Наприкінці травня президент Володимир Зеленський вирішив дати пресконференцію до річниці своєї інавгурації. Під час спілкування із журналістами голові держави, зокрема, довелося відповідати на кілька незручних запитань. Зокрема і щодо власної відповідальності за справу Павла Шеремета – про це питав журналіст Данило Мокрик з Bihus.info. Адже 12 грудня 2019-го Зеленський відвідав брифінг, на якому керівництво МВС заявляло, що знайшло «убивць». Щоправда згодом почали виникати обґрунтовані сумніви у причетності названих людей до вбивства Шеремета. В результаті може виявитися, що через помилку слідства невинні люди щонайменше півроку сидять за ґратами.
Президент заявив, що відповідальність за цю справу несуть люди, які займаються розслідуванням. Однак додав, що у разі доведення помилки слідчих він готовий «зробити кадрові висновки». Якою буде відповідальність президента – Зеленський не уточнив. Загалом же під час пресконференції голова держави заявив – за справу Шеремета відповідає міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
Наступного дня після пресконференції стало відомо, що троє фігурантів справи про вбивство журналіста – Дугарь, Кузьменко та Антоненко – отримали оновлені повідомлення про підозру. 22 травня стало відомо, що слідство завершилося. Щоправда, суспільство дізналося це не від правоохоронних органів, а від адвокатів офіційних підозрюваних. У яких, до слова, спливали строки запобіжних заходів. Тож 25 травня їх продовжили: Атоненко і Кузьменко лишаються ще на 2 місяці під арештом, а Дугарь мала внести заставу у 168 тис грн (небайдужі зібрали їй гроші наступного дня впродовж трьох годин – ред.).
Нова версія подій
Чи не найбільш помітною відмінністю між новими й старими підозрами є зникнення тези про «захоплення ультранаціоналістичними ідеями» та «культивування величі арійської раси». За оновленою версією подій від слідства, тепер існує група невстановлених замовників, у яких були певні «особисті мотиви». Ці аноніми нібито використали Антоненка, Кузьменко й Дугарь для виконання злочину. Павла Шеремета ж убили нібито для того, аби створити «резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту» (яких так і не відбулося – ред.). Цей же мотив, тобто підбурювання до масових протестів, приписують і трьом «виконавцям».
Також частково врахували алібі Юлії Кузьменко: якщо раніше правоохоронці переконували, що зранку 20 липня 2016-го вона перебувала неподалік місця злочину, то тепер ця згадка зникла. Тепер Кузьменко фігурує лише у «закладанні вибухівки». Хоча під час попередніх судових засідань прокуратура посилалася на експертизу такого собі Юрія Ірхіна, в якій він переконував: жінка яка закладала вночі вибухівку під авто Шеремета, жінка яка зранку була неподалік місця злочину й нібито могла підривати автомобіль журналіста і Юлія Кузьменко – одна й та ж людина. Хоча ще тоді захист фігурантки розслідування наголошував: у неї є алібі, яке можуть довести члени сім’ї. Так, жінка 19 липня їздила в аеропорт зустрічати сина, а все 20 липня вона проводила із сім’єю. Раніше слідчі й прокуратура не зважали на ці докази. Тепер же ситуація дещо змінилася.
Детальніше про алібі у матеріалі Убивство Шеремета: що відбувається у справі через місяць. Гучні обіцянки і нестиковки
Також додалися підозри в нових злочинах. Наприклад, знищення майна та зберігання вибухівки. Щоправда, тут теж виникає кілька запитань. Скажімо, за офіційною версією слідства, «мінуванням» автомобіля займалися Антоненко та Кузьменко. Дугарь лише проводила «розвідку» камер спостереження.
«По ст. 28 Кримінального кодексу всі троє проходять як «організована група». Однак є ще ст. 30, яка говорить про відповідальність учасників такої групи. Якщо простою мовою: організатор злочину несе відповідальність за всі можливі злочини групи, пересічні виконавці відповідають лише за ті злочини, які вони вчиняли. Тож навіть якщо за версією слідчих Антоненко й Кузьменко носили вибухівку, а Дугарь про це знала – вона не є співучасницею у зберіганні вибухівки. Хіба що вона під час «розвідки» теж носила із собою 478,4 гр вибухової речовини заради «конспірації», – зауважує в коментарі «Буквам» голова юридичної компанії «СЕНС Консалтинг» Леонід Маслов, адвокати якої займаються захистом Антоненка.
