Захоплюючись та культивуючи
Від початку за версією, озвученою Національною поліцією, до убивства Шеремета нібито були причетні: музикант, волонтер і військовий Сил спецоперацій Андрій Антоненко (відомий як Ріфмайстер), дитячий лікар, волонтер і військовий медик Юлія Кузьменко, молодший сержант 25-ї повітряно-десантної бригади, військовий медик і волонтер Яна Дугарь, поружжя Інни і Владислава Грищенків – ветерани, добровольці. Нині всі, окрім Яни Дугарь, арештовані й сидять у слідчих ізоляторах. Яна ж під цілодобовим домашнім арештом.
Під час брифінгу, який відбувався місяць тому, 12 грудня, силовики заявили про телефонні розмови, під час яких згадані вище люди обговорювали між собою справу щодо вбивства Шеремета. Крім того, показали уже відомі загалу записи з камер відеоспостереження, які зафіксували злочинців, які закладали вибухівку під авто журналіста. Загалом, за словами поліції, вони переглянули відео з понад 200 відеокамер, допитали понад 3,7 тис осіб, відпрацювали (що саме мається на увазі – не уточнювали) 570 будинків і 4,3 тис квартир, здійснили 800 виїмок документів (зокрема – у мобільних операторів), опрацювали дані 80 млн телефонних з’єднань та 44 тис абонентів.
Результатом цієї роботи стало наступне. Поки силовики шукали підозрюваних у підриві автомобіля Шеремета, вони проаналізували ще 35 інших вибухів, які сталися в Україні до і після вбивства журналіста. Серед них слідство зацікавилося лише двома випадками: підривом опор лінії електропередач до окупованого Криму та невдалий замах на життя бізнесмена Ч. у місті Косів. Як вдалося з’ясувати журналістам, йдеться про Михайла Чекурака, якого, за інформацією ЗМІ Косова, свого часу правоохоронці звинувачували в організації злочинної групи та вимаганні. Тож слідчі нібито встановили особи людей, начебто причетних до підриву опор ЛЕП та замаху на Чекурака, виявили, що вони мають спільне коло спілкування й контактують одне з одним. І одного дня вони вирішили скоїти злочин: замах на вбивство відомої людини.
За версією поліції, організатором злочинної групи став Андрій Антоненко. Він організував групу людей, яка вибрала собі за ціль Павла Шеремета. Вони ж нібито виготовили саморобну вибухівку за допомогою деталей протипіхотної міни МОН-50. Поліція переконує, що Яна Дугарь займалася розвідкою місцевості, де жив Шеремет, і фотографувала камери спостереження. Антоненко, за словами прокуратури, жив неподалік. Тож це стало однією з причин, чому його підозрюють у скоєнні злочину. Прокурор у справі Шеремета Сергій Зузак під час суду 10 січня заявив: «злочинці вийшли з району, де жив Антоненко, і зникли в цьому ж районі». За його ж словами, Антоненко й Кузьменко начебто заклали вибухівку під авто журналіста в ніч на 20 липня 2016-го. А підрив автомобіля здійснила Кузьменко.
Фото Олександр Кужельний, #Букви
Мета у всіх цих дій була лише одна: дестабілізація соціально-політичної ситуації в країні «шляхом убивства відомої особи». Власне, про це йдеться, наприклад, у підозрі, яку отримав Антоненко. А починалася вона такими словами: «Досудовим слідством встановлено, що Антоненко, захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи велич арійської раси, прагнучи зробити свої погляди об’єктом уваги громадськості, перебуваючи на території проведення АТО, з числа волонтерів та осіб, які пройшли військову підготовку в складі добровольчих батальйонів та мають навики поводження з вогнепальною зброєю і вибуховими речовинами, вирішив створити організовану групу, щоб в її складі скоїти вбивство журналіста і радіоведучого Шеремета Павла Григоровича».
Саме з цієї фрази починаються сумніви у версії Нацполіції. Оскільки це формулювання дослівно зустрічалося в інших підозрах. Наприклад, у підозрі Віті Заверусі від 2015-го, звинуваченій у нападі на автозаправку в Києві. Власне, на це звернув увагу її адвокат Дмитро Біловчук. Аналогічні формулювання є у підозрах Кузьменко й Дугар. А під час засідання в апеляційному суді Києва 10 січня адвокати Антоненка заявили, що підозру його клієнту скопіювали з іншої. Оскільки подеколи в тексті Андрій Антоненко згадується в жіночому роді. Однак, це можна назвати чи не найменшою проблемою версії слідчих.
