Про це повідомило американське видання The Washinghton Post.

Згідно з ухваленим планом, було затверджено, що мігранти, які не відповідають суворим критеріям надання притулку, будуть перевезені до африканської країни. Більшість мігрантів, які незаконно перетнули кордон, вважатимуться неприпустимими для подання заявки на притулок. Річ у тім, що шлях до Великої Британії передбачає проїзд через безпечні країни.

Раніше Ірландія тимчасово скасувала візи для українців. Деякі консервативні законодавці побоюються, що це рішення створить ще один вхід для тих, хто не проходить британські перевірки безпеки або очікує на британські візи. Між собою країни мають угоду про відкритий кордон.

Ліквідація контрабандних маршрутів через Ла-Манш було однією з обіцянок щодо Brexit контролювати кордони Великої Британії. У квітні прем’єр-міністр Борис Джонсон зазначав, що подібне рішення можуть застосувати до “десятків тисяч” мігрантів, а тим, хто їх перевозить, може загрожувати довічне ув’язнення.

Велика Британія – не єдина країна, яка намагається ускладнити нелегальну міграцію. Торік Данія також досліджувала міграційну угоду з Руандою, а Ізраїль спонукав нелегальних мігрантів з Еритреї та Судану прийняти готівку та квиток в один кінець до Руанди.

У 2019 році адміністрація Дональда Трампа укладала подібні угоди з Гватемалою, Гондурасом і Сальвадором. Останні дві не реалізували, а щодо першої мігранти не отримали прихистку через бюрократичні затримки. Ініціативу зупинили після того, як Джозеф Байден став президентом США.

“Це разючий факт, що близько 7 з 10 тих, хто прибув на невеликих човнах минулого року, були чоловіками до 40 років, які платили контрабандистам за те, щоб вони стояли в черзі та використовували нашу здатність допомагати жінкам і дітям-біженцям”, – підкреслював Джонсон.

Прем’єр наголошував, що мігранти повинні попросити притулок у безпечних країнах Європи, якщо вони їх перетинають. Деякі британські правозахисники та політики, як лідер опозиційної Лейбористської партії Іветт Купер, критикувати ідею. Він порівняв її з аналогічними діями Австралії, які потребували мільярди доларів на реалізацію програми.

Відповідь Бориса Джонсона полягала у тому, що набагато гірше дозволити людям тонути в каналі Ла-Манш, а також сприяти торгівлі людьми.

“Контрабандисти знущаються з уразливих людей та перетворюють канал на водяний цвинтар, а чоловіки, жінки та діти тонуть у непридатних для плавання човнах і задихаються в рефрижераторах”, – сказав він.

У квітні зазначалося, що неприйнятних дорослих, які прибудуть з 1 січня, будуть відправляти до Руанди на чартерних рейсах. Однак країна не буде розбивати сім’ї з дітьми або відправляти неповнолітніх без супроводу. Для тих, хто зможе залишитися, виділятимуть не номери в готелях, а колишні військові казарми на півночі Англії.

Велика Британія націлилася на те, аби “зламати бізнес-модель” контрабандних угруповань. За кожен запуск непридатного для мореплавства човна вони можуть заробляти 400 тисяч доларів. Джонсон передбачив, що план незабаром буде прийнятий як “міжнародна модель”.

Нігерійський юрист з прав людини в Лондоні Булама Букарті назвав програму небезпечною через уряд Руанди. Торік Велика Британія рекомендувала східноафриканській країні розпочати розслідування звинувачень у позасудових вбивствах, смертях під вартою, насильницьких зникненнях і катуваннях. Директор Human Rights Watch у Центральній Африці Льюїс Мадж наголошував, що критики президента Руанди регулярно стикаються зі свавільними затриманнями та побиттями.

Нелегальна міграція створює проблеми для шкіл, охорони здоров’я країни, системи опіки та соціальної держави.

“Ми не можемо підтримувати паралельну незаконну систему”, – сказав Джонсон. “Наше співчуття може бути нескінченним, але наша здатність допомагати людям — ні”.

Утім водночас багато мігрантів, які прибувають до Великої Британії на хитких човнах, не переживають шторми та припливи, які нерідко відбуваються в Ла-Манші. Деякі контрабандисти використовують транспортні контейнери, вантажівки і потяги через підводний тунель із Франції. За 2021 рік британська сторона затримала понад 28 500 людей через спробу потрапити до країни через канал, хоча у 2020 році число було втричі менше — 8 400 осіб.