#Букви розповідають про ті події та їх наслідки.

У вівторок, 11 вересня 2001 року дев’ятнадцять терористів захопили чотири комерційних літаки з пасажирами на борту. Два літаки врізались у вежі-близнюки Всесвітнього торговельного центру, один – у будівлю Пентагону та ще один впав у полі біля міста Шенксвілл (штат Пенсильванія).

Внаслідок терактів загинуло 2 996 осіб, близько 25 тис. – були поранені. Відповідальність за скоєне взяла на себе на себе терористична організація «Аль-Каїда» на чолі з Усамою бен Ладеном.

Хронологія подій

Вранці 11 вересня 2001 року бойовики терористичної організації «Аль-Каїда» захопили чотири пасажирських літаки, що виконували комерційні рейси:

  • Boeing 767-223R, який виконував рейс №AAL11 авіакомпанії American Airlines з Міжнародного аеропорту Логан (м. Бостон, штат Массачусетс) до Міжнародного аеропорту Лос-Анджелеса (надалі – рейс 11);
  • Boeing 767-222, який виконував рейс №UAL175 авіакомпанії United Airlines з Міжнародного аеропорту Логан (м. Бостон, штат Массачусетс) до Міжнародного аеропорту Лос-Анджелеса (надалі – рейс 175);
  • Boeing 757-223, який виконував рейс №AAL77 авіакомпанії American Airlines з Вашингтонського міжнародного аеропорту ім. Даллеса до Міжнародного аеропорту Лос-Анджелеса (надалі – рейс 77);
  • Boeing 757-222, який виконував рейс №UAL93 авіакомпанії United Airlines з Міжнародного аеропорту Ньюарк Ліберті (м. Ньюарк, штат Нью-Джерсі, за 19 км від м. Нью-Йорк) до Міжнародного аеропорту Сан-Франциско (надалі – рейс 93).

О 08:46 за місцевим часом (15:46 по Києву, надалі буде зазначено місцевий час) рейс №11 врізався у північну вежу Всесвітнього торговельного центру (надалі – ВТЦ). На борту перебували 11 членів екіпажу, 76 пасажирів та 5 терористів.

О 09:03 рейс №175 врізався у південну вежу ВТЦ. На борту було 9 членів екіпажу, 51 пасажир та 5 терористів.

О 09:37 рейс №77 врізався у західне крило Пентагону. На борту перебували 6 членів екіпажу, 53 пасажири та 5 терористів.

О 10:03 рейс №93 розбився біля міста Шенксвілл (штат Пенсильванія). На борту було 7 членів екіпажу, 33 пасажири та 4 терористи.

Тактика терористів була однаковою – захоплення літака відбувалося через 15-45 хвилин після зльоту  групою з 5-ти бойовиків (лише рейс 93 захопили чотири бойовики через те, що ймовірному п’ятому терористові відмовили у в’їзді до США за місяць до теракту). Спершу вони вбивали пілотів (рейси 11, 175 та 93) або виганяли їх з кабіни (рейс 77), потім один з бойовиків брав на себе керування літаком, який розвертали в потрібну точку.

Рейси 11 та 175 були націлені на вежі-близнюки ВТЦ, рейс 77 – на будівлю Пентагона, а призначенням рейсу 93 мав стати Капітолій (будівля американського парламенту) або Білий дім (будівля адміністрації президента США).

В підсумку рейс 11 врізався у північну вежу ВТЦ на рівні 93-99 поверху, а всі, хто був на борту літака, загинули – загалом 92 особи. Власне у вежі та поруч з нею загинули 1600 осіб.

Відео: Anamnesia

Рейс 175 врізався у південну вежу ВТЦ на рівні 78-85 поверху. На борту літака також загинули всі – загалом 65 осіб. Власне у вежі та поруч з нею загинули 612 осіб.

Відео: Timeline, момент зіткнення на 3:43

Рейс 77 врізався у західне крило будівлі Пентагону. На борту літака також загинули всі – загалом  64 особи. Власне в будівлі та поруч з нею загинули 125 осіб.