Боротьба за власне алібі
Подружжя Грищенків опинилося в СІЗО раніше за інших – восени минулого року. Владислава затримали у вересні, Інну – у листопаді. Однак не за підозрою у вбивстві Павла Шеремета – мова йшла про спробу підірвати авто Чекурака. Антоненка, Кузьменко (обоє нині в СІЗО) й Дугарь (під домашнім арештом) затримали 12 грудня. Їхні адвокати кілька разів намагалися оскаржити ці запобіжні заходи в апеляційному суді. Вони апелювали до проблем зі складанням підозр, до сумнівних доказів причетності своїх клієнтів до вбивства Павла Шеремета, до проблем із експертизами.
Більше того: під час апеляції на арешт Кузьменко відбулися сутички – тоді на суд не з’явилася група прокурорів. Її того ж дня нібито замінили, однак не з’явилися й вони. Сама ж Кузьменко заявила, що не вийде з «акваріуму» (відгороджена частина приміщення, де утримують підозрюваних в залі суду – ред.), поки не почнеться суд. В результаті поліція силою витягла її з приміщення, побивши при цьому людей, які прийшли підтримати волонтерку й блокували залу від силовиків, також вимагаючи провести засідання. Воно відбулося згодом. І Юлію Кузьменко лишили під арештом. Так само як і Андрія Антоненка. Певних зрушень вдалося домогтися хіба що для Яни Дугарь – вона відбуватиме домашній арешт у Києві.
Фото: Александр Кужельный, #Буквы
Власне, з тих матеріалів, які прокуратура озвучила в судах, докази причетності наступні: всі п’ятеро нібито були між собою добре знайомі, в ніч убивства Шеремета їхні телефони «поводилися» незвично – не були активними у мережі, «організатор групи» Антоненко нібито живе поруч з місцем вибуху, Грищенко має судимості й навички створення вибухівки (таким чином слідство припускає, що саме він міг її виготовляти – ред.), вдома у Антоненка знайшли вихолощену міну МОН-50 і слідство припускає, що вибухівку з неї використали для підриву авто журналіста.
Також в Дугарь нібито знайшли саперну сумку й сім телефонів (які, як заявляють адвокати Яни, належать одному з військових, якого вона лікувала). А ще, за версією слідства, Антоненко нібито був пов’язаний із підривом ЛЕП в Крим у 2015-му. На додачу, прокуратура каже, що начебто має записи розмов цих людей, які говорять про «сакральну жертву». Однак головним аргументом, центральним доказом в цьому обвинуваченні стане експертиза відеозапису 20 липня 2016-го. На якому, як переконує Нацполіція, зафіксовані Кузьменко й Антоненко. А раніше – й Дугарь.
«Андрій ніколи не був знайомий з Яною. А з Юлією він познайомився суто випадково. Наприкінці лютого-початку березня 2016-го. До загибелі Шеремета бачився з нею один раз, кілька разів спілкувався у Facebook і телефоном. Знайомства із нею він не приховував. 21 липня вона прийшла до нього на концерт у Портер-паб. З Грищенками він не знайомий. Так само, як і Яна. З Інною Грищенко знайома лише Юлія Кузьменко, з 2018 року», – коментує «Буквам» ситуацію, голова юридичної компанії «СЕНС Консалтинг» Леонід Маслов. Саме його адвокати займаються захистом Антоненка. Як переконує Маслов – pro bono, тобто безоплатно.
На своїй сторінці у соцмережі Facebook він також розбирав окремі докази слідства. Наприклад, щодо житла Антоненка. Адже слідство переконувало, що чоловік жив неподалік місця скоєння злочину і нібито там переховувався. Проте, зауважує Маслов, це не зовсім відповідає дійсності.
«Антоненко живе зараз і жив тоді (в момент скоєння убивства Шеремета – ред.) в радіусі 2 км від місця злочину, на вул. Старовокзальній. Він був власником 9 м.кв. в комуналці по вул. Олеся Гончара, яка дійсно неподалік місця злочину. Але не жив там, не ночував і в фатальний вечір після 20:00 там не перебував, і це слідству відомо завдяки трекінгу його телефону… квартира на Гончара непридатна для переховування – це комуналка з великою кількістю сусідів», – написав він 22 грудня.