Маслов також додає, що у новому викладі подій від слідства присутні сліди попередньої справи. Наприклад, раніше Антоненку інкримінували виготовлення вибухівки. А як доказ цього наводили вилучений макет міни МОН-50 (який прокуратура під час судових засідань називала «міною» – ред.). Наразі ж такі звинувачення зі справи нібито зникли, втім згадки про МОН-50, як переконують адвокати Антоненка, залишаються.
Ще одна важлива річ, на яку варто звернути увагу – подружжя Грищенків. Останніх підозрювали у спробі вбивства бізнесмена Михайла Чекурака у м. Косів (якого місцеві ЗМІ звинувачували в організації злочинної групи та вимаганні), під машину якого начебто заклали вибуховий пристрій, подібний до вибухівки під авто Шеремета. За ранньою версією слідчих саме Грищенки нібито допомагали Антоненку із вибухівкою. Минуло півроку і в уже оновленій хронології подій, яку прокуратура представляла в суді, про це подружжя не згадується.
Труднощі вимірювання зросту
Так само у новій версії подій немає відповідей на частину тез захисту, які ставлять результати слідства під сумнів. Йдеться, зокрема, про експертизи зросту, які мають бути у матеріалах справи.
Варто нагадати, що від самого початку і адвокати офіційних підозрюваних, і журналісти заявляли: у матеріалах справи є низка експертиз, які біль-менш точно встановлюють зріст злочинців, яких у липні 2016 року зафіксували камери спостереження. Зокрема, зріст чоловіка у кепці та черевиках, який закладав вибухівку, коливається від 170 до 173 см. При цьому точний зріст Антоненка без взуття й головного убору – 180 см, у взутті – 184 см. Тобто у даному випадку йдеться про 10 см похибки.
Слідство досі нічого не відповіло на цю тезу. Хіба що на початку січня 2020-го спробувало провести сумнівний слідчий експеримент з Антоненком і Кузьменко: обох привезли на вул. Івана Франка і намагалися змусити їх пройтися тим же шляхом, яким ішли убивці Шеремета. Можна припустити, що таким чином слідство могло спробувати порівняти ходу офіційних обвинувачених та злочинців з відеозаписів. Адже у матеріалах справи є подібні дослідження: іноземний експерт Іван Бірч порівнював відеозаписи 2016 року (на яких зафіксовані виконавці злочину) із відеозаписами, на яких зафіксовані Кузьменко, Антоненко й Дугарь (зроблені 2019 року). І дав не зовсім однозначні відповіді. Щоправда, 2 січня Антоненко так і не взяв участі в експерименті: його адвоката, який на той момент перебував у Харкові, повідомили про слідчі дії за годину до їх початку, другий захисник, який на той момент був у Києві, жодних повідомлень про слідчі дії не отримував.
«Ми були згодні на такий експеримент за кількох умов. По-перше, підзахисних ніхто не водить на ланцюгу. Ніхто тікати не збирається. Друге – після слідчих дій ми отримуємо копію відеозапису. Аби всі були у рівних умовах. На тому слідчому експерименті, 2 січня, була лише Кузьменко. Експерт Іван Бірч у своїй експертизі зауважує, що хода людини може змінитися через те, що вона несе предмет. Є таке застереження. Також ідеться про те, що хода людини може змінюватися через те, що вона йде поруч із кимось. У даному випадку Кузьменко була прикута до поліцейського. Питання – як це могло повпливати на її ходу?» – зазначає Маслов. Він же додає, що загалом захисники ставлять результати такого експерименту під сумнів, оскільки його результати завжди можна трактувати на користь обвинувачення. Мовляв, якщо результати порівняння ходи співпадатимуть – то це підтверджує правоту слідства. Якщо ж ні – то слідство може заявити, що розбіжності існують через те, що минуло багато часу.
Адвокати Антоненка переконують, що від початку помітили різницю в зрості між злочинцями з відео камер спостереження і своїм підзахисним. Тож вони вирішили перевірити цю інформацію. Тим більше, що її свого часу публічно озвучували на телекамери.
«Під час одного з брифінгів правоохоронців озвучували дані щодо зросту особи з відео камер спостереження. Ми кілька днів шукали цей запис і врешті його знайшли. Там оголошували матеріали першої експертизи, від серпня 2016 року. Експерт встановив зріст чоловіка з відео – 170 см. Вже у вересні були результати другої експертизи. Інший експерт виміряв зріст чоловіка з відео і дав висновок, що його зріст коливається від 171 до 173 см. Варто зазначити, що йдеться про зріст людини у взутті й кепці. Антоненко без кепки й взуття – 180 см. Є третя експертиза, яку провели після того, як ми почали цікавитися цими нюансам. І там експерт заявляє, що оскільки людина на відео рухається, то неможливо точно встановити її зріст. На думку слідства, цей висновок спростовує дві попередні експертизи. І при цьому цей же експерт, який не зміг виміряти зріст у русі, на розмитих фотографіях однозначно зміг ідентифікувати Яну Дугарь», – зауважують у «СЕНС-Консалтинг».
Адвокати цієї компанії спробували отримати особову справу Антоненка в ІТТ. Цей документ був важливим, оскільки щойно людина потрапляє до ізолятора – у неї одразу мають брати відбитки пальців і фотографувати на фоні лінійки, аби зафіксувати зріст. Однак ані Антоненко, ані його адвокати цей документ отримати не змогли. Оскільки слідчі заборонили розголошувати будь-які дані щодо Антоненка (тобто підозрюваному заборонили отримати інформацію про власний зріст – ред.). Адвокати змогли отримати доступ до цих матеріалів лише через чотири місяці після затримання свого клієнта. І, як з’ясувалися, в особовій справі офіційного підозрюваного зафіксований зріст 184 см (у взутті).
Чи був гексоген
Без відповіді лишається й однозначне твердження слідства щодо вибухівки, яку нібито використовували для підриву Павла Шеремета. Від початку слідство заявляло, що це був вибуховий пристрій, виготовлений за допомогою МОН-50, яку нібито вилучили в Антоненка (оскільки з макету міни зникла вибухова речовина гексоген, прокуратура заявляла, що її могли використати для виготовлення вибухівки, закладеної під авто Шеремета). Щоправда, впродовж усіх судових засідань, на яких офіційним підозрюваним обирали запобіжні заходи, адвокати заявляли – кількість гексогену, виявлена на місці злочину, незначна.
«Залишки гексогену виявили на шматку пластмаси. Слідчі зробили висновок, що цей шматок може бути частиною детонатора, бо у детонаторах використовують гексоген. При цьому у експертизах йдеться про те, що на жодних інших предметах слідів гексогену не виявили. При цьому знайшли дифеніламін. У експертизах зазначається, що його використовують як стабілізатор нітроцелюлозного пороху. Ми, у свою чергу, також зверталися до експертів. І вони пояснили, що дифеніламін можуть використовувати як стабілізатор пороху, який використовують у динамітних шашках. Тому у підриві авто могли використати саме такий вибуховий пристрій. Але ця гіпотеза не точна. Так само як і гіпотеза про гексоген. Щоправда, його відсутність на предметах експерти, до яких зверталося слідство, пояснює наступним чином: його сліди знищила пожежа і її гасіння. Але тут виникає два питання. Перше: чому гексоген зник, а дифеніламін лишився? Друге: є предмети, які в пожежу й гасіння не потрапили, але і на них не знайшли слідів гексогену. Наприклад, це одяг Шеремета», – коментує ситуацію Леонід Маслов.
Алібі в ніч з 19 на 20 липня
Також викликає сумніви належна перевірка алібі офіційних підозрюваних. Скажімо, перебування Яни Дугарь у Києві. Або ж присутність в ніч з 19 на 20 липня Андрія Антоненка та Юлії Кузьменко біля місця злочину.
«Жодних нових доказів вини моєї підзахисної за ці півроку не з’явилося. Більше того: під час продовження запобіжних заходів слідство надавало докази, які спростовували їхні ж тези. Наприклад, обвинувачення допитувало свідків, які підтвердили: Яна на момент скоєння злочину перебувала у 66-му мобільному госпіталі, не в Києві. Також у матеріалах справи є радіорозвідка, у якій вказано, що з січня 2016 року по листопад 2016 року Дугарь з Кузьменко по телефону не спілкувалася. І цю інформацію також надавало обвинувачення», – заявив після судового засідання 25 травня у коментарі журналістам адвокат Дугарь Денис Ломанов.
Також змушує сумніватися у адекватній роботі слідства перевірка алібі Кузьменко й Антоненка. Щодо першої адвокати заявляли: жінка два дні перебувала з сім’єю. У новій підозрі, як згадувалося вище, слідство вважає, що жінка зранку перебувала вдома. Проте вночі вона нібито могла закладати вибухівку разом з Антоненком. Адже камери зафіксували двох злочинців вперше о 2:15 (ними за версією слідства і були Антоненко та Кузьменко).
Можна припустити, що слідчі переконані: двоє людей вночі непомітно для своїх рідних вийшли з дому, аби скоїти злочин. Проте тут є ще низка питань. Скажімо, адвокати Антоненка неодноразово заявляли: у них є докази, які підтверджують, що їх підзахисний перебував вдома щонайменше до 00:55. Цю інформацію, зокрема, зафіксував додаток Facebook завдяки увімкненій на телефоні геолокації. Доповнює ці дані інформація з Google. Адвокати заявляли, що готові поділитися цими даними зі слідством. Однак теж за однієї умови: слідчі зроблять копії даних, а доступ до соцмереж і профілів вони отримуватимуть за присутності адвокатів.
«Це наші докази, вони мають лишатися у нас. Ми побоюємося, що слідство може внести якісь зміни: щось стерти чи навпаки, дописати. Тому ми їм пропонували приїхати до нас в офіс і оглянути доступну інформацію. Слідчі на цю пропозицію не відреагували. Один раз нам подзвонили, сказали: «Несіть ваш Фейсбук і Гугл». Ми знову запросили їх приїхати до нас в офіс. І на цьому ситуація застопорилася. Також я один раз входив у соціальну мережу ВКонтактє, аби перевірити, чи може там бути цікава для нас інформація. Виявилося, що той акаунт давно не використовували. Проте це дало привід прокуратурі звинуватити Антоненка в тому, що він намагався знищити якісь докази у VK. І це вони подавали як обґрунтування для продовження арешту. Питання: якщо ваш підозрюваний теоретично може знищити дані, сидячі в ізоляторі – то сенс тримати його там? Врешті, силовики прийшли до мене з обшуком, аби вчинити на мене тиск. І завели на мене справу за зберігання набоїв 7,62х39 до зареєстрованої зброї. Попутно забрали мій телефон і телефон моєї дитини», – зауважує Маслов.
На підтвердження алібі Антоненка Маслов надав «Буквам» скріншоти активності свого підзахисного 19 та 20 липня 2016 року у Facebook.
Активність Антоненка 19 липня
Активність Антоненка 20 липня
Також нам передали інформацію щодо імовірних переміщень Андрія Антоненка, зафіксовану Google. З них випливає, що чоловік перебував вдома на вул. Старовокзальній приблизно з 21:00 19 липня. Остання активність, зафіксована о 00:55 у Facebook вже 20 липня. На ранок того ж дня Антоненко був активний у соцмережі приблизно з 7:24 до 11:15. А Google почав фіксувати його переміщення приблизно з 11:15.
Якщо слідувати за версією слідства, то Антоненко мав би йти на злочин без телефону. Або щонайменше він мав вимкнути на ньому геолокацію . Так само він мав вийди з дому непоміченим. Якщо припустити, що він усе це успішно зробив – то найкоротший шлях від його будинку на вул. Старовокзальній до місця злочину на вул. Гончера складає приблизно 25-30 хв.
Проте чоловіка б мали зафіксувати камери спостереження, які є на цьому шляху. Як переконують адвокати Антоненка, які знайомилися з частиною відеозаписів, таких доказів у слідства немає. Тоді можна припустити, що чоловікові довелося б зробити гак і йти на вул. Гончара, припустимо, з боку Львівської площі. Однак цей шлях займає понад годину. Водночас, як зазначалося вище, вперше камери спостереження фіксують злочинців приблизно о 2:15 – за словами адвокатів Антоненко мав бігти, аби встигнути до цього часу опинитися поруч з місцем злочину. Не міг Антоненко доїхати на вул. Гончара й на авто – оскільки слідство на своїх брифінгах заявляло, що відпрацювало всі автомобілі, які пересувалися тієї ночі поруч з місцем убивства. Цей момент обвинувачення поки також не пояснило.
Також адвокати Антоненка надали «Буквам» скріншоти нібито прихованих постів, пов’язаних із справою Шеремета. Оскільки певний час існували чутки, що чоловік міг приховати низку доказів. Можна побачити, що два дописи – це репости, а третій – розповідь чоловіка про те, як до нього приходила поліція, яка «відпрацьовувала» справу Шеремета.
Ознайомлення з матеріалами
Наразі ж адвокати офіційних підозрюваних мали б почати знайомство із матеріалами справи. Проте цього не відбулося. Щонайменше, до моменту продовження запобіжних заходів. Захисники Дугарь, Антоненка та Кузьменко припускають, що це може бути пов’язано із низкою доказів у томах справи, які можуть виправдовувати їхніх клієнтів.
Вже 26 травня, після того, як Антоненка лишили за ґратами ще на 2 місяці, він спробував почати знайомитися з томами справи. До ІТТ, в якому в якому все мало відбуватися, привезли 3 з 38 томів (у попередній справі їх було близько 200). Однак ані фігурант справи Шеремета, ані його адвокат так і не змогли нормально почати роботу. Як пояснили «Буквам» у «Сенс-Консалтинг» – в ізоляторі не знайшлося вільної камери, в якій би можна було попрацювати. Про подібні проблеми із ознайомленням з матеріалами справ повідомляли й адвокати Дугарь та Кузьменко.
Також адвокати офіційних підозрюваних припускають, що з томів кримінальних проваджень може зникнути частина доказової бази. Оскільки справи щодо їх підзахисних виділяли в окреме кримінальне провадження. «Невигідні докази могли спробувати приховати у старому провадженні, яке уже не стосується Антоненка, Дугарь та Кузьменко. В будь-якому разі ми будемо вишукувати всі можливі експертизи, які проводили Бірч та Ірхін. Наприклад, англомовний текст експертизи Бірча. Або ж згадки про перекладача, оскільки іноземний експерт не міг ставити підпис під україномовним текстом. У нас вистачить процесуальних інструментів, аби ці докази знайти, якщо вони раптом «зникнуть», – запевняє Маслов.
Наразі ж можна констатувати, що слідство після прес-конференції президента почало проявляти у цій справі підвищену активність. А журналісти проекту Слідство.інфо з посиланням на власні джерела 21 травня повідомили, що на слідчих, які працюють у цій справі, тиснуть і змушують завершувати розслідування. Хоча, навіть попри такий можливий турборежим не варто очікувати швидкого вироку у цій резонансній справі. Також уже можна припустити, що нових вагомих доказів у слідчих немає – інакше б бодай один із них продемонстрували 25 травня під час обрання запобіжних заходів, аби довести суду причетність Антоненка, Дугарь та Кузьменко (або хоч одного із них) до злочину.
Врешті, якщо цю справу передадуть до суду і він почне її розглядати по суті – то існує імовірність, що без «політичної волі» й за відсутності вагомих доказів вона просто розвалиться. Тоді виявиться, що за ґратами тривалий час тримали невинуватих людей. І тут, як півроку тому, можна буде ставити питання: чи готове буде слідство визнати свою помилку? А заразом екс-генпрокурор Руслан Рябошапка, чинний генпрокурор Ірина Венедіктова, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і президент Володимир Зеленський? Загалом всі посадовці, які 12 грудня 2019 року гучно заявили про затримання «убивць Шеремета».
