Сімейство Фокіних вдерлось на сторінки українських ЗМІ “без оголошення війни”, як у тому виступі В’ячеслава Молотова майже 80-річної давнини, і одразу розпочало бліцкриг – інтерв’ю Вітольда Павловича з настільки близькими до явного сепаратизму заявами, що навіть “слуги” вимушені були підтримати ідею заслухати його на комітеті. А ще через кілька днів його онука, Марія Ігорівна, взяла в облогу всю медіасферу, заявивши у програмі “Світське життя”, що розбиратися з тим, на чию користь Вітольд Павлович домовляється в ТКГ, доводиться завдяки їй, оскільки це вона познайомила діда з головою Офісу президента “Андрюшею” Єрмаком. І якщо 30 років тому ви не дуже цікавились політикою, а з 2003 року – нетрями українського шоу-бізнесу, то час познайомитись із сімейством Фокіних ближче.
Почнемо з головного ньюзмейкера і “патріарха” сімейства – Вітольда Фокіна. Йому 87 років, з березня 1991 по жовтень 1992-го був прем’єр-міністром України, до того очолював Держплан УРСР та встиг побути головою Державного комітету УРСР з економіки. Зараз же Вітольд Павлович, крім того, що засідає у ТКГ і робить заяви, від яких відхрещується навіть Леонід Кравчук, засідає у “Раді старійшин” та разом із сином Ігорем керує Міжнародним фондом гуманітарних та економічних зв’язків з РФ. Непоганий бекграунд у людини, яка, в теорії, повинна відстоювати позиції України у війні з Російською Федерацією, чи не так?
Склад засновників та бенефіціарів цього Фонду цілком відповідає його назві – особливо тій частині, де про економічні зв’язки. Всього засновників троє – ТОВ “Українська комерційна компанія”, ЗАТ “Український фінансово-інвестиційний союз” та ТОВ “Київпромбудкомплект”.
І якщо про останнє жодної інформації в державних реєстрах немає, окрім номера ЄДРПОУ – 01473427, то щодо двох інших організацій все цікавіше, оскільки їхні корені ведуть прямісінько в Росію.
Наприклад, три з чотирьох засновників ТОВ “Українська комерційна компанія” – росіяни, розмір їхніх часток у компанії становить 75%.
Із ЗАТ “Український фінансово-інвестиційний союз” ситуація схожа – частки у цьому акціонерному товаристві розподілені порівну між Шевченком Ігорем Анатолійовичем і ТОВ “Роял бізнес сістем – ЛТД”.
А уже в останнього мажоритарний власник та керівник – громадянка РФ.
І якщо ви раптом сумнівались, Міжнародний фонд гуманітарних та економічних зв’язків України з Російською Федерацією – це не якийсь там мертвий запис у реєстрі юридичних осіб та громадських формувань, а цілком діюча організація. Яка, наприклад, дуже не любить сплачувати орендну плату за користування власним офісом, про що свідчать ряд записів у Єдиному державному реєстрі судових рішень та близько 30 виконавчих проваджень, за якими Фонд є боржником. Це все при тому, що вартість оренди приміщення площею 42 квадратних метри на вулиці Панаса Мирного, 19, у Києві є вкрай лояльною для Фонду. Наприклад, у серпні 2014 року вона становила всього 1875 гривень 70 копійок, за тодішнім курсом це всього 142 долари США. Непогано за приміщення у самісінькому центрі Києва, неподалік від станцій метро “Кловська” та “Печерська”. Однак і таку суму керівництву Фонду, напевно, було шкода віддавати просто так, і орендодавцям – Національному технічному університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” та Фонду державного майна України довелось неодноразово судитись за належні їм кошти. Так, у 2016 році з Фонду було стягнуто 14 433 гривні заборгованості за орендною платою та 14 864 гривні неустойки за відмову повернути приміщення орендодавцю, у 2017 році – 86 491 гривню боргу за оренду приміщення та знову неустойку – 14 071 гривню, а у 2018 році – ще 56 266 гривень – знову борг за оренду приміщення. Дійшло до того, що таку поважну та важливу організацію, як Міжнародний фонд гуманітарних та економічних зв’язків України з Російською Федерацією, навіть виселяли з приміщення!
Можливо, саме через те, що суди вперто відмовлялись визнавати факт настання комунізму та відсутність потреби платити за чуже майно, яким користуєшся, в родині Фокіних і вирішили зайнятись більш капіталістичними заняттями – зокрема, аграрним бізнесом, наданням нерухомого майна в оренду та спортом – про що свідчить їхній статус акціонерів та бенефіціарних власників ПАТ “Наука-Спорт”.
Вони ж відкрили спорткомплекс з однойменною назвою, площею майже 4 тисячі квадратних метрів на орендованій земельній ділянці загальною площею понад 6 гектарів, розташованій за адресою: бульвар Вернадського, 32, у Києві.
Сайт спорткомплексу, окрім того, що ведеться виключно російською, безумовно порадує людей, які відчувають тугу за періодом між 70-ми та 90-ми роками XX століття.
Свою ж власну тугу за тим періодом Вітольд Павлович вгамовує, беручи участь в громадській організації зі скромною назвою “Рада старійшин”. Керівником її є старий-новий шеф Вітольда Павловича – Леонід Макарович Кравчук, а засновниками – уся “стара гвардія” радянсько-українського політикуму: вже згадані Леонід Кравчук та Вітольд Фокін, Євген Марчук (член КДБ УРСР, міністр з питань оборони, нацбезпеки і надзвичайних ситуацій УРСР та перший голова СБУ), Валерій Пустовойтенко (експрем’єр-міністр та колишній нардеп), Сергій Комісаренко (академік НАН України, перший посол України у Великій Британії, у 2004 р. – кандидат у президенти).
Перефразовуючи радянську пісню – молодим всюди у нас дорога, зокрема і в бізнес, от і внучка Вітольда Павловича та дочка Ігоря Вітольдовича Марія Ігорівна Фокіна теж приєдналась до сімейного тренду розвороту від побудови комунізму до участі в капіталізмі. Марія Ігорівна Фокіна є співзасновником ТОВ “Реаліті Фільм” з часткою 5%. Іншими співзасновниками вказані продюсер Дмитро Клімашенко та режисер-постановник Алан Бадоєв.
Здавалося б, ну ТОВ як ТОВ, але за сімейною традицією Фокіних – з ноткою сепаратизму та дрібкою колабораціонізму – ТОВ “Реаліті Фільм”, яким, до слова, керує батько Алана Бадоєва Казбек, досі зареєстроване у тимчасово окупованій Горлівці.
Судячи із соцмереж Марії Ігорівни, демонстрація кіно і кліпів приносить непогані доходи, навіть для власника 5%-вої частки, оскільки навіть попри те, що за свою 17-річну творчу кар’єру Марія Ігорівна Фокіна змогла випустити всього один альбом та 8 кліпів, останній з яких – трирічної давнини, живе вона у Сан-Франциско, на території “ідеологічного ворога” всіх тих постулатів, навколо яких її дідусь побудував свою партійну та політичну кар’єру. Однак прописка пропискою, а родинні цінності понад усе, і у своєму інстаграмі Марія Ігорівна періодично вчиняє диверсії проти “буржуїв”.
Що ж, сподіваюся, знайомство з сімейством Фокіних було для вас пізнавальним і жодних сумнівів щодо того, що переговори від імені України з Росією веде високоморальна та патріотична людина, яка поставить інтереси держави понад будь-які інші, – у вас не залишилось. Чи ні?