Від початку адвокати Андрія Антоненка говорили про алібі. І начебто наявність свідків, які можуть підтвердити, що в день убивства їхній клієнт перебував в іншому місті. А саме – у Ворзелі. Ночував в іншої людини. Однак згодом з’ясувалося, що свідок переплутав роки.
«Свідок описував події іншої дати. Він говорив про події, які сталися майже за рік після трагедії. В ніч злочину Антоненко перебував у себе вдома. Це можуть підтвердити його дружина і теща. Вони зазначають, що Андрій не міг би вийти з квартири, не розбудивши їх. Свої свідчення слідству вони уже дали з цього приводу. Крім того, у нього на мобільному була включена геолокація, яка теж може підтвердити де й коли він перебував. Також до 00:55 та з 07:24 20 липня 2016-го у Антоненка є залізне алібі. Це пов’язано із його переписками у Facebook. Тому слідство заявляє, що він в момент вибуху не був поруч. Хоча людина в одязі «з принтом» на камерах спостереження присутня. Але це не Антоненко», – додає Маслов.
Що ж до Кузьменко, то адвокати зазначають: 19 числа вона разом із своїм цивільним чоловіком їздила в аеропорт зустрічати сина з Туреччини. Весь наступний день, 20 липня, вона була вдома з сім’єю. Хоча під час обрання запобіжного заходу говорила, що можливо перебувала на роботі. Ці розбіжності її адвокат Владислав Добош пояснив тим, що минуло 3 роки. І його клієнтка цілком імовірно детально не пам’ятає, де саме вона була зранку конкретного числа.
«Вона каже, що була вдома, але, можливо, приїздила на роботу, щоб взяти матеріали для дисертації. Коли її затримали, вона не розуміла, що відбувається. Ми вже потім почали встановлювати (місце перебування – ред.). Важко згадати що ти робив тиждень тому, не те що три з половиною роки», – заявив Добош під час брифінгу 20 грудня журналістам.
Що ж до Яни Дугарь – то на момент підриву Павла Шеремета вона була на Донбасі. Це підтверджує народний депутат, волонтерка Яна Зінкевич. На своїй сторінці у Facebook вона опублікувала довідку від Міністерства оборони, в якій йдеться про те, що Дугарь з 3 червня 2016-го по 26 вересня 2016-го була в районі проведення антитерористичної операції на Донбасі. Слідство ж переконує: воно має «еталонні» зразки для порівняння з відеозаписами камер спостереження. Щоправда, ці зразки зроблені 2019 року. Якщо бути точним – 11 липня. Однак, як зазначає адвокат Яни Микола Ореховський, в момент «фіксації камерами спостереження» для «еталонного зразка» його клієнтка була за кордоном: це підтверджує її закордонний паспорт.
«Ми суду надали копії документів і підтверджуємо, що Яна перебувала до 13 липня за кордоном і тільки 13 липня 2019 року прибула в Україну. Є паспорт, всі відмітки. Також квитки на авіапереліт підтверджують, що вона поїхала з України 16 червня і повернулася 13 липня. Вона була на території Румунії та Італії на той момент, коли було зроблено зображення, яке досліджували експерти», – заявив 13 грудня під час судового засідання Ореховський.
Втім, здається у всіх трьох випадках судді ці аргументи проігнорували. А в окремих засіданнях навіть відмовилися заслухати свідків. Що ж до відеозаписів та експертиз – то до них найбільше запитань. Загалом щодо всіх трьох підозрюваних зробили дві-три експертизи. Щодо Дугарь є портретна і психологічна. Щодо Антоненка й Кузьменко: психологічна, портретна і аналіз ходи. Фактично, саме вони стали доказами, через які троє людей стали підозрюваними у злочині.
Якщо ж говорити про Грищенків – то їх прізвища взагалі поки не фігурують у справі Шеремета. Принаймні, прокуратура під час апеляційних судів згадувала про це подружжя лише в контексті невдалого замаху на життя Чекурака. І побіжно говорила про те, що Владислав Грищенко має навички роботи з вибухівкою. Про це ж говорять і адвокати затриманих.
Британський експерт Київського інституту
Під час брифінгу 12 грудня міністр внутрішніх справ Аваков посилався на висновки експертиз. Адже нібито саме вони доводили, що Антоненко й Кузьменко були тими двома людьми, які закладали вибухівку під авто Шеремета. Ці ж висновки Аваков повторював наступного дня на шоу Савіка Шустера, під час якого трьох затриманих уже називали винними у злочині. Щоправда, результати цих експертиз суперечать одна одній.
