зараз триває та не дає можливості для компромісу.

“Я знаю, що багато людей у ​​нашій країні прагнуть миру. Дехто вважає, що з нашого боку бракує серйозних зусиль”, – зауважив він. “Я можу вас запевнити, що нікому при здоровому глузді не бракує волі. Але правда полягає в тому, що перед обличчям зла доброї волі недостатньо”.