Відео: Associated Press

А ось рейс 93 був єдиним, що не здійснив мету терористів. Пасажири швидко зрозуміли, що літак захопили терористи-смертники, коли дізнались про зіткнення літаків з ВТЦ та будівлею Пентагона та вирішили чинити спротив. Вони намагалися вдертися до кабіни пілотів, яку терористи зачинили, та взяти керування літаком власноруч.

Але вже за 6 хвилин бойовики вирішили скерувати літак на неконтрольоване падіння на землю. О 10:03 літак врізався у землю за три кілометри біля Шенксвілла, штат Пенсильванія. До Вашингтона, в якому розташовано будівлі Капітолію та Білого дому, залишалося 20 хвилин льоту.

Відео: CNN

Вислів пасажира рейсу 93 Тодда Бімера «Хлопці, ви готові? Окей. Поїхали», яку записав мовний самописець, стала національним лозунгом у боротьбі з тероризмом на довгі роки.

Реакція

Під час терактів  президент США Джордж Буш-молодший перебував з робочим візитом в одній зі шкіл Флориди, звідки й зробив перше звернення.

«Сьогодні у нас сталася національна трагедія. Два літаки врізалися у Всесвітній торговий центр в результаті очевидного терористичного нападу на нашу країну. Я поговорив з віцепрезидентом, губернатором Нью-Йорка, директором ФБР і розпорядився, щоб усі ресурси федерального уряду пішли на допомогу жертвам і їх сім’ям, а також на проведення повномасштабного розслідування, щоб відстежити та знайти тих людей, що вчинили цей акт,– зазначив американський президент.

Ввечері 11 вересня президент США Джордж Буш-молодший звернувся до нації зі свого кабінету:

«Сьогодні наші співгромадяни, наш спосіб життя, сама наша свобода зазнали нападу серії умисних та смертоносних терористичних актів. Жертви були в літаках або у своїх офісах; секретарі, бізнесмени та жінки, військові та федеральні робітники; мами та тата, друзі та сусіди. Тисячі життів несподівано обірвалися ганебними актами терору.

Це день, коли всі американці з усіх верств суспільства об’єднуються в нашому рішучому прагненні справедливості й миру. Америка раніше перемагала ворогів, і ми зробимо це цього разу. Ніхто з нас ніколи не забуде цей день. Проте, ми йдемо вперед, щоб захистити свободу і все, що добре та справедливе в нашому світі»,– заявив Буш.

Відео: US National Archives

20 вересня Буш у зверненні до Конгресу та американського народу, офіційно оголосив війну тероризму, заявивши: «Наша війна з тероризмом починається з «Аль-Каїди», але цим не скінчиться. Вона не завершиться, поки кожна терористична група у світі не буде знайдена, зупинена та переможена».

Тим часом бен Ладен переховувався на території Афганістану. 21 вересня Джорж Буш-молодший виголосив ультиматум терористичній організації «Талібан», яка тоді керувала цією країною. Він наголосив, що таліби мають видати бен Ладена та решту членів «Аль-Каїди». У відповідь таліби попросили доказів його участі в організації терактів 11 вересня.

7 жовтня США офіційно проголосили про початок військової операції «Нескорена свобода» і спільно зі Сполученим Королівством почали завдавати ударів з повітря. 19 жовтня розпочалася наземна операція з висадкою десанту на території Афганістану.

9 листопада війська союзників активізувалися та почали наступальну операцію. За 4 дні американські військові без бою зайняли Кабул – столицю Афганістану.

12-17 грудня війська союзників захопили печерний комплекс Тора-Бора в Білих горах, де переховувався бен Ладен з «Аль-Каїдою», а також залишки «Талібану». Напередодні боїв бен Ладену вдалося залишити комплекс та тікати до міста Абботабад, що в Пакістані, де він побудував резиденцію.

2 травня 2011 року бен Ладен був вбитий на території своєї резиденції в Абботабаді.

Після афганської кампанії, в лютому 2003 року Держсекретар США Колін Пауелл заявив на засіданні Ради Безпеки ООН про зв’язок режиму Саддама Хусейна в Іраку з «Аль-Каїдою». Також були заяви ЦРУ щодо наявності хімічної зброї в іракській армії.

