Які кроки необхідні для цього розповіла представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева в колонці “Української правди”.

Вона нагадала, що за різними оцінками, протягом періоду тимчасової окупації на територію Криму незаконно перемістилося понад 500 тисяч громадян РФ.

“Це стало справжньою демографічною кризою, адже колонізація українського півострова росіянами відбувалася паралельно з вимушеним переселенням, переслідуванням та ув’язненням нелояльних до Росії та її окупаційних адміністрацій українців та представників кримськотатарського й інших корінних народів”, — йдеться в повідомленні.

За її словами, близько 100 тисяч громадян України були вимушені виїхати з півострова. Після деокупації Криму одним із першочергових викликів для українського уряду стане вирішення долі громадян РФ, які весь цей час незаконно перебували на окупованому Кримському півострові. Власне, це питання вже неодноразово порушувалося та є одним із найгостріших.

“Пропоную дізнатися більше про процедуру видворення громадян РФ з окупованого Криму та перші кроки України після звільнення”, — зазначила Ташева.

Таміла Ташева виділила низку механізмами першочергових кроків українського уряду після деокупації Криму.

Серед них: відновлення функціонування публічної влади та залучення кадрів, притягнення до відповідальності, амністія та люстрація, верифікація документів і судових рішень окупаційних інституцій, захист права власності, гуманітарна політика та демілітаризація півострова.

“Дуже важливо пропрацювати всі механізми реінтеграції зараз, адже деокупація Криму невідворотна й Україна має бути до цього готовою. Це великий обсяг роботи, який має враховувати багато пунктів, тому що 9 років окупації півострова мають свої наслідки”, — сказала представниця президента.

Зокрема, як відзначила Ташева, найактуальнішим питанням, яке турбує багатьох українців, залишається доля російських громадян, які перемістилися на територію півострова незаконно. Варто зазначити, що йдеться саме про громадян РФ, які набули це громадянство за межами окупованого Криму, не мали жодного відношення до українського громадянства, а також не стали жертвами примусової окупаційної паспортизації на тимчасово окупованих територіях.

Вона наголосила, що Україна не визнає окупаційні паспорти, які РФ силоміць роздавала мешканцям Криму – усі вони були та залишаються громадянами України.

Навмисна практика колонізації підтверджується наявністю спеціальних російських програм, які спонукали громадян РФ переселятися в окупований Крим. Наприклад, пільгове кредитування на території окупованого Криму для мешканців різних регіонів РФ. Крім того, влада Росії цілеспрямовано робила кроки щодо забезпечення ключових галузей півострова фахівцями з Росії.

В більшості галузей на окупованих територіях вимагають знання російського законодавства. Найчастіше оголошення про вакансії передбачають обов’язкову наявність громадянства РФ у потенційного кандидата – влада РФ вжила заходів, якими забезпечила постійну трудову міграцію росіян до окупованого Криму. Згідно з міжнародним правом, такі дії РФ варто визнати воєнним злочином.

Якщо до 2013 року теза про те, що РФ захищає права своїх громадян на територіях чужих, суверенних держав, була лише пропагандою, то починаючи з періоду окупації Криму, росіяни почали реалізовувати її в життя, незаконно населяючи український півострів власними громадянами.

Уряд Росії рідко турбується про права своїх громадян, тому такий “заклик” був лише приводом для нової агресії. Тому наразі питання долі громадян РФ, які опинились на тимчасово окупованих територіях Криму та Севастополя – це передусім безпекове питання та одна з гарантій неповторення агресії РФ у майбутньому. Нічого нового.

Таку політику російська імперія запроваджувала протягом століть на багатьох територіях, зокрема у Криму. Так кримські татари з більшості представників населення півострова у XVIII ст. (95%) почали ставати меншістю після анексії Криму Російською імперією у 1783 році. І повністю “кримське питання” Росія закрила у 1944 році, коли почала насильницьки депортувати киримли з їхньої Батьківщини.

Згідно з українським законодавством, усі іноземці, які потрапили на півострів після 2014 року не через українські КПВВ або через них, але порушили терміни перебування – проживають на території Криму незаконно. Рішення просте та не суперечить міжнародному праву: населення, яке приїхало незаконно на територію півострова, має залишити Автономну Республіку Крим та Севастополь шляхом добровільного виїзду чи примусового видворення.

Крім того, чинне законодавство України передбачає можливість примусового повернення для іноземців та осіб без громадянства. Наразі застосувати це для тимчасово окупованої території не можна, але на основі цього Закону далі розроблятиметься механізм для видворення громадян РФ із Криму.

“Зараз ми розглядаємо варіант видворення всіх громадян РФ після деокупації Криму. Після виїзду за межі України їхня подальша доля та можливість повернутися на територію України вирішуватиметься згідно з українським законодавством”, — додала Ташева. 

Розгляд кожної справи матиме індивідуальний характер, адже необхідно буде враховувати багато факторів. Наприклад, Офісу Кримської Платформи відомі випадки, коли громадяни РФ, які проживали на ТОТ, виявляли активну проукраїнську позицію.

Ідеться про близьких родичів політв’язнів у Криму. Зокрема, про дружин незаконно ув’язнених кримських активістів. Деякі з них мають громадянство РФ, але виявляють проукраїнську позицію, висвітлюють умови утримання їхніх чоловіків у СІЗО, беруть участь у громадському правозахисному русі або ж надають безплатну психологічну допомогу українцям у тимчасово окупованому Криму.

Варто також згадати адвокатів з російським громадянством, які захищають кримськотатарських та українських активістів під час висунення їм сфальсифікованих та незаконних обвинувачень в окупаційних судах. Деякі з них переїхали до Криму після його окупації, але борються з несправедливими рішеннями, винесеними проти політв’язнів.

Представниця наголосила, що кожна історія унікальна та потребує індивідуального розгляду.

“Так чи інакше Україна напрацьовуватиме свої кроки реінтеграції, які будуть враховувати особливості ситуації на окупованому півострові, інтереси громадян України та сучасні українські реалії. Представництво Президента України в АР Крим продовжує активно працювати над цим,  адже деокупація Криму — це лише питання часу, тому всі механізми реінтеграції мають бути напоготові”, — констатувала Таміла Ташева.