Одеський припортовий – одне із найбільших підприємств з переробки природного газу в аміак і карбамід, які є основними мінеральними добривами. Вже понад 10 років його ніяк не можуть приватизувати через бажання заробляти на схемах. Зараз завод потрапив у поле активності нової влади.

У четвер зранку НАБУ повідомило про те, що вони затримали трьох осіб, які хотіли дати 5 мільйонів доларів хабара керівнику Фонду держмайна за те, щоб він призначив потрібного їм керівника Одеського припортового заводу.

Перемовини з керівником Фонду Дмитром Сенниченком підприємці почали ще в листопаді і домовились передати завдаток у розмірі 50 тисяч доларів. З якими їх і взяли 29 січня співробітники НАБУ.

Хто саме давав хабар, у НАБУ не повідомили, але в записах розмов звучать назви компаній “Ніра”, ВЕК і ОСПП. Саме їхні інтереси мав “просувати” новий директор, щоб завод почав брати у них газ за давальницькою схемою.

Якщо “Ніра” та ОСПП у новинах досі не фігурували, то ВЕК – “Всеукраїнська Енерго Компанія” вже добре відома. Зокрема і на заводі.

У грудні 2017-го вона виграла конкурс на постачання газу за давальницькою схемою.

До цього весь 2017 газ постачала “ЕРУ Трейдінг”, а продавала “Агро Газ Трейдінг”.

“ЕРУ Трейдінг” була створена у 2015 році нинішнім керівником газового бізнесу “Нафтогазу” Андрієм Фаворовим, Дейлом Пері та Ярославом Мудрим. Коріння “Агро Газ Трейдінг” натомість веде до колишнього керівника Фонду держмайна Ігоря Білоуса та ексголови АП Бориса Ложкіна.

ВЕК вдалося зайти на завод ненадовго. Вже 2 лютого 2018 року НКРЕКП звернулося до АТ “Укртрансгаз” через порушення ВЕК ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу. Оскільки ВЕК на той момент не забезпечила припортовий завод достатнім обсягом природного газу.

Почалися суди ОПЗ з давальцями. Завод став, а потім на нього знову повернувся “ЕРУ Трейдінг”.

А для ВЕК настали сумні часи, бо ГПУ на них завела провадження про незаконне заволодіння майном “Укртрансгазу” на понад 500 мільйонів гривень.

Судячи з усього, після зміни влади ВЕК – власником якого є Вадим Колесніков, син віце-президента Українського союзу підприємців і промисловців – вирішив повернутися на підприємство.

Але конкуренти виявились спритнішими. Вадима Колеснікова і двох його спільників затримало НАБУ. Саме Колесніков зафіксований під час останніх кадрів розмови на відео НАБУ. Його затримали в приміщенні. Ще двох його друзів взяли на вулиці біля ресторану.

Затримання представників ВЕК. Фото НАБУ

Щоправда, не виключено, що цією історією про непідкупність Фонду держмайна прикрили іншу історію – з дивним призначенням в. о. директора.

“Я не виключаю, що це була якась внутрішня історія у Фонді, коли одні протягували одних за 5 мільйонів, а інші таки призначили інших”, – зазначив співрозмовник видання, фахівець у газовій сфері.

Перший заступник директора Микола Щуріков кількома днями раніше назвав призначення на завод нового в. о. директора Миколу Синицю, власника ресторанної мережі “Два гуся”, продовженням боротьби за потоки вже при новій владі.

Щуріков, щоправда, не уточнив, між ким і ким може іти поділ. Та йому це й не з руки робити.

Попереднє місце роботи Синиці у 2016-2019 рр. – Українське державне аерогеодезичне підприємство. Цю галузь контролював за прем’єра Гройсмана Максим Мартинюк. З іншого боку, Синиця балотувався до Верховної Ради від “Свободи” по 91 округу і був помічником депутата-свободівця з цього округу в каденції 20212-2014 років.

Але джерела, близькі до Банкової, кажуть, що Синицю лобіювали люди, пов’язані із компанією “Паріматч”. Якщо це правда, і зважаючи на те, як ця компанія формує під себе законодавче поле грального бізнесу, то це більш ніж тривожний дзвінок.

“Букви” звернулися до Синиці, щоб отримати коментар щодо його призначення, але почувши запитання, в. о. директора передав слухавку жінці, яка збрехала, що автору здалося, що спершу слухавку взяв чоловік.

Якщо ОПЗ не буде приватизовано, то вочевидь і нова влада буде гратися в гру, коли буде заходити близький до неї постачальник газу, який і забиратиме продукцію на виході.

Тим часом ціна заводу за останні 5 років впала в 10 разів.

Щоб його продати, треба реструктуризувати борги. А цього поки ніхто не робив.

“Шанси, що підприємство куплять із задоволенням, є. Питання, як оформлені ці борги. Якщо це вичерпні зобов’язання, які зрозумілі й здійсненні, – це можливо. Якщо ж людина купує кота в мішку і не розуміє, які штрафні санкції будуть, які суди ще будуть і скільки проблем її чекає з цим багажем заводу, тоді, напевно, інвестор не знайдеться. Для того, щоб завод було продано, потрібно розуміти не тільки, скільки боргів, а як їх буде погашено. Наприклад, сьогодні портфель боргів – 10 мільярдів гривень. Але якщо у вас є графік погашення та угоди з кредиторами за схемою погашення (на 10,20, 50 років), то вже зрозуміло, варто в це влазити чи ні”, – каже Щуріков.

Він також припускає, що завод може купити компанія, яка матиме певні кулуарні домовленості з владою і з нею ж узгодить графік виплати боргів.

Що саме так і відбудеться, свідчить той факт, що в середу, 29 січня, Одеський припортовий завод відвідали керівник Офісу президента Андрій Богдан, заступник голови Фонду держмайна Сергій Ігнатовський та представники нафтової компанії Азербайджану SOCAR.

Делегація SOCAR на ОПЗ. Фото з Facebook Миколи Щурікова

SOCAR – азербайджанська державна нафтова компанія. Один із постачальників нафти для Кременчуцького нафтопереробного заводу.

Заступник генпрокурора Гюндуз Мамедов – брат директора українського SOCAR.

Також можна конспірологічно і заради жарту згадати, що саме на заправці SOCAR їли шаурму президент, Богдан і Тимошенко.

Фото пресслужби президента

Втім, є речі серйозніші. З минулого року SOCAR претендує на видобуток газу на шельфі Чорного моря. Настільки серйозно, що готова була купувати нову бурову установку. Хоча конкурс на шельфі “Дельфін” було зірвано.

Якщо в новому переможе азербайджанська компанія, то вона спокійно зможе забезпечити ОПЗ газом.

У четвер увечері з керівництвом SOCAR зустрівся президент Володимир Зеленський. Тож якщо завод продадуть, то президенту буде чим звітувати – він зробить те, що попередники не могли зробити 20 років.

Андрій Богдан з таким успішним кейсом навряд чи піде у відставку, куди його відправляють телеграми і блоги його опонентів. Бо він зробить річ позитивну, на відміну від Андрія Єрмака, якому пророкують крісло Богдана і який весь занурений у токсичні перемовини з Кремлем.

Але якщо SOCAR отримає завод і шельф, голова ОП, а, може, й сам президент, отримають на свою голову розгніваного Ігоря Валерійовича Коломойського, який претендував і на ОПЗ, і на шельф.