Більш того, авторитетні вчені-вірусологи неодноразово говорили, що за своїми якостями витвір світил запоребріковської наукової думки більше схожий на ветеринарний препарат, ніж на вакцину,  придатну для використання людьми.

Ці факти побічно підтверджуються багатьма даними. І тим, що в реєстрації цього “виробу”  відмовили цивілізовані країни. І тим, що примусова вакцинація цим препаратом проходить в російських військах – солдати фактично виступають піддослідними мишами. І тим, що цим “виробом”  відмовляються робити щеплення представники російських панівних  кіл – починаючи з самого Путіна.

Ми всі чудово  розуміємо, що в авторитарній країні, яка спрямовує всі свої ресурси виключно на виробництво бойових речовин – того ж «Новічка», цивільна фармакологія не може бути розвинена апріорі. Наука держави, в якій задавлена ​​будь-яка приватна ініціатива, може розвиватися виключно в тих сферах, які вигідні режиму. А путінський режим — як режим, що спирається виключно на спецслужби, бачить свій зиск  виключно в посиленні впливу своїх спецслужб у світі. Саме тому російська “вакцина” – це ніякі не ліки. Це чергова зовнішньополітична спецоперація майстрів плаща і кинджала.

Спецоперація, яка вписується у звичну тактику влади по взаємодії з рештою світом. Сенс цієї операції абсолютно ясний всім тим, хто хоч колись стикався з моделлю поведінки росіян на міжнародній арені.

У перебуванні делегатом України в парламентській асамблеї ОБСЄ я мав шанс впритул познайомитися з цією тактикою. Слід зазначити, що починаючи з 2014 року у зовнішній політиці Росія докладала надзусилля для того, щоб не вважатися країною-вигнанецем. Прекрасно пам’ятаю, як хитро поводилися  росіяни на всіх міжнародних майданчиках. В ОБСЄ, наприклад, вони робили все для того, щоб підкреслити свою “миротворчу”  функцію по всьому світу. Всі умовно “антиукраїнські”  резолюції та поправки до них росіяни реєстрували через своїх численних “друзів” – лівих депутатів європейських парламентів і депутатів дружніх країн СНД.

Свої ж зусилля вони спрямовували на те, щоб реєструвати документи спільно з поважними європейськими політиками. Документи про мир у всьому світі, роззброєння, боротьбу з тероризмом.

Найбільшим досягненням делегації Росії в ОБСЄ стало спільне формування з європейськими депутатами спеціальної групи ПА ОБСЄ по боротьбі з тероризмом – в яку співголовою на той момент увійшов нині покійний ексдиректор ФСБ Микола Ковальов.

Всі ці зусилля мовою спецслужб називаються “створенням позиції”. Для формування точки входу в комунікацію і завоювання довіри. Так ось, “Спутнік – V”  це просто ще одна “позиція”, що дає змогу  Росії здійснювати свою гібридну агресію. Продемонструвати, що Росія – не ворог, а партнер. Який може стати частиною глобальної відповіді на епідеміологічні виклики. Що Росія – така ж частина глобального світу, яка може надати допомогу. Лише  санкції зніміть. Адже якщо ми – партнери, то про які санкції йдеться?

У цій російській тактиці немає нічого нового. Весь світ за останні 7 років прекрасно вивчив ті самі методички ОГПУ-НКВД, за якими продовжують працювати спецслужби Кремля.

Згадаймо хоча б діяльність РПЦ “на благо миру”  у Всесвітній раді церков у  радянський період. Саме тому реакцію української влади на чергову спецоперацію Росії неможливо назвати інакше, ніж імпотентською. І це – не проблема розуміння. А проблема сприйняття. Сприйняття своєї країни, себе в ній і Росії як агресора.

На брифінгу, присвяченому коронавірусу,  міністр охорони здоров’я Максим Степанов зазначив, що він-то прекрасно розуміє, що підвищений вміст “політики”  в питанні російської “вакцини” – наслідок того, що Росія використовувала “будь-які можливості в гібридній війні”.

Але на тлі цього кокетливо додав, що “здоров’я українців не може бути приводом для інформаційних війн, які йдуть навколо цієї вакцини”.

Саме це розуміння – коли очі бояться, але руки роблять, м’яко кажучи, і бентежить! Іншими словами, українська влада прекрасно розуміє, що заряджена Росією через Медведчука інформаційна кампанія з розкрутки коронавірусного “новічка” – це гібридна агресія! Але робити нічого у зв’язку з цим не збирається. Ми розуміємо, що крокодил хоче їсти. Але засунемо голову в його пащу на зло порохоботам! Раптом минеться! Замість того, щоб дати рішучий бій кремлівській спецоперації, рішуче заявити, що в ігри з ворогом влада не грає — політика “какая разница”  триває. Тепер і на епідеміологічному фронті!

Кажуть, що найбільша дурість — це робити одне і те ж  в надії на інший результат. Володимир Зеленський, звичайно ж,  не хоче сваритися з проросійською частиною свого електорату. Півтора року він намагається всидіти своєю п’ятою точкою на кількох стільцях. Падає з них! Оголошує, що в цьому падінні винен Порошенко і з затятістю, гідною іншого застосування, дереться на стільці знову! У надії на те, що цього разу щось вийде.

Залишається лише дві проблеми. Перша — це проблема козла в городі. Якого можна запустити за хвіртку, але вигнати назад без втрати капусти вже не вийде. І ми прекрасно розуміємо, який тиск на владу з боку п’ятої колони почнеться у зв’язку з процесом реєстрації вакцини. Якщо до цього часу Медведчук і Ко просто рекламували російський “виріб”, то тепер весь фронт боротьби форсуватиметься навколо тези про те, що влада вбиває українців, відкладаючи реєстрацію.

Друга проблема — це проблема алкоголіка. Іншими словами — проблема міри. Почуття міри у залежних людей прямопропорційне об’єму випитого. Постає питання — коли ж поставити крапку в ситуації повної рейтингозалежності влади? Що якщо завтра соціологія покаже, що реєстрація російської фармзброї підтримує 20% українців? Як бути в такому разі? Підемо далі — а якщо виставити на торги ціни на газ?

Якщо, наприклад, в обмін на визнання “ЛДНР” Кремль буде готовий постачати Україні дешевий газ? Що покаже соціологія? Якими будуть рішення Зеленського? А далі?

Може, варто віддати Путіну Українську державу? Жити будемо небагато, зате вечеря буде за розкладом! У в’язниці на вечерю макарони! У черзі за макаронами навіть можна буде говорити українською! Чим погано? Пам’ятається, під час перебування кандидатом у президенти Володимир Зеленський багато говорив про бізнес на крові! У період президентства Володимира Олександровича цей бізнес не те щоб припинився. Але я б навіть сказав зміцнів — чого варта лише закупівля російської електроенергії під виглядом білоруської!

Зеленському пора згадати свої передвиборчі обіцянки. І подумати, яким боком йому вилізе закупівля російської вакцини на крові. Чи готовий він заради сьогоднішніх рейтингів заплатити рубль за вхід в історію, на вихід з якої доведеться віддати не два, а всю тисячу!