Експертів очолив Юрій Ірхін. Завідувач бюро психології у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз (КНДІСЕ). Як зауважують журналісти «Слідство. ІНФО», у розпорядженні яких опинилися документи цієї експертизи, Ірхін із колегами проводив аналіз «психолого-функціональних ознак об’єкта дослідження конституційної тілобудови та особливостей невербальної поведінки». Згідно його висновків, на відео камер спостереження від 20 липня 2016-го зафіксовані саме Кузьменко і Антоненко.
Водночас, зазначає «Слідство. ІНФО», Катерина Педько, судовий експерт лабораторії криміналістичних видів досліджень робила портретне дослідження. Вона порівнювала «еталонні» зразки відеозаписів Кузьменко (зроблені 2019 року) із записами камер спостереження від липня 2016-го. І не змогла встановити збігів.
«Наявні у зображеннях Особи 1 (людина з відео камер спостереження 2016-го – ред.) ознаки зовнішності, зокрема, ознаки обличчя, не дають можливості для ідентифікації Особи 1 та Особи 2 (вочевидь, йдеться про Юлію Кузьменко – ред.), як одну і ту ж особу», — цитують висновок експерта журналісти «Слідства».
Разом із тим, до аналізу відеозаписів долучили й британського експерта Івана Бірча, який працював разом із групою КНДІСЕ. Він, порівнявши «еталонні» відео зразка 2019 року із записами 2016-го, дійшов висновку, що докази «умовно-достатні» і можуть вказувати на Кузьменко й Антоненка. Щоправда, журналісти «Слідства» додають: Бірч проводив ще одну експертизу відеозаписів 2016 року, згідно з якою жінка, яка закладала вибухівку, яка підривала авто і яка фотографувала камери спостереження під час підготовки до злочину – одна й та сама людина. Хоча за версією Нацполіції це дві різні людини: Яна Дугарь та Юлія Кузьменко. Крім того, адвокати Антоненка зазначають, що Бірч в експертизі дає певні застереження із посиланням на англомовний підручник для судів («Forensic gait analysis: a primer for courts», The Royal Society, London, 2017).
«Бірч посилається на цей підручник для британських судів. У ньому йдеться про те, що невідомо, скільки людей може ходити однаково. Чи мають певні схожі ознаки у своїй манері ходити люди різного роду занять: військові, жокеї, моряки, гімнасти. Загалом ідеться про те, що хода – це не відбитки пальців, вона не унікальна. Що досліджень, які можуть підтвердити цю «унікальність», не існує. Але в експертизі, проведеній Бірчем, ці застереження прямо не цитуються. Фактично, вони приховані для суду», – зауважує Леонід Маслов.
Суд
Більше того: під час брифінгу пан Аваков апелював до того, що чоловік, зафіксований на відео від 20 липня 2016-го, кульгає. На кульганні наполягав і прокурор Зузак під час апеляції на арешт Андрія Антоненка 10 січня. Оскільки останній ніби зробив операцію на нозі. Його адвокати, між тим, надали суду довідку від лікаря. У ній йшлося про те, що Антоненко і справді робив операцію на нозі. Приблизно за півроку до убивства Шеремета. І функція ходіння після неї не була порушена. Тобто, Антоненко не кульгав. Але найцікавіше, за словами адвокатів, навіть не це. У своїх дослідженнях експерти, на висновках яких і базується наразі слідство, взагалі не згадують про кульгання.
«У експертизах про кульгання Андрія Антоненка взагалі ніхто не згадує. Жодного слова. Тому що він не міг кульгати через півроку після операції. Більш того. Він не кульгає на етелонному відео, яке експерти порівнювали із записом 2016 року. Але, здається, комусь треба було підігнати висновок під однозначно позитивний», – додає Маслов.
Остання претензія до аналізу відеозаписів від адвокатів: чоловік, зафіксований на відео в ніч на 20 липня 2016-го, нижчий за Антоненка. Оскільки Антоненко має зріст 180 см. А підозрюваний на відео – від 170 см до 175 см. Це підтверджує експертиза, матеріали якої також є у матеріалах справи. Власне, 10 січня, вимагаючи звільнити Андрія, його адвокати просили долучити цю експертизу до матеріалів судового розгляду, аби довести непричетність свого клієнта до злочину і звільнити його із СІЗО. Проте суд відмовив.