Вже 17 березня того ж року президент США Джордж Буш-молодший звернувся до нації та виголосив  ультиматум Садаму Хусейну, щоб тойспільно  з синами Удаєм та Кусаєм протягом 48 годин залишили територію Іраку.

Ця вимога не була виконана, тож  20 березня США спільно з силами антиіракської коаліції почали військову операцію «Шок і трепіт» (Потім вона була перейменована на «Свободу Іраку»).

17 квітня під Багдадом (столиця Іраку) капітулювали останні підрозділи іракської армії, а вже 1 травня 2003 року Джордж Буш-молодший оголосив про закінчення активних бойових дій.

Саддама Хусейна заарештували американські військові 13 грудня 2003 року.

30 червня 2004 року його спільно з рештою колишніх високопосадовців Іраку  передали новому іракському уряду, який розпочав слідчі дії у складі спеціального кримінального трибуналу.

5 листопада 2006 року трибунал оголосив вирок Хусейну у вигляді страти. 26 грудня апеляційний суд залишив вирок у силі, а 29 грудня видав постанову про страту.

30 грудня Саддама Хусейна стратили іракські військові.

Відео: infolivetvenglish

Наслідки

Згідно з даними видання The New York Times, прямі витрати, пов’язані з ліквідацією наслідків терактів 11 вересня 2001 року та відновленням інфраструктури, становили $55 млрд. Вони охопили витрати на знесення знищених будівель та будівництво нових, відновлення міських мереж, станцій метро, а також допомогу постраждалим та родинам загиблих.

Друга стаття витрат – це економічні наслідки, які становлять $123 млрд. З них $100 млрд –  покриття збитків авіакомпаній та їх підтримка, $22 млрд – недоотриманий прибуток Всесвітнього торговельного центру (до відновлення першої черги ВТЦ в 2014 році) та ще 1 млрд – компенсація збитків внаслідок скасування розважальних заходів на території США.

Найбільша стаття витрат – це ведення військових кампаній з боротьби з терористами з 2001 по 2011 роки. Вона становила $2,6 трлн. Ця сума також охопила всі супутні витрати – лікування військових, реабілітацію ветеранів, гуманітарну допомогу мешканцям Афганістану та Іраку.

Ще $589 млрд витратили на внутрішню безпеку та розвідку.

Загалом, витрати на ліквідацію наслідків терактів 11 вересня 2001 року становили $3,3 трлн. При цьому, терористи «Аль-Каїди» витратили на підготовку терактів лише  $500 тис.

Тобто, за кожен долар, витрачений терористами, США сплатили  $7 млн.

Політичні наслідки терактів та подальша боротьба з міжнародним тероризмом були ще відчутнішими.

По-перше, воєнні дії на Близькому Сході призвели до дестабілізації регіону. Залишки терористів «Аль-Каїди» спільно з іракськими радикальними організаціями у 2006 році сформували ІДІЛ. У 2014-16 роках вони контролювали деякі території Іраку, Сирії, Афганістану та інших держав у регіоні. У 2019 році пішли в підпілля, але наслідки їх діяльності ще довго будуть відчутними.

По-друге, теракти змусили суттєво переглянути авіаційну безпеку та міграційну політику. Більшість сучасних правил авіаційних перевезень є наслідками терактів та були сформовані після них.

Національний меморіал 11 вересня був відкритий на десяту річницю терактів – 11 вересня 2011 року, а музей – 24 травня 2014 року.

Комплекс являє собою  два басейни та музей під ними. Вартість будівництва становила понад $1 млрд.

За словами архітектора Майкла Арада, басейни являють собою «відсутність, що стає видимою». Хоча вода стікає в порожнечі, їх ніколи не можна заповнити. Звук каскадної води робить басейни місцем спокою та споглядання подалі  від галасливого міста.

На бронзових парапетах, що облямовують меморіальні басейни, написані імена 2 983 осіб, вбитих під час терактів 2001 та 1993 років. Імена ще понад 1000 осіб до цього дня не вдалося ідентифікувати.

Фото: Михайло Гнатов

Теракти 11 вересня досі залишаються найкривавішими в історії людства за кількістю жертв та постраждалих.