Про це повідомили у пресслужбі ЄК.
Комісія запевняє, що використовуватиме всі наявні в її розпорядженні інструменти для захисту своїх цінностей — рівності та поваги до гідності та прав людини. Тож вона розпочинає процеси щодо Угорщини та Польщі.
“У двох держав-членів тепер є два місяці, щоб відповісти на аргументи, висунуті Комісією. В іншому разі Комісія може ухвалити рішення щодо надсилання їм мотивованого висновоку і на наступному етапі передавання їх на розгляд Суду Європейського Союзу”, — йдеться в повідомленні.
Угорщина
Реакцію ЄК викликало те, що 15 червня законодавці Угорщини схвалили закон, що забороняє ділитися з неповнолітніми будь-яким контентом, що зображує гомосексуальність або зміну статі.
Закон розробила консервативна керівна партія прем’єрміністра Угорщини Віктора Орбана “Фідес”. Ухвалили закон 157 голосами проти 1. Загальна чисельність депутатів — 199 осіб, більшість, 116 мандатів, має “Фідес”. На підтримку закону крім партії Орбана виступили також представники правої політсили “Йоббік”.
14 з 27 країн ЄС висловили “глибоку заклопотаність” з приводу закону в спільній декларації, ініційованій Бельгією. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн також засудила законопроєкт. Угорщина відхилила вимогу Європейської Комісії скасувати новий закон.
На переконання ЄК, Угорщина обмежила свободу висловлювання думок авторів і видавців книг і проводить дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації, не надаючи жодних виправдань цього.
ЄК звинувачує країну у порушенні Директиви про аудіовізуальні медіапослуги, Директиви про електронну торгівлю, а також принципів Договору про свободу надання послуг і вільне переміщення товарів.
ЄК акцентує, що країна не повідомила про деякі суперечливі положення закону, хоча мала зобов’язання зробити це відповідно до Директиви про прозорість єдиного ринку.
“Положення також порушують людську гідність, свободу вираження поглядів та інформації, право на повагу до приватного життя, а також право на недискримінацію”, — наголосили в ЄК.
Польща
Що стосується Польщі, Комісія вважає, що польська влада не змогла належним чином відповісти на запити щодо характеру і впливу так званих “зон, вільних від ідеології ЛГБТ”.
Зони почали з’являтися у 2019 році. Деякі регіони країни ухвалили “Резолюцію проти ЛГБТ-ідеології” та інші декларації, що прямо чи опосередковано виключають ЛГБТ та їхні родини.
Європейський парламент своєю чергою ухвалив резолюцію, у якій наголосив, що існування таких зон, навіть якщо це не передбачає створення фізичних бар’єрів, є вкрай дискримінаційним заходом, який обмежує свободу пересування громадян ЄС.
Станом на січень 2020 року такі резолюції були ухвалені на 30% території Польщі, переважно на південному сході. Ці резолюції не мають юридичної сили і вважаються в першу чергу символічними, однак вони надають гомофобії офіційного статусу.