«Зріст Антоненка ми міряли кілька разів. Без взуття, все як має бути. Він 179-180 см. Ця інформацію є у військовому квитку, його надали суду. Людина ж на відео нижча – десь 170 см +/- 5 см. І ця експертиза точна, її неможливо спростувати. І ніхто не намагався досі це зробити. Тому що її робили за допомогою лінійок і статистів: експерт брав людей різного зросту, брав лінійку, ставив їх на місці злочину, записував відео. Він же розрахував похибку у 5 см, оскільки на зріст могли вплинути товщина підошви і головні убори. Ця експертиза оформлена офіційно, вона є у матеріалах справи. Її не ставили під сумнів», – зазначає Маслов у коментарі «Буквам». На зріст звернули увагу й журналісти українських ЗМІ: вони зазначають, що чоловік і жінка, які закладали вибухівку під авто Шеремета, майже одного зросту. При цьому на спільних фотографіях Антоненка й Кузьменко видно, що жінка явно нижча.
Прокуратура ж на всі ці розбіжності контраргументів не наводить. Більше того: часом оперує застарілою інформацією. Наприклад, в суді щодо Антоненка прокурор Зузак заявляв, що «підозрюваний відмовляється давати свідчення». При цьому сам Антоненко кричав з «акваріума», що це брехня. Справді, від початку чоловік відмовлявся говорити зі слідчими. Проте його адвокати у коментарі «Буквам» зауважили: він дав свідчення й відповів на запитання силовиків до 10 січня. Так само прокуратура ігнорує претензії щодо «одягу з принтами»: мова йде про футболки, які знайшли у Андрія Антоненка під час обшуку. Нібито, в подібному одязі він був під час підриву ЛЕП у Криму в 2015-му й нібито зафіксований на відео у 2016-му неподалік авто Шеремета. Втім, малюнки не співпадають. Більше того: на скріншоті відео з 2015-го, який використовували у програмі Савіка Шустера для звинувачення Антоненка, зовсім інша людина. Що ж до відеозапису від 2016-го, то там чоловік міг бути одягнений у куртку або кофту з капюшоном. Імовірно, він же міг бути присутнім біля авто Шеремета зранку 20 липня .
Вибух стався о 7:45. Адвокати ж Антоненка зазначають: їхній клієнт перебував всю ніч вдома, а з 7:24 з дому переписувався з однім із своїх знайомих у Facebook. Так само ані прокуратура, ані слідство поки не пояснює, як може бути причетна учбова міна МОН-50 до вбивства Шеремета. Її з квартири намагався винести знайомий Антоненка, коли той дізнався про обшук. Під час засідання в Апеляційному суді 24 грудня підполковник, спікер Сил спецоперацій Олексій Нікіфоров заявив, що ця МОНка – деактивована міна, яку неодноразово використовували для фотозйомок сержанта Антоненка (він мав займатися популяризацією Збройних сил за посадовими обов’язками – ред.). Слідство говорить лише про те, що «з міни зникла вибухівка» – гексоген. І що його сліди знайдені всередині. Разом із тим, у макеті міни лишилися елементи ураження циліндричної форми. Принаймні, про це 10 січня заявив прокурор Зузак. Водночас слідство говорить про те, що саме такі елементи ураження використали у саморобній вибухівці, яку заклали під авто Шеремету. Чому ж вони наявні в учбовій МОН-50 Антоненка, ані прокурор, ані слідство не пояснюють.
Більше того, за місяць, який минув з моменту затримання, в апеляційних судах слідство не озвучило жодного прямого доказу ані проти Антоненка, ані проти Дугарь, ані проти Кузьменко. Звісно, що з формальної точки зору говорити про повноту розслідування у справі про вбивство Шеремета зарано – слідчі дії тривають, а Нацполіція має щонайменше кілька місяців для їх завершення. А не так давно у центрі Києві відбувався слідчий експеримент за участі Кузьменко (до якого у адвокатів є низка претензій – зокрема вони вимагають провести експеримент із Антоненком і Кузьменко одночасно, аби відтворити запис з камер спостереження від 2016 року). Проте, описані вище розбіжності, які є в матеріалах слідства, наразі дають обґрунтовані приводи сумніватися у винуватості затриманих.
І якщо їх вину так і не доведуть, чи зможе визнати свою помилку слідство? А разом із ним міністр Арсен Аваков, генпрокурор Руслан Рябошапка, президент Володимир Зеленський? Загалом всі посадовці, які були під час брифінгу 12 грудня, на якому лунали обвинувачення